Порядок виконання роботи

1. Оформити відповіді на поставлені питання.

2. Скласти схему рекреаційного району за такими параметрами: види рекреаційних районів (за типологічною ознакою, за природною ознакою), межі рекреаційних районів (адміністративні, природні), зонування (поясне, вертикальне, функціональне).

Звітність: Кожен студент індивідуально виконує завдання практичної роботи, захищає і може отримати максимальну оцінку у 3 бали.

28

Практична робота №5

Тема: Рекреаційна зона. Схеми планувальної організації території забудови.

Обсяг часу: 4 години.

Мета: визначення планувальної організації рекреаційної зони за її місцем розташування та складом зони забудови.

Теоретична частина

Рекреаційна зона є основною планувальною одиницею в структурі рекреаційного району і визначає його профіль.

Планувальна організація рекреаційної зони визначається функціональними та архітектурними-будівними критеріями.

Функціональні критерії визначають типологію забудови (поліфункціональна або монофункціональна). Архітектурно-будівельний критерій дозволяє розділити рекреаційну зону на територію природного рекреаційного ландшафту.

Містобудівельні умови розташування: в складі рекреаційного району, автономно, в рекреаційному центрі, на приміській території крупного промислового міста – визначається склад рекреаційної зони.

Територія забудови рекреаційної зони складається з таких територій:

1. Основна забудова – поліфункціональна (лікування і відпочинок; стаціонарний відпочинок і туризм; туризм і короткочасний відпочинок; дитячий і сімейний відпочинок; молодіжний відпочинок і туризм); монофункціональна.

2. Ц

   29

   ентр обслуговування – містобудівельна концепція, соціальна концесія.

3. Лікувально-оздоровчий центр – формується у поліфункціональних рекреаційних зонах. У монофункціональних рекреаційних центрах медичне обслуговування розташовується в центрі обслуговування. Структура лікувально-оздоровчих центрів визначається функціональними лікувально-діагностичними блоками: лікувальний блок – фізіотерапія, бальнеотерапія, лікувальна фізкультура, лікарі-консультанти; діагностичний блок – функціональна діагностика, рентгенодіагностика, лабораторія. Для рекреаційних зон лікувального профілю створюється спеціалізований лікувально-діагностичний блок.

Для задоволення любих потреб рекреантів в медичному обслуговуванні створюються багатофункціональні лікувальні центри, кооперовані з функціями відпочинку та побутового обслуговування: лікувальні басейни, грязелікування, масаж, інгаляції, поліклініка, бар, сауна, питний кювет.

1. Спортивно-оздоровчий центр формується з врахуванням таких факторів: природні, погодно-кліматичні, містобудівельні, типологічні медико-фізіологічні.

За медико-фізіологічними вимогами визначено три групи рекреантів з різним режимом рухальної активності: спортивно-тренувальною, помірно-тренувальною, тренувальною. Ці умови визначають три типи програм відпочинку: типові, спеціалізовані і допоміжні.

Природні фактори визначають типи спортивно-оздоровчих споруд (водна станція, лижна станція).

Погодно-кліматичні умови визначають сезонність споруди.

З

30

а містобудівельними умовами розташування розрізняють: будинки, сезонні споруди, відкриті площинні споруди.

Типологічно спортивно-оздоровчий центр визначається сезонністю умов рекреації: водноспортивні, гірсько-спортивні, кінноспортивні тощо.

Обов’язковою умовою планувальної організації території забудови рекреаційної зони є наявність зручного пішохідного зв’язку між всіма підзонами.

Радіус пішохідної доступності визначається схемою планувальної організації забудови: 1 – концентрична, 2 – віялоподібна, 3 – повздовжня (коридорна), 4 – лінійна, 5 – багато центрова, 6 – теоретична.

Вихідні матеріали

1. Конспект лекцій.

2. Лукьянова Л.Г., Цыбух В.И. Рекреационные комплексы: Учеб. пособие / Под общ. ред. В.К. Федорченко. – К.: Вища шк., 2004. – 346 с.

3. Методические указания по предмету «Рекреационные комплексы» для студентов заочной формы обучения специальности 7.050201 «Менеджмент организаций» Киевского университета туризма, экономики и права (КУТЭП). – К.: И-во КУТЭП,2002. – 180 с.