
- •Предмет і метод статистики.
- •5. Одиницею статистичної сукупності є:
- •5,Статистичні таблиці
- •6. Графічний метод
- •8. Вибірковий метод
- •9. Статистична перевірка гіпотез
- •10.Статистичні методи аналізу
- •11. Аналіз таблиць взаємної спряженості
- •12. Аналіз інтенсивності динаміки
- •13.Аналіз тенденцій розвитку
- •14. Статистичний аналіз структури
- •15.Індекси.
6. Графічний метод
А
Під статистичним графіком розуміють:
в) спосіб наочного зображення і узагальнення статистичних даних про соціально економічні явища і процеси через геометричні образи, малюнки або схематичні карти;
2. До основних елементів статистичних графіків відносять:
д) правильної відповіді не запропоновано.
3. Засобами просторових орієнтирів статистичних графіків є:
в) графічні або контурні карти;
4. До статистичних графіків відносять:
г) правильної відповіді не запропоновано.
5. Під полем графіка розуміють:
б) простір, на якому розміщують геометричні або інші графічні знаки;
6. Якими повинні бути пропорції сторін поля графіка?
б) графіки здебільшого бувають прямокутної форми;
7. Для графічного зображення даних на графіках з нерівними сторонами поля на практиці найчастіше використовується формат з відношенням короткої і довгої сторін поля:
г) від 1:1,30 до 1:1,50.
8. Під координатною сіткою в прямокутній системі координат розуміють:
в) сукупність паралельних та вертикальних ліній, які покривають поле графіка в межах осей координат.
9. Під координатною сіткою в полярній системі координат розуміють:
б) сукупність паралельних та вертикальних ліній;
10. Основою або мовою статистичних графіків є:
а) графічні образи
11. Найбільш ефективним використання полярної системи координат є при зображенні:
в) динаміки явищ і процесів;
12. У полярній системі координат положення будь-якої точки визначається:
г) кутом між полярною віссю і прямою, яка з’єдную центр обертання з цією точкою;
13. Просторові орієнтири використовують для:
б) визначення порядку розміщення графічних знаків у полі графіка;
14. Кут нахилу відрізків прямих ліній, що з’єднюють крапки на графіках, відображує:
а) розмір, величину, рівень явища чи його ознаки;
15. Негеометричні знаки-символи застосовують при побудові діаграм:
г) фігурних.
16. При побудові фігурних діаграм масштаби діаграм зображають:
а) знаками-символами різних розмірів;
17. Графічні образи – це:
д) всі вищеперераховані варіанти відповідей правильні.
18. Площини кругів або квадратів, які відображають розміри явищ, що порівнюють, відносяться як:
а) корені квадратні з радіусів або корені квадратні сторін відповідних кругів або квадратів;
б) радіуси або сторони відповідних кругів або квадратів;
в) квадрати радіусів або квадрати сторін відповідних кругів або квадратів.
19. Для зображення показників круговими або квадратними діаграмами необхідно визначити радіуси кругів або сторони квадратів, для чого:
а) добути корені квадратні з величин показників;
20. Масштабні орієнтири застосовують для:
б) визначення розмірів геометричних та інших графічних знаків;
21. Функціональною називають шкалу, у якої:
а) рівним графічним інтервалам відповідають нерівні числові інтервали;
22. На логарифмічній шкалі відлік починають від:
а) 1;
23. Експлікація графіка застосовується для:
г) пояснення змісту і основних елементів графіка.
24. Ярлики – це:
в) умовні позначення, що спеціально винесені за межі графічного образу.
25. Легенди – це:
а) пояснювальні надписи, що знаходяться на самому графіку;
26. За видом поля статистичні графіки поділяють на:
б) діаграми і статистичні карти;
27. За функціонально-цільовим призначенням статистичні графіки поділяють на:
а) графіки рядів розподілу, графіки рядів динаміки, графіки взаємозв’язку і графіки порівняння;
28. При побудові огіви :
а) на осі абсцис відкладають кумулятивні частоти або частки, а по осі ординат – межі інтервалів ряду розподілу;
б) на осі абсцис відкладають інтервали групувань у вигляді відрізків, а на осі ординат – кумулятивні частоти або частки;
в) на осі абсцис відповідно до прийнятого масштабу відкладають нижню і верхню межі інтервалів, а на осі ординат – частоти або частки.
29. Коли розподіл зображувальних явищ за адміністративними районами немає великого значення, тоді використовують;
б) центрограми;
30. Центрограма – це:
б) контурна карта, на якій розміщено короткі цифрові таблиці з інформацією про історико-географічний розвиток і розміщення явища;