Матеріали для самоконтролю і контролю домашньої самопідготовки студентів до практичного заняття

(підготовчий етап заняття – 15%)

Контрольні питання:

1. Сутність та етапи запобіжного санітарного нагляду.

2. Будівельні проекти, види, складові частини. Будівельні креслення. Масштаби та умовні позначення.

3. Ситуаційний план, гігієнічне значення.

4. Генеральний план, гігієнічне значення.

5. Поповерховий план, гігієнічне значення.

6. Креслення фасадів, розрізів, санітарно-технічних споруд.

7. Пояснювальна записка до проекту, гігієнічне значення.

8. Організація проведення поточного санітарного нагляду за аптечними установами.

9. Типи забудови аптек.

10. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки аптеки (площа, процент забудови та озеленення).

11. Внутрішнє планування приміщень аптеки.

12. Оздоблення приміщень аптеки в залежності від їх функціонального призначення.

13. Внутрішнє планування лікарняних аптек.

14. Вимоги до інсоляції та УФ-опромінення аптек.

15. Гігієнічні вимоги до благоустрою аптек.

16. Режим прибирання приміщень аптек.

17. Контроль дотримання санітарного режиму в аптеках.

18. Гігієнічні вимоги до отримання, транспортування і зберігання води очищеної та води для ін’єкцій.

19. Гігієнічні вимоги до виготовлення ліків в асептичних умовах.

20. Правила виготовлення нестерильних лікарських форм.

21. Вимоги до особистої гігієни працівників аптек.

22. Правила складання акту санітарного обстеження аптеки.

Контрольні тести:

1. Відстань між колодязем, що знаходиться на території аптеки та можливими місцями забрудення повинна бути не менше, м: а) 10; б) 15; в) 25; г) 35; д) 50.

2. Забудова ділянки аптеки не повинна перевищувати, %: а) 10; б) 15; в) 20; г) 25; д) 40.

3. Озеленення ділянки аптеки не повинно бути меншим, %: а) 60; б) 50; в) 40; г) 30; д) 20.

4. Генеральне прибирання в аптеках необхідно проводити: а) щотижня; б) 2 рази в місяць; в) щомісяця; г) 2 рази на квартал; д) щоквартально.

5. Бактеріологічний контроль за дотриманням санітарного режиму в аптеках проводиться не рідше ніж: а) щотижня; б) 2 рази в місяць; в) щомісяця; г) 2 рази на квартал; д) щоквартально.

6. Вологе прибирання підлоги в аптеці необхідно проводити не рідше ніж: а) 2 рази за зміну; б) 1 раз за зміну; в) 1 раз в день; г) через день; д) 1 раз в три дні.

7. Стіни, покриті масляною фарбою або керамічною плиткою слід мити теплою водою не рідше ніж: а) щодня; б) через день; в) 2 рази на тиждень; г) щотижня; д) щомісяця.

8. Заміна технологічного одягу працівниками аптек проводиться не рідше ніж: а) кожний день; б) 2 рази на тиждень; в) щотижня; г) що 10 днів; д) через 2 тижні.

9. Який тип вентиляції слід застосовувати в асептичному блоці? а) природна; б) припливна; в) витяжна; г) припливно-витяжна з перевагою припливу; д) припливно-витяжна з перевагою витяжки.

10. Генеральне прибирання асептичного блоку проводять не рідше ніж: а) щодня; б) щозміни; в) 2 рази на тиждень; г) щотижня; д) що 2 тижні.

11. Як часто міняють марлеву пов’язку при роботі в асептичному блоці? а) що 4 години; б) в кінці зміни; в) 2 рази на тиждень; г) щотижня; д) що 2 тижня.

12. Термін зберігання в аптеці води очищеної не повинен перевищувати, діб: а) 1; б) 2; в)3; г) 4; д) 5.

13. Термін зберігання в аптеці води для ін’єкцій при температурі 5^о-10^о С не повинен перевищувати, год: а) 12; б) 24; в) 36; г) 48; д) 72.

Тестові завдання:

1. В процесі санітарно-гігієнічної експертизи будівельного проекту аптеки встановлено, що аптека знаходиться в окремому будинку, вхід в аптеку – через торговий зал, всі приміщення аптеки сполучаються через службовий коридор, а кабінет завідувача аптеки крім того безпосередньо сполучається з торговим залом, вхід в асептичну – з коридору через шлюз, кладові розташовані суміжно з відповідними відділами аптеки. Які заходи слід передбачити для оптимізації внутрішнього планування аптеки:

А. обладнати додатковий вхід в аптеку

В. кабінет завідувача відокремити від торгового залу

С. передбачити зв’язок між суміжними приміщеннями аптеки

D. ліквідувати шлюз перед входом в асептичну

Е. ізолювати кладові приміщення

2. В процесі санітарно-гігієнічної експертизи будівельного проекту аптеки встановлено, що аптека вбудована в житловий будинок і має два входи – для клієнтів та службовий, вхід в торговий зал через тамбур, службові приміщення сполучаються через коридор, в коридор виходить також вхід в кабінет завідувача аптеки. Які заходи слід передбачити для оптимізації внутрішнього планування аптеки:

А. розташувати аптеку в окремому будинку

В. обладнати додатковий вхід для прийому товару

С. ліквідувати тамбур перед входом в торговий зал

D. обладнати безпосередні входи між суміжними приміщеннями

Е. обладнати безпосередній вхід з кабінету завідувача до торгового залу

3. При проведенні контролю за дотриманням санітарного режиму в аптеці встановлено, що вологе прибирання підлоги та обладнання в аптеці проводиться щоденно після закінчення зміни, інвентар – маркований, використовується за призначенням, генеральне прибирання аптеки проводиться 1 раз на квартал, знезараження повітря в асептичному блоці відбувається у відсутності людей УФ-променями потужністю 3 Вт/м³, бактеріологічний контроль дотримання санітарного режиму в аптеці проводиться один раз на місяць. Корекція якого з показників сприятиме покращанню гігієнічних умов експлуатації аптеки?

А. умови повсякденного прибирання приміщень

В. правила використання інвентаря

С. методика знезараження повітря

D. строки проведення генерального прибирання

Е. строки проведення бактеріального контролю дотримання санітарного режиму

4. В процесі санітарно-гігієнічного обстеження аптеки встановлено, що після закінчення кожної зміни проводиться вологе прибирання приміщень спеціально промаркованим для цього інвентарем. Для знезараження повітря, яке проводиться у відсутності людей, використовують УФ-опромінювачі, які забезпечують потужність УФ-променів, що дорівнює 3,5 вт/м3. Генеральне прибирання аптеки проводиться щомісяця. Один раз в квартал організовується бактеріальний контроль за дотриманням санітарного режиму. Який з перерахованих показників вимагає корекції:

А. умови повсякденного прибирання приміщень, В. правила використання інвентаря, С. методика знезараження повітря, D. строки проведення генерального прибирання, Е. строки проведення бактеріального контролю дотримання санітарного режиму

Контрольні задачі:

За даними ситуаційної задачі дайте гігієнічну оцінку стану повітряного середовища та освітленості приміщень аптеки:

1. В асистентській температура повітря 18^о, вентиляція – припливна (+2), освітленість – 300 лк.

2. В асистентській температура повітря 22^о, вентиляція – припливно-витяжна (+4-2), освітленість – 500 лк.

3. Кубова-стерилізаційна обладнана витяжною вентиляцією (-4), температура повітря 18^о, освітленість – 150 лк.

Навчальні практичні завдання:

(основний етап заняття – 70%)

1. Ознайомитись з проектом аптеки, його складовими частинами.

2. Провести експертизу генерального плану, креслень фасадів, вертикальних розрізів, поповерхових планів.

3. Дати за матеріалами проекту гігієнічну оцінку планування ділянки, внутрішнього планування аптеки, її санітарного благоустрою (опалення, вентиляції, освітлення, водопостачання, каналізування, видалення сміття) (за завданням викладача), запропонувати оздоровчі заходи.

4. Скласти акт санітарно-гігієнічного обстеження з мотивованим висновком про відповідність гігієнічним вимогам, запропонувати відповідні заходи для ліквідації виявлених недоліків.

5. Оцінити умови праці робітників цеху хіміко-фармацевтичного підприємства (за завданням викладача) та запропонувати оздоровчі заходи.