1.1.4 Міжнародний досвід у галузі нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище

Зараз у світі використовуються різні нормативи якості навколиш­нього природного середовища і їх функції досить різноманітні. Одні дають оцінку середовища існування людини, інші - лімітують шкідли­вий вплив на природу. Однак, їх єднає спільна мета, оскільки вони ви­значають якість не соціального, а природного середовища.

Під час вивчення теми необхідно зупинитись на таких питаннях:

• «Командно - контрольні» підходи.

• «Ринкові» підходи.

• Декларація про навколишнє середовище 1992 року (м. Ріо-де-Жанейро).

• «Порядок денний на XXI століття».

• Створення технічного комітету із стандартизації - ТК 207 у 1993.

• Мета створення ТК 207.

• 1996р. - публікація п'яти стандартів ISO 14000 «Системи управління навколишнім середовищем».

• 1 січня 1998 р. - початок дії в Україні стандартів серії ISO.

• 15 листопада 2004 р. - публікація стандарту ISO 14001:2004.

• «Програма управління навколишнім середовищем та аудиту» (ЕМАS), прийнята радою ЄС.

• «Програма управління навколишнім середовищем та аудиту» (ЕМАS) для країн Центральної і Східної Європи.

• Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй з питань зміни клімату.

• Березень 1999 року - підписання Україною Кіотського прото­колу до Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату.

• Лютий 2004 року - ратифікація Кіотського протоколу Україною.

• Торгівля квотами на викиди.

• Передумови повноцінного застосування механізмів Кіотсько­го протоколу в Україні.

1.2 Нормування антропогенного навантаження на складові антропосфери

1.2.1 Структурна схема комплексу екологічних норм

Нормування антропогенного навантаження на складові антропос­фери повинне ґрунтуватись на чіткому визначенні складових комплек­су екологічних норм.

Після вивчення матеріалу студент повинен знати:

• Структурну схему комплексу екологічних норм;

• Визначення поняття «природоохоронні норми»;

• Суть понять «еколого-технічні» та «еколого-технологічні норми»;

• Еколого-економічні та соціально-екологічні норми;

• Складові комплексу природоохоронних норм: нормативи і правила екологічної безпеки, екологічні нормативи, ресурсогосподарські нормативи і правила;

• Групи нормативів використання природних ресурсів: регіональні поресурсні нормативи, галузеві поресурсні нормативи;

• Екологічні норми якісного стану екосистем: групи екологічних нормативів та правил охорони природних ре­сурсів, екологічні нормативи антропогенного навантаження, складові групи ресурсогосподарських нормативів та правил;

• Перелік екологічних регламентів.

1.2.2 Основні характеристики забруднення атмосфери

Перш ніж почати вивчення нормативів регулювання антропоген­ного навантаження на атмосферне повітря, необхідно визначитись з основними характеристиками забруднення атмосфери і деякими по­няттями і визначеннями, що супроводжують дану тему.

Основні положення, що необхідно знати після вивчення даної теми:

• Класифікація і види джерел викидів забруднюючих речовин.

• Зона впливу джерела та підприємства.

• Визначення зони впливу підприємства на атмосферне повітря.

• Поняття «санітарно-захисної зони підприємства».

• Види санітарно-захисних зон.

• Нормативна санітарно-захисна зона підприємства.

• Фактична санітарно-захисна зона підприємства.

• Санітарна класифікація підприємств (ДСП 173-96).

• Організація санітарно-захисної зони підприємства.

• Структура насаджень у санітарно-захисній зоні.

• Залежність структури рослинності в СЗЗ від структури ви­кидів конкретного підприємства.

• Врахування фонових концентрацій при розрахунках забруд­нення атмосфери.