9.5 Валютне регулювання: суть та необхідність

Під валютним регулюванням слід розуміти діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямовану на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями.

Основними завданнями здійснення валютного регулювання та контролю є:

• організація системи курсоутворення, захист та забезпечення необхідного ступеня конвертованості національної грошової одиниці;

• регулювання платіжної функції іноземної валюти та інших іноземних інструментів, регламентація поточних операцій платіжного балансу;

• організація внутрішнього валютного ринку;

• регламентація та регулювання банківської діяльності з валютними цінностями;

• регулювання процесів утворення та руху валютного капіталу, захист іноземних інвестицій;

• встановлення режиму та обмежень на вивезення і ввезення через кордон валютних цінностей;

• забезпечення стабільних джерел надходження іноземної валюти на національний валютний ринок.

Основними формами здійснення валютного регулювання є проведення:

• дисконтної політики, тобто управління обліковою ставкою національного банку, Яка поряд з іншими засобами має право регулювати обсяг грошової маси, обсяг сукупного попиту, рівень цін у державі, а також приплив із-за кордону та відтік короткострокових капіталів;

• девізної політики у вигляді валютної інтервенції яка являє собою купівлю-продаж національним банком іноземної валюти;

• диверсифікацію валютних резервів, що дає змогу зменшити збитки від відносного знецінення тих або інших валют, і забезпечення найвигіднішої структури резервних активів;

• отримання або надання кредитів та субсидій, які використовуються для компенсації розривів, що виникають у міждержавних платежах;

• низки адміністративних заходів.

Головними органами валютного контролю і регулювання є НБУ, Державна податкова адміністрація України, Уповноважені банки, Міністерство зв’язку України та Державний митний комітет України.

9.5.1 Механізм регулювання валютного курсу: девальвація, ревальвація, валютна інтервенція

З метою регулювання валютного курсу державою використовуються ряд засобів, серед яких вагомими є девальвація, ревальвація та валютна інтервенція.

Девальвація – офіційне зниження державного металевого вмісту та валютного курсу (чи тільки курсу) національної грошової одиниці щодо іноземних валют.

Ревальвація (реставрація) – офіційне підвищення державного золотого вмісту та валютного курсу або тільки валютного курсу національної грошової одиниці щодо іноземних валют.

Валютна інтервенція являє собою купівлю-продаж національним банком іноземної валюти, що впливає на курс національної грошової одиниці, продажу або купівлі золота з метою бажаного впливу на кон’юнктуру ринку золота зміну режиму конвертованості валют, посилення або послаблення валютних обмежень.

а) б)

Рисунок. 4.6 – Державна політика в умовах фіксованою валютною курсу та високої мобільності

Примітка: а) фіскальна експансія (рух кривої IS в положення IS') веде до зростання внутрішньої ставки процента, що обумовлює створення позитивного сальдо платіжного балансу і підвищення попиту на національну валюту (точка 2); при незмінному валютному курсі зростає обсяг міжнародних резервів банківської системи, а також зростає пропозиція грошей (рух кривої LM) до моменту досягнення нової позиції рівноваги (точка 3);

б) грошова експансія (рух кривої ІМ) веде до дефіциту платіжного балансу, оскільки наслідком зниження процентних ставок слугує відплив капіталу та зниження попиту на національну валюту; починає знижуватись кількість міжнародних резервів, скорочується грошова маса до моменту повернення кривої LM у вихідне положення.

а) б)

Рисунок 4.7 – Державна політика при фіксованому валютному курсі та низькій мобільності капіталу

Примітка: а) фіскальна експансія: приплив капіталу в результаті зростання внутрішньої процентної ставки не компенсує дефіциту торгового балансу – попит па національну валюту скорочується, знижується обсяг міжнародних резервів, скорочується пропозиція грошей (рух кривої LМ), стимулююча дія фіскальної політики в значній мірі нейтралізується; б) наслідки грошової експансії в цілому ідентичні випадку високої мобільності капіталу: обсяг грошової маси має досягти початкового рівня і стимулюючий вплив на економіку мінімальний.

а) б)

Рисунок 4.8 – Модель Манделла-Флемінга в умовах плаваючої ставки і високої мобільності капіталу

П римітка: а) стимулююча фіскальна політика ініціює зміцнення національної валюти (рух кривої ВР), що згодом негативно вплине на чистий експорт; б) дефіцит платіжного балансу, спричинений зростанням грошової пропозиції, ліквідуеться за рахунок девальвації національної валюти та зростання чистого експорту

а) б)

Рисунок 4.9. – Державна політика при плаваючому валютному курсі та низькій мобільності капіталу

Примітка: а) стимулюючий вплив фіскальної експансії посилюється за рахунок зростання чистого експорту, спричиненого девальвацією національної валюти;

6) девальвація в результаті зростання грошової маси стимулює чистий експорт посилюючи ефект монетарної експансії,