6. Захист курсової роботи

Рукопис у м’якій палітурці подається студентом керівнику, що приймає рішення про дозвіл на допущення курсової роботи до захисту.

Під час підготовки до захисту студент має погодити зі своїм керівником складену ним стислу доповідь щодо випускної роботи і підготовлені наочні матеріали (4-6 сторінок з найважливішими ілюстративними матеріалами: плакати або роздавальний матеріал, дискети, слайди, фотографії, макети, рекламні проспекти тощо).

Обсяг тексту доповіді має відповідати 5 хвилинам виступу, містити основні результати дослідження теми. Перед захистом слід особливу увагу звернути на висловлені керівником зауваження і, по можливості, усунути зазначені недоліки.

Наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь студента і забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які підлягають захисту.

Процедура захисту: захист курсової роботи проводиться згідно вимог вищої школи у присутності комісії викладачів кафедри менеджменту та маркетингу.

Студент стисло доповідає комісії сутність проведеного дослідження, дає оцінку отриманим результатам, ілюструючи доповідь наочними матеріалами.

Під час захисту курсової роботи члени ЕК, присутні на захисті викладачі, можуть ставити студентові запитання щодо змісту курсової роботи. Відповіді студента мають бути конкретними, аргументованими і короткими.

За результатами захисту курсової роботи ЕК приймає рішення щодо оцінки захисту і роботи.

Оцінка «відмінно» виставляється за роботу, якщо вона виконана вчасно, з урахуванням усіх вимог, при захисті студент дає повні та правильні відповіді на поставлені запитання.

Оцінку «добре» студент отримує, якщо робота виконана, але є недоліки при оформлені роботи, відповіді при захисті не зовсім впевнені.

Оцінка «задовільно» виставляється, якщо робота виконана, є незначні помилки у розрахунках, у тексті чи при оформлені, неточності викладення окремих питань.

Якщо є суттєві помилки, або відповіді на питання невірні, то робота оцінюється на «незадовільно».

7. Рекомендована тематика

1. Курортно-рекреаційний комплекс України, проблеми та перспективи розвитку

2. Курорти Центральної України

3. Система рекреаційних організацій у сучасних умовах господарювання

4. Курорти Східної України

5. Санаторно-курортний комплекс України у сфері сервісного обслуговування населення країни

6. Медико-кліматична характеристика основних природних зон України

7. Гірськолижні курорти Закарпатської області

8. Курортно-рекреаційний потенціал в контексті перспектив соціально-економічного розвитку Херсонської області

9. Гірськолижні курорти Донецької області

10. Гірськолижні курорти Харківської області

11. Природно-ресурсний потенціал земель рекреаційного, курортного та природоохоронного значення

12. Гірськолижні курорти Івано-Франківської області

13. Міжнародне співробітництво України у галузі санаторно-курортного відпочинку

14. Гірськолижні курорти Львівської області

15. Гірськолижні курорти Чернівецької області

16. Курорти Західної України

17. Сучасні форми функціонування курортів України

18. Гірськолижні курорти Київської області

19. Гірськолижні курорти Кримської області

20. Гірськолижні курорти Полтавської області

21. Гірськолижні курорти Черкаської області

22. Організація активного відпочинку на сучасному курорті

23. Курорти Криму

24. Кліматичні курорти України

25. Курортна інфраструктура, основні завдання, особливості функціонування

26. Курорти Причорномор’я

27. Екологічний режим на курортах

28. Грязьові курорти України

29. Особливості функціонування курортних готелів

30. Курорти Азовського моря

31. Мінеральні курорти України

32. Соціально-економічна ефективність санаторно-курортної діяльності

33. Курорти Карпат

34. Бальнеологічні курорти України (з рекреаційними ресурсами: солені озера, лимани, термальні води)

35. Ліцензування та сертифікація санаторно-курортних послуг в Україні

36. Спелеологічні курорти України

37. Державна політика України в курортній галузі

38. Курорти Північної України