3

Дніпропетровський гуманітарний університет

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

І С Т О Р І Я У К Р А Ї Н И

Плани семінарських занять та самостійної роботи

для студентів юридичного факультету

Дніпропетровськ

2009

Дніпропетровський гуманітарний університет

„Затверджую”

Перший проректор

Г.М. Богуславський

„_____”__________2009 р.

Плани семінарських занять та самостійної роботи

Дисципліна ___ Історія України_________

(повне найменування дисципліни)

Напрям підготовки ____6.030401 „Право”________

(шифр і найменування)

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр

Форма навчання ____________денна____________

Плани семінарських занять та самостійної роботи з дисципліни “Історія України” / Укладач: кандидат історичних наук Ярошкевич Олег Миколайович. – Дніпропетровський гуманітарний університет, 2008.- 58 с.

Рецензенти:

ТесленкоД.Л. – кандидат історичних наук, доцент (Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара)

Кавун М. Е. – кандидат історичних наук, доцент (Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара)

Методичні поради до семінарських занять та самостійної роботи

Необхідним компонентом формування наукового світогляду, інтелекту, високого рівня культури, громадянської і національної самосвідомості майбутніх спеціалістів є вивчення базового курсу “Історія України” як невід’ємної частини всього циклу гуманітарних дисциплін в системі вищої освіти. Актуальність історичної підготовки висококваліфікованих фахівців визначена в статті 11 Конституції України, в якій сказано: “Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості”¹.

Проблематика курсу “Історія України” охоплює найважливіші аспекти історії України як суб’єкта європейської і світової цивілізації з найдавніших часів до початку ХХІ століття. Головною метою курсу є висвітлення органічного взаємозв’язку історії українського народу з закономірностями світового історичного процесу, з’ясування суті таких суспільно-історичних явищ, як етногенез, державотворення, гуманізм і культурно-національне відродження, конституційний процес, національно-визвольна боротьба і демократичні традиції, культурна спадщина й передова громадсько-політична думка в Україні.

Завданням курсу є формування історичного мислення і свідомості студентів, формування навичок наукового аналізу, виявлення логіки й об’єктивних закономірностей історичного процесу.

Практичною реалізацією головних завдань навчальної дисципліни є комплекс навчально-методичних заходів, які забезпечують всебічне вивчення студентами дисципліни. Лекції – теоретична основа курсу. Найважливіші теоретичні і методологічні проблеми, базові поняття і категорії, дискусійні питання, загальний напрям історичного процесу, закономірності і особливості суспільного буття, причини й наслідки історичних подій – всі ці питання концептуально висвітлюються в лекціях.

Засвоєнню теоретичного курсу служать семінарські заняття, які проводяться з метою його поглибленого вивчення. До семінарських занять студенти готуються відповідно визначеній тематиці, яка охоплює всі головні проблеми курсу, використовуючи рекомендовану літературу. При відповіді на семінарах допускається користування конспектом, оформленим під час вивчення рекомендованої літератури і джерел. Важливо, щоб майбутній висококваліфікований фахівець оволодів навичками самостійного пошуку і опрацювання необхідної літератури, вмів робити обгрунтовані висновки, узагальнення, доводити свою точку зору, аналізувати події і факти. Цей вид занять є важливим чинником не тільки для перевірки знань студентів, але й для формування високого рівня знань на основі аналітичних суджень та висновків.

Семінар - це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу. Семінари мають сприяти розвитку творчої самостійності студентів, інтересу до наукових досліджень, формуванню навичок та вмінь публічного виступу і участі в дискусії, розвиткові культури мовлення, що є дуже важливим в роботі майбутнього фахівця.

Готуючись до семінару, необхідно звернути увагу на ключові поняття вказаних тем та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті слід так будувати свій виступ, щоб в ньому містились: чітке формулювання теоретичних положень, обґрунтування цих положень і розкриття їх найбільш характерних ознак і властивостей; аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними фактами історичної дійсності; обгрунтувані висновки.

Обговорення питань семінару може відбуватись в формах співбесіди, загально групової дискусії, заслуховування рефератів і реферативних повідомлень, проведення письмових контрольних робіт, “бліц”-опитування тощо.

Основою ефективного розгляду теоретичних положень навчальної дисципліни на семінарських заняттях, разом з засвоєнням лекційного матеріалу, є самостійна робота студентів, яка передбачає копітке вивчення і конспектування навчальної і наукової літератури щодо кожного питання курсу.

Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, потім законспектувати в зошит з підготовки до семінарів відповідний матеріал підручника чи навчального посібника, рекомендованих монографій та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно і критично аналізувати прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово чи вираз, обов’язково необхідно з’ясувати його зміст, використовуючи довідникову і енциклопедичну літературу. Не зробивши цього, студент ризикує сприйняти неправильно значення слова чи виразу або й всього тексту.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Слухачі мусять опановувати інші джерела, особливо статті, які публікуються у сучасних періодичних виданнях.

Реферати, передбачені планами семінарських занять, присвячуються складним питанням, які докладно не розглядаються або розглядаються оглядово в лекціях і потребують опанування історичних джерел, окремих наукових статей або монографій. Реферат є цілком самостійною творчою роботою, яка засвідчує рівень засвоєння студентом важливих проблем навчального курсу, оволодіння методикою підготовки і захисту письмової роботи. Вимоги до оформлення реферату відповідають вимогам до оформлення курсових і дипломних робіт. Реферативні повідомлення заслуховуються і обговорюються в ході семінарських занять і лише у виключних випадках без доповіді перевіряються і оцінюються викладачем. Реферати можуть бути основою для написання наукової роботи, статті, тез або підготовки доповіді на студентську наукову конференцію.

У процесі навчання студент повинен засвоїти понятійно-категоріальний апарат курсу, вміти дати чітку характеристику названих понять і категорій, навести історичні приклади. Від того, як студент оволодіє понятійно-категоріальним апаратом, залежить глибина його знань і спроможність об’єктивного аналізу історичного процесу, проблем, які вивчаються або досліджуються. Таке завдання потребує уважної роботи на лекціях і семінарах, допитливої самостійної роботи.

Перелік питань, які виносяться на іспит, складається з питань, що розглядаються на лекціях і семінарських заняттях та питань для самостійного вивчення.

ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Поточний контроль – проведення семінарських, практичних занять, усні опитування, письмові доповіді, реферати, відпрацювання академічних заборгованостей тощо.

Модуль-контроль –2

Підсумковий контроль – Модуль. Іспит.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ.

За національною шкалою	За 100 бальною шкалою	За шкалою ECTS
Відмінно	90 – 100	A

у випадках, коли студент глибоко й впевнено засвоїв весь матеріал, послідовно, логічно вірно його відтворює. Може пов’язати теоретичні та практичні сторони дисципліни (особливо у контексті діяльності правоохоронних органів), вільно відповідає на нестандартні запитання, показує знання монографічного матеріалу з питання, вірно обґрунтовує наукові поняття , володіє навичками виконання практичних завдань, виявляє вміння самостійно узагальнювати матеріал, не допускає при цьому помилки.

За національною шкалою	За 100 бальною шкалою	За шкалою ECTS
Добре	83 – 89	B
	75 - 82	С

у випадках, коли студент знає програмний матеріал, не допускає суттєвих недоліків у відповіді, може вірно використовувати теоретичні положення й володіє навичками при виконанні практичних завдань.

За національною шкалою	За 100 бальною шкалою	За шкалою ECTS
Задовільно	68 – 74	D
	60 - 67	E

у випадках, коли студент засвоїв лише основний матеріал, але погано орієнтується в окремих положеннях, припускається помилок або неточностей у формулюваннях, порушує логіку та послідовність у викладенні програмного матеріалу та має складнощі при виконанні практичних завдань.

За національною шкалою	За 100 бальною шкалою	За шкалою ECTS
Незадовільно з можливістю повторного складання	35 – 59	FX
Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням	0 – 34	F

у випадках, коли студент не володіє знаннями щодо значної частини програмного матеріалу, припускається суттєвих помилок, з великими труднощами виконує практичну роботу.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ:

Модуль 1														Семестровий модуль- контроль	Сума балів
Змістовий модуль 1									Змістовий модуль 2
Аудиторні заняття (індивідуальна робота,самостійна робота, к/р тощо)
т1	т2	т3	т4	т5	т6	Т7		Т8		Т9	Т10	Т11	Т12	Проводиться за бажанням студента для підвищення рейтингу	100
5	10	5	10	10	5	5		6		12	12	6	14
50							50
100

Умовні позначення: 5; 6; 8; 10;12; 50;100 – максимально можлива кількість балів.

т 1 – т 12 – всі види занять по темам тематичного плану навчальної дисципліни.