2. Розробка зонінг-плану сельбищної території міста.

Мета: провести зонування мікрорайонів за містобудівною цінністю відповідно до чисельності різних за рівнем добробуту груп населення міста.

Згідно завдання курсової роботи все населення міста розподілено на три групи:

з високим, середнім та низьким рівнем добробуту.

Вимоги різних груп населення до якості житлового середовища теж різні й обумовлені можливістю придбання житла різного за якістю (рівнем благоустрою) і ціною, або відсутністю можливості придбати чи інвестувати будівництво свого житла.

Визначення містобудівної цінності житлової території для різних груп населення здійснюється шляхом розрахунку кваліметричної оцінки території мікрорайонів та кварталів з урахуванням пріоритетів кожної групи населення окремо.

Для цього необхідно провести ранжування обраних чинників оцінки за вимогами населення з високим , середнім та низьким рівнем добробуту.

Розрахунок підсумкової та кваліметричної оцінки, що визначає містобудівну цінність території мікрорайонів та кварталів для кожної окремо групи населення, здійснюється аналогічно до попередніх розрахунків.

Проектування схеми зонування сельбищної території за містобудівною цінністю (зонінг-плану).

Побудову схеми зонування сельбищної території починаємо з визначення кваліметричної оцінки території мікрорайонів для різних за рівнем добробуту груп населення.

Підсумкова та кваліметрична оцінки для кожного мікрорайону розраховуються з використанням попередніх, (вже розрахованих), кваліметричних оцінок:

за допомогою формули Кобба-Дугласа та подальшим порівнянням підсумкової оцінки з середньою підсумковою оцінкою для всіх мікрорайонів за кожним чинником.

Вага чинників щодо доступності різних зон для різних груп населення наведена у таблиці 5.

Таблиця 5

Вага чинників щодо доступності різних зон

Соціальні групи з доходом	КПО	ЗН	Праця	Екологія
Великим	0,3	0,15	0,05	0,5
Середнім	0,3	0,2	0,2	0,3
Низьким	0,3	0,15	0,5	0,05

Наприклад, для мікрорайону №1 кваліметрична для людей з високим рівнем добробуту оцінка буде:

Для людей з середнім рівнем добробуту:

Нарешті, для людей з низьким рівнем добробуту:

Результати розрахунків зведені у таблиці:

Таблиця 6

Кваліметричні оцінки територій мікрорайонів для різних соціальних груп населення

№ мікрорайонів	з високим рівнем доходу	з середнім рівнем доходу	з низьким рівнем доходу
1	2	3	4
1	0,65	0,56	0,43
2	0,87	0,67	0,42
3	1,03	1,07	1,09
4	1,01	0,94	0,84
5	0,89	0,96	1,15
6	0,89	1,08	1,46
7	1,21	1,39	1,66
8	0,80	1,07	1,60
9	0,68	0,85	1,13
10	0,82	1,01	1,33
11	1,36	1,22	1,05
12	1,13	0,88	0,55
13	1,29	1,18	1,03
14	1,19	1,21	1,20
15	0,57	0,65	0,77
16	0,64	0,70	0,81
17	0,78	0,59	0,41
18	0,82	0,73	0,64
19	0,75	0,75	0,80
20	0,56	0,56	0,61

Далі, треба побудувати три схеми містобудівної цінності сельбищної території з урахуванням пріоритетів в оцінці якості житла кожною групою населення.

Для цього, створюємо шкалу кваліметричних оцінок з виділенням на ній чотирьох діапазонів оцінок, відповідно чотирьом кольорам прийнятого умовного зображення. Тобто: одержані кваліметричні оцінки ділимо на 4 рівні інтервали між мінімальним та максимальним значенням. Наприклад: мінімальне значення (табл.6) кваіметричної оцінки для населення з високим доходом складає 0,56, максимальне – 1,36. Тоді, розмір інтервалу буде (1,36-0,56)/4=0,2, а власне інтервали – Тим же чином визначаємо інтервали значення кваліметричної оцінки для інших груп населення та будуємо схему містобудівної цінності території (зонінг) для кожної групи. (рис. 1,2,3)

Визначення структури населення за показником рівня добробуту.

Приймаємо наступний розподіл населення міста за рівнем добробуту:

• кількість люди з високим рівнем добробуту складають 5% населення;

• кількість людей з середнім рівнем добробуту складає 70% населення;

• кількість людей з низьким рівнем добробуту складає 25% населення.

Розраховуємо чисельність кожної групи населення.

Чисельність населення з високим рівнем добробуту, яка складає 5% від загальної чисельності населення міста:

Чисельність населення з середнім рівнем добробуту:

Рис. 1. Зонінг мікрорайонів для людей з низьким рівнем добробуту

Рис. 2. Зонінг території мікрорайонів для людей з середнім рівнем добробуту

Рис. 3. Зонінг мікрорайонів для людей з високим рівнем добробуту

Відповідно, чисельність населення міста з низьким рівнем добробуту:

Робимо припущення, що населення міста з низьким рівнем добробуту буде забезпечено муніципальним житлом міською владою. За норматив приймаємо санітарно-гігієнічні норми проживання – 24м² на одного мешканця.

Визначення необхідної площі земельних ділянок для розселення людей з різним рівнем добробуту та розподіл території мікрорайонів і кварталів за різними типами забудови.

Рівень благоустрою житлової забудови, а отже, й ціна житла, відповідає містобудівній цінності території, де воно має бути збудовано.

Відповідно вимогам різних груп населення до якості житла запропоновано чотири типи житлової забудови різного рівня благоустрою, а саме:

котеджна (найвищий рівень благоустрою), малоповерхова блокована (високий рівень благоустрою), середньоповерхова та багатоповерхова забудова (середній та нижчий за середній рівень благоустрою житла).