Жиропроникність паперу

№ зап.	Найменування паперу	Жиропроникність
		число наскрізних отворів діаметром не більше 0,1 мм, шт/м2	число просвічу-ючих краплинок, шт/м2
1	2	3	4

2.3. Визначення жиропроникності паперу за допомогою скипидару

2..3.1. Проведення випробувань

Готують 1%–ний розчин барвника в скипидарі.

Досліджуваний зразок паперу розміром 100х100 мм кладуть на аркуш фільтрувального паперу. На середину зразка ставлять скляний циліндр без дна з внутрішнім діаметром 25 мм, в який насипають 5±0,1 г піску. Після зняття циліндра на гірку піска піпеткою наносять 1см³ (1мл) забарвленого скипидару і одночасно включають секундо-мір. Зразок з піском переміщають по фільтрувальному паперу протя-гом перших 2 хв. через кожні 30 с, протягом наступних 8 хв. через кожну хвилину і, на кінець, через кожні 3 хв. Найбільша тривалість випробування – 30 хв.

2.3.2. Обробка результатів випробувань

Жиропроникність оцінюють часом в секундах від початку випро-бування до появи червоних крапок на фільтрувальному папері.

За результат випробувань приймають середнє арифметичне зна-чення часу п’яти зразків, виражене числом, кратним 30 с.

Результати вимірів записують у таблицю 10.

Таблиця 10

Жиропроникність паперу

№ зап.	Найменування паперу	Час (с) появи червоних крапок на поверхні фільтрувального паперу
1	2	3

3. Питання для самоперевірки

1. Які основні вимоги до жиро- і вологостійкого паперу?

2. Який папір і чому найбільш відповідає вимогам, що ставляться до жиро- і вологостійкого паперу?

3. Що є причиною розробки і впровадження у виробництво жиростійких паперів – замінників рослинного пергаменту?

4. Які знаєте методи дослідження жиропроникності паперу і в чому їх суть?

Лабораторна робота №4 дослідження властивостей пакувального картону

Мета роботи: Освоєння методів оцінки якості пакувального картону.

Прилади і матеріали: ИЗВ-2; аналітична вага; товщиномір ТИБ; секундомір; сушильна шафа; металевий шаблон розмі-ром 100х100 мм; лінійка звичайна; ножиці або ніж; тягарі від 0,5 до 1,5 кг; клей ПВАД; зразки картонів.

1.Теоретичні відомості

Основною сировиною для виробництва пакувального картону є білена і небілена целлюлоза, деревна маса і макулатура.

Залежно від волокнистого складу пакувальний картон буває двох видів:

- картон з первинних волокон;

- картон з вторинних волокон (або макулатурний).

При виготовленні картонів з первинних волокон використовується целюлоза і деревна маса, тому ці картони називають умовно чистоце-люлозними. Вони характеризуються високими механічними показни-ками і, як правило, використовуються для виготовлення паковання для кондитерських виробів, лікарських препаратів, парфумерно–косметик-них товарів, а також для виготовлення рекламних засобів.

До матеріалів з первинних волокон відносяться і більш дешеві кар-тони з крафт–целюлози. Вони мають характерний коричневий відті-нок зворотньої сторони і характеризуються підвищеними жорсткістю і бар’єрними властивостями.

Наявність в складі картону деревної маси (термомеханічної, хімі-котермомеханічної) збільшує жорсткість і пухкість та зменшує густи-ну картону. В багатошаровому картоні вміст деревної маси в кожному шарі визначається вимогами до даного шару. Так, наприклад, часткова заміна целюлози в нижньому шарі картону на хімікотермомеханічну деревну масу сприяє покращенню його розмірної стабільності (менша лінійна деформація і косина аркуша картону) при одночасному змен-шенні міжшарової міцності.

При виготовленні макулатурних картонів разом з целюлозою і деревною масою значну масову долю (~ 60–70 %) складає макулатура. Це сприяє здешевленню картону і одночасно приводить до зменшення жорсткості і пухкості матеріалу.

В процесі обробки пакувальний картон піддається таким операціям як друкування, лакування, бігування, різання, бокове склеювання і т.д. Тому картон повинен характеризуватися відповідними властивостями, які умовно можна поділити на дві групи :

1) властивості, від яких залежить якість друкованого зобра-ження;

2) властивості, що впливають на якість обробних процесів.

Для отримання високоякісного друкованого зображення необхідні висока гладкість, білість і рівномірна всотуюча здатність поверхні картону. Таким вимогам відповідають крейдовані картони: зобра-ження, отримане на них, більш яскраве і насичене, більша точність кольоровідтворення, кращий глянець при лакуванні тощо.

Важливими властивостями, що визначають необхідну якість карто-ну в процесі післядрукарської обробки, а також в процесі друкування та експлуатації упаковки, є оптимальні міцностні, деформаційні і структурні показники.

Висока механічна міцність картону дуже важлива для забезпечен-ня збереження запакованого продукту. Стінки картонної тари – спо-живчої і, в першу чергу, транспортної – повинні мати високий опір до згину, протискування, розриву, розшарування тощо.

У випадку дії на упаковку площинних навантажень важливо, щоб міцність картону у повздовжньому MD і поперечному CD напрямках була приблизно однакова. Для багатошарового картону необхідна ви-сока еластичність зовнішних шарів, яка забезпечить відсутність роз-тріскування і руйнування кромки матеріалу при висіканні, фальцю-ванні, бігуванні тощо.

Високий опір розшаруванню важливий не тільки при експлуатації упаковки, але і в процесі склеювання картону і друкування. Так, при недостатній адгезії між шарами під час друкування можливий відрив верхнього шару, розрив картону по лініям бігування і фальцювання.

Найбільш важливою характеристикою картону для машинного виготовлення упаковки є жорсткість, тобто здатність матеріалу опиратися згину. При коливаннях цього параметру, наприклад, клапа-ни упаковки погано згинаються і склеюються, можливе розтріску-вання матеріалу вздовж лінії бігування. Жорсткішим є картон більшої маси і товщини, більшої густини (при відсутності мінерального напов-нювача), проклеєний в масі в’яжучими речовинами (карбоксі-метил-целюлозою, крохмалем, латексом тощо), при наявності в паперовій масі більшої долі довговолокнистої целюлози високого ступеня роз-мелу.

При однаковій масі 1 м² різних картонів їх показник жорсткості може суттєво відрізнятися. Це особливо характерно для макулатурних картонів. Ці картони на 20–30 % менш жорсткі порівняно з картонами з первинних волокон за рахунок часткового руйнування волокна в процесі переробки макулатури.

Найчастіше для виготовлення паковань використовують картон з багатошаровою структурою, що забезпечує більшу товщину, пухкість і жорсткість матеріалу.

Головними чинниками, від яких залежать деформаційні власти-вості картону, є склад за волокном і ступінь розробки рослинних воло-кон, наявність у картоні наповнювача, поверхнева проклейка, ступінь ущільнення (каландрування), вологість картону.

Необхідні деформаційні властивості задаються в процесі виготов-лення картону. Так, при наявності в композиції деревної маси і напов-нювача картон легше дефор­мується. Проклеювальні речовини та значне каландрування збільшують жорсткість картону.

Відсоткове співвідношення пружної, еластичної і пластичної де-формацій, що проявляються при механічній дії на картон, залежить від величини і часу дії навантаження, властивостей самого картону й обумовлюється особливостями проведення конкретної техно­логічної операції. Так, наприклад, в процесі друкування при контакті з дру-карською формою необхідно, щоб картон проявляв пружно-еластичні властивості, що забезпечить відсутність рельєфу на зворотній стороні задруко­ваного аркуша. При тисненні, навпаки, матеріал повинен проявляти пластичні властивості, так як ефект зорового сприйняття зображення забезпечується його рельєфністю.

Для “фінішної” обробки картону особливо важливий показник пух-кості. При витинанні і бігуванні складаних коробок краще поводять себе картони з первинних волокон, при цьому чим вищий показник пухкості, тим краще картон висікається і бігується. На картонах з ви-соким показником пухкості більш якісним є і конгревне тиснення.