Тема 3. Гігієнічна оцінка впливу клімато-погодних умов на здоров’я людини. Геліометеотропні реакції та захворювання

Актуальність теми:

Профілактика метеотропних реакцій та захворювань, пов’язаних із змінами погоди та акліматизацією до нових кліматичних умов, грунтується на гігієнічній оцінці клімато-погодних умов і медичному прогнозуванню їх впливу на організм.

Навчальні цілі:

Знати механізм впливу клімато-погодних умов на організм людини.

Засвоїти основні методи медико-метеорологічного прогнозування і профілактики геліометеотропних реакцій.

Вміти оцінювати клімато-погодні умови місцевості, прогнозувати їх вплив на організм людини та розробляти профілактичні заходи.

Базові знання, вміння та навики:

Знати механізм впливу на організм метеочинників: сонячної радіації, температури, вологості, швидкості руху повітря, атмосферного тиску, методи їх дослідження та гігієнічної оцінки (загальна гігієна).

Зміст теми:

Погода, особливості впливу погодних умов на здоров’я. Біоритми, сезонні захворювання, геліометеотропні реакції. Складові частини профілактики: медичні класифікації погоди, медико-метеорологічне прогнозування погоди, система профілактичних заходів відповідно до прогнозу погоди. Клімат, гігієнічне значення. Класифікація клімату. Акліматизація. Кліматотерапія.

Рекомендована література:

Основна:

1. Мізюк М.І. Гігієна. Посібник для практичних занять. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 14-37.

2. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Л.І. Гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2001. – С. 14-37.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 120-135.

4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 32-48.

Додаткова:

1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред Є.Г.Гончарука. – К: Вища школа, 1995. – С. 32-48.

Матеріали для самоконтролю і контролю самостійної роботи студентів

Контрольні питання:

1. Погода. Визначення поняття. Погодозумовлюючі та погодохарактеризуючі фактори.

2. Клімат. Визначення поняття. Кліматоформуючі фактори, показники.

3. Класифікація клімату. Кліматичне зонування території України.

4. Закономірності атмосферної циркуляції, формування різних типів погоди .

5. Основні термобаричні утворення: антициклон, циклон, атмосферні фронти.

6. Вплив погоди на здоров’я. Геліометеотропні реакції та захворювання, механізм виникнення, профілактика.

7. Медичні класифікації хвороби: за Овчаровою В.Ф. і співавт., Григор’євим І.І.

8. Фізіологічні і патологічні реакції здорової та хворої людини на вплив клімату.

9. Акліматизація. Визначення поняття. Фази акліматизації. Акліматизація до нових кліматичних умов.

10. Гігієнічні основи кліматотерапії та кліматопрофілактики.

Контрольні тести:

1. Складові частини системи профілактики геліометеотропних реакцій:

а) повідомлення ЛПЗ про медичний прогноз; б) медична класифікація погоди; в) облік метеочутливих хворих; г) система профілатичних заходів для хворих; д) медико-метеорологічне прогнозування.

2. До основної групи безпосередніх заходів профілактики геліометеотропних реакцій відносяться: а) покращення житлово-побутових умов; б) щадіння організму; в) загартовування; г) підвищення неспецифічної резистентності організму; д) застосування хіміотерапевтичних засобів.

3. До наслідків безпосереднього впливу погоди на організм відносять: а) метеотропні реакції; б) метеотропні захворювання; в) тепловий удар; г) переохолодження; д) сонячний удар.

4. До групи організаційних заходів профілактики геліометеотропних реакцій та захворювань відносять а) облік метеочутливих хворих; б) нормалізація мікроклімату; в) щадіння організму; г) організація медичного прогнозування погоди; д) повідомлення ЛПЗ про медичний прогноз; е) підвищення неспецифічної резистентності організму.

5. До наслідків опосередкованого впливу погоди на організм належать: а) метеотропні реакції; б) метеотропні захворювання; в) тепловий удар; г) сонячний удар; д) переохолодження.

6. Метеотропні реакції виникають у: а) метеостабільних людей; б) метеочутливих людей; в) практично здорових людей; г) хворих людей; д) людей похилого віку.

7. Метеотропні захворювання виникають у: а) метеостабільних людей; б) метеочутливих людей; в) практично здорових людей; г) хворих людей; д) людей похилого віку.

8. Медична класифікація погоди за В.Ф. Овчаровою пердбачає … типів погоди: а) 3; б) 4; в) 5; г) 6; д) 7.

9. До типових метеотропних реакцій належать: а) порушення сну; б) фантомний біль; в) запаморочення; г) біль у суглобах; д) швидка втомлюваність; е) гіпертонічний криз; є) зниження працездатності.

10. Який з нижчеперелічених критеріїв є головним, що характеризує клімат? а) атмосферний тиск; б) вологість повітря; в) середня температура липня; г) середня температура повітря січня; д) середньорічна температура повітря; е) світловий клімат.

11. Назвіть з переліченого найважливіший чинник, що утворює клімат. а) тип поверхні землі; б) ландшафтні умови; в) близкість до морів, океанів; г) висота над рівнем моря; д) географічне положення.

Тестові завдання:

1. Лікар-кардіолог кардіологічного стаціонару отримав термінове повідомлення бюро погоди про те, що у найближчі 2-3 дні очікується магнітна буря внаслідок спалаху на Сонці. Для запобігання загострень серцево-судинних захворювань у пацієнтів лікар призначив лікарські засоби за схемою, прийнятою у даній установі. В який термін найбільш доцільно призначати ці засоби?

А. За 1-2 доби до магнітної бурі, В. Під час магнітної бурі

С. Після встановлення сприятливої погоди, D. За 1-2 доби до і під час магнітної бурі, Е. З дня отримання інформації і 2-3 дні сприятливої погоди

2. Громадянин м. Львова, 68 років, звернувся до лікаря з проханням надати йому путівку до санаторно-курортного лікування в кардіологічному санаторії. Діагноз: хронічна ішемічна хвороба серця з серцевою недостатністю ІІІ ступеня. Отримує необхідну перманентну хіміо- та фізіотерапію. Яка місцевість найбільш сприятлива для даного громадянина?

А. Ворзель В.Юрмала С.Брюховичі D. Конча-Заспа Е. Узбережжя Азовського моря

3. В населеному пункті в Тернопільській області упродовж тижня сформувалась холодна погода з проходженням холодного фронту. За даними метеослужби зміни погоди в найближчі дні не передбачається. Який ефект у організмі людини спричинить дана синоптична ситуація?

А. Тонізуючий В. Гіпотензивний С. Гіпоксичний D. Спастичний Е. Індиферентний

4. Протягом двох тижнів над територією Житомирської області спостерігалась така синоптична ситуація: змінна хмарність, короткочасні опади, за прогнозами метеостанції очікується наближення холодного фронту, погода зміниться. Як охарактеризувати таку погоду з медичної точки зору за класифікацією В.Ф.Овчарової?

А. Гіпоксичного типу

В. Гіпоксичного типу з елементами спастичного

С. Перехід погоди спастичного типу у стійку індиферентну

D. Спастичного типу

Е. Нестійка погода з переходом індиферентної у погоду спастичного типу

5. Одеситка, домогосподарка, 58 років, діагноз: хронічна гіпертонічна хвороба серця, хворіє останні 10 років. Для підвищення метеостійкості і запобігання виникнення гіпертонічного кризу лікар порекомендував проводити сезонну профілактику у найнебезпечніші за погодними умовами періоди року і безпосередньо перед ними. У які періоди року для жительки даного регіону України найблільш доцільно проводити сезонну профілактику?

А. Січень-березень, листопад В. Грудень, лютий-травень С. Січень-березень, травень, грудень D. Січень-травень Е. Грудень-квітень

Контрольні задачі:

Задача 1. До дільничого терапевта Івано-Франківського району звернувся хворий, який знаходиться під диспансерним наглядом з діагнозом "Атипічна бронхіальна астма" перебіг середньої важкості з проханням надати йому путівку для санаторно-курортного лікування під час профспілкової відпустки.

1. Які кліматичні фактори показані для санаторно-курортного лікування хворого з таким діагнозом?

2. На яких кліматичних курортах йому рекомендовано проводити оздоровлення?

3. В який період року найбільш доцільно оздоровлюватись?

Задача 2. Впродовж 8 днів з 15 по 22 березня над північним регіоном України встановився малорухливий антициклон, який зумовив стійку, без опадів погоду. Метеорологічні показники: атмосферний тиск – 760 мм.рт.ст., добовий перепад тиску – 4 мм.рт.ст., температура повітря – 12˚С, добовий перепад - 3˚С, відносна вологість повітря - 60 %, швидкість руху повітря – -2 м/с. Визначіть тип погоди згідно з медичними класифікаціями. Назвіть найбільш оптимальні періоди профілактики серцево-судинних захворювань.

ТЕМА 4. Гігієнічне значення води. Джерела та види водопостачання. Інфекційні та неінфекційні захворювання, їх профілактика. Стан водних басейнів України. Охорона підземних вод та відкритих водоймищ. Стічні води та методи їх очистки

Актуальність теми:

Вода є одним із найважливіших елементів зовнішнього середовища, необхідним для життя людини. Споживання води, яка не відповідає гігієнічним вимогам, може спричинити цілу низку захворювань інфекційної та неінфекційної природи, що обумовлює необхідність забезпечення населення відповідною за кількістю та якістю питною водою.

Навчальні цілі:

Засвоїти гігієнічне значення води, роль води у виникненні та розповсюдженні захворювань інфекційної та неінфекційної природи.

Знати види джерел водопостачання, джерела та шляхи їх забруднення, принципи організації та утримання зон санітарної охорони (ЗСО).

Вміти розрахувати розміри ЗСО, оцінити санітарно-гігієнічні умови їх утримання, запропонувати оздоровчі заходи.

Базові знання, вміння та навички:

Знати фізичні та хімічні властивості води (неорганічна хімія), фізіологічне значення води (нормальна фізіологія). Збудники інфекційних та інвазійних захворювань, що передаються через воду (біологія, мікробіологія).

Зміст теми:

Гігієнічне, фізіологічне та господарське значення води. Норми водопостачання для покриття фізіологічних, комунально-господарських та промислових потреб. Джерела водопостачання, їх види, джерела та шляхи їх забруднення; наслідки для здоров'я населення. Санітарно-протиепідемічні заходи охорони вододжерел при організації централізованого та децентралізованого водопостачання. Зони санітарної охорони (ЗСО). Гігієнічні вимоги до безпеки води в епідемічному відношенні. Вода як джерело захворювань інфекційної природи. Гігієнічне значення води для забезпечення населення мінеральними солями та мікроелементами. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води. Роль води у виникненні неінфекційних захворювань (водно-нітратна метгемоглобінемія, свинцева інтоксикація, карієс, флюороз тощо), заходи профілактики. Каналізація населених місць, її призначення і влаштування. Методи знешкодження стічних вод.Мала каналізація, її призначення.

Рекомендована література:

Основна:

1. Мізюк М.І. Гігієна: Підручник. – К.: Здоров’я, 2002. – С.71-79.

2. Мізюк М.І. Гігієна: Посібник для практичних занять. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 95-108.

3. Даценко І.І., Габович р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я, 1999. – С. 150-159, 175-190, 209-220.

4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Даценко. – Львів: Світ. – 2001. – С. 104-112, 128.

5. БольшаковА.М., Новикова И.М. Общая гигиена. – М.: Медицина, 1985. – С. 58-69.

Додаткова:

1. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. – Львів: Афіша, 2000. – С. 62-68.