
- •Предмет і метод статистики.
- •5. Одиницею статистичної сукупності є:
- •5,Статистичні таблиці
- •6. Графічний метод
- •8. Вибірковий метод
- •9. Статистична перевірка гіпотез
- •10.Статистичні методи аналізу
- •11. Аналіз таблиць взаємної спряженості
- •12. Аналіз інтенсивності динаміки
- •13.Аналіз тенденцій розвитку
- •14. Статистичний аналіз структури
- •15.Індекси.
14. Статистичний аналіз структури
А
Що таке структура?
в)сукупність елементів, які мають певну стійкість зв’язків в групах при збереженні основних ознак, які характеризують сукупність як єдине ціле;
Структуру явища характеризують відносними величинами:
б)структури;
Відносні величини структури розраховують як відношення:
б)абсолютних величин складових частин сукупності до абсолютної величини всієї сукупності;
Відносні величини структури виражають у:
д)долях одиниць і відсотках.
Структурні зрушення – це:
а)зміни у складі сукупності за певний період або момент часу;
Під процентним пунктом розуміють:
в)різницю між відповідними частками двох сукупностей, виражені у відсотках.
Сума часток або питомих ваг складових частин сукупності, які характеризують структуру явища, становить:
в)всі вище перераховані варіанти відповідей правильні.
Показники структурних зрушень відображають:
в)всі вище перераховані варіанти відповідей правильні.
“Абсолютна” зміна структури вимірюється:
а)процентами або коефіцієнтами;
б)процентними пунктами або долями одиниць;
в)процентами або процентними пунктами;
г)долями одиниць або коефіцієнтами.
Відносна зміна структури вимірюється:
а)процентами або коефіцієнтами;
б)процентними пунктами або долями одиниць;
в)процентами або процентними пунктами;
г)долями одиниць або коефіцієнтами.
Частковими показниками структурних зрушень є:
а)відносні величини та координації;
б)абсолютний приріст та коефіцієнт або темп росту питомої ваги складових частин сукупності;
в)лінійний коефіцієнт “абсолютних” структурних зрушень, квадратний коефіцієнт “абсолютних” структурних зрушень та квадратний коефіцієнт відносних структурних зрушень.
Сума “абсолютних” квадратів часток або питомих ваг окремих складових сукупності дорівнює:
а)0;
б)1;
в)100.
Для складових частин сукупності, де коефіцієнт або шями зростання більший одиниць, “абсолютний” приріст:
а)додатній;
б)від’ємний;
в)дорівнює 0.
Для складових частин сукупності, де коефіцієнт або шями зростання менший одиниці, “абсолютний” приріст:
а)додатній;
б)від’ємний;
в)дорівнює 0.
Сума середніх “абсолютних” приростів часток або питомих ваг всіх K-тих структурних частин сукупності дорівнює:
а)0;
б)1;
в)100.
Узагальнюючі характеристики інтенсивності структурних зрушень оцінюють:
а)зміни абсолютних величин окремих складових сукупності за певний період або момент часу;
б)зміни часток або питомих ваг окремих складових сукупності за певний період або момент часу;
в)в цілому зміни структури за певний часовий інтервал.
Оцінку ступеня концентрації здійснюють на основі:
а)кривої концентрації Лоренца;
Для побудови кривої Лоренца необхідно6
а)на горизонтальній стороні квадрата відкладати нагромаджені частки обсягу елементів сукупності, а на вертикальній – нагромаджені частки обсягу значень ознаки
б)на горизонтальній стороні квадрата відкласти нагромаджені частки обсягу значень ознаки, а на вертикальній – нагромаджені частки обсягу елементів сукупності;
в)на горизонтальній стороні квадрата відкласти частки обсягу елементів сукупності, а на вертикальній – частки обсягу значень ознаки;
г)на горизонтальній стороні квадрата відкласти частки обсягу значень ознаки, а на вертикальній – частки обсягу елементів сукупності.
Якщо крива Лоренца співпадає з діагоналлю квадрата, то це означає:
б)рівномірний розподіл ознаки;
Вгнутість або випуклість кривої Лоренца залежить:
а)від зростання або спадання частот або часток в ряді розподілу;
б)від зростання або спадання значень ознаки в ряді розподілу;
в)від величини інтервалу групування;
г)від кількості груп, на які поділено статистичну сукупність за певною ознакою.
Оцінка нерівномірності розподілу ґрунтується на:
а)порівнянні часток обсягу елементів сукупності та часток обсягу значень ознаки;
б)порівнянні розрахункових значень критеріальних статистик та їх критичних значень;
в)порівнянні інтервалів та частот.
Зазвичай коефіцієнт Джині використовують для вимірювання:
а)ступеня варіації ознаки;
б)ступеня асиметрії розподілу;
в)ступеня ексцесу.
г)ступеня диференціації та соціального розшарування суспільства.
Якщо коефіцієнт концентрації Джині та Лоренца дорівнюють нулю, то це означає:
а)повну концентрацію;
б)рівномірний розподіл;
в)нічого певного про нерівномірність розподілу сказати неможливо.
Якщо коефіцієнт концентрації Джині та Лоренца дорівнюють одиниці, то це означає:
а)повну концентрацію;
б)рівномірний розподіл;
в)нічого певного про нерівномірність розподілу сказати неможливо.
Коефіцієнт концентрації Лоренца знаходить широке застосування:
а)в дисперсійному аналізі;
б)кореляційно-регресійному аналізі;
в)регіональному аналізі.
У випадку рівномірного розподілу всі значення коефіцієнта локалізації:
а)дорівнюють одиниці;
б)дорівнюють нулю;
в)більше 100 %;
г)менше 100 %.
Мінімальне значення коефіцієнта централізації:
а)дорівнює 0;
б)наближається до 0;
в)дорівнює 1.
Максимальне значення коефіцієнта централізації:
а)дорівнює 0;
б)наближається до 0;
в)дорівнює 1.
Якщо структури двох статистичних сукупностей, що порівнюються, однакові, то коефіцієнт подібності структур:
а)дорівнює 1;
б)дорівнює 0;
в)більший 1.
Якщо структури двох статистичних сукупностей, що порівнюються, є абсолютно протилежними, то коефіцієнт подібності структур:
а)дорівнює 1;
б)дорівнює 0;
в)більший 1.