7. Органи судової влади України

Однією з гілок влади в демократичній державі є судова влада. Головним її завданням є відправлення правосуддя, тоб­то застосування державним органом — судом, норм права до конкретних подій, випадків, розв'язання суперечок, які при цьому виникають.

Судова влада повинна забезпечувати захист прав і свобод громадян, суспільного ладу, інтересів держави, підприємств, організацій і установ.

Конституція та закони України встановлюють принципи судочинства.

Основними засадами судочинства є:

• законність;

• рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

• забезпечення доведеності вини;

• змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх до­казів та в доведенні перед судом їх переконливості;

• підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

• забезпечення обвинуваченому права на захист;

• гласність судового процесу та його повне фіксування технічни­ми засобами;

• забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

• обов'язковість рішень суду.

Судову систему України становлять суди загальної юрис­дикції та Конституційний Суд України, Спеціалізовані суди.

Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, який розглядає виключно пи­тання відповідності законів та інших нормативно-правових ак­тів Конституції України, а також дає її офіційне тлумачення.

Важливу роль у судовій системі відіграють суди загальної юрисдикції, які розглядають справи, що виникають у будь-яких правовідносинах, крім тих, які розглядає Конституційний Суд. Систему судів загальної юрисдикції становлять: місцеві суди; апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди; Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Верховний Суд України має такі повноваження:

• переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матері­ального права у подібних правовідносинах у порядку, перед­баченому процесуальним законом;

• переглядає справи, якщо міжнародною судовою уста­новою встановлено факт порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

• надає висновок про наявність або відсутність у ді­яннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

• звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

До складу Верховного Суду України входять двадцять суддів — по п'ять суддів від кожної спеціалізованої юрисдик­ції (цивільної, кримінальної, господарської, адміністративної), з числа яких обираються Голова Верховного Суду України та його заступник

Законодавством передбачено певні вимоги до тих, хто ба­жає стати суддею: громадянство України, вік від 25 до 65 ро­ків, вища юридична освіта, володіння державною мовою, стаж роботи в галузі права не менше трьох років за фахом і прожи­вання в Україні протягом десяти років. Уперше суддю призна­чає Президент України терміном на п'ять років. По закінченні цього терміну Верховна Рада України обирає суддю на посаду безстроково.

Для суддів встановлено спеціальні гарантії: недоторкан­ність, неможливість затримання або арешту без згоди Верхо­вної Ради України, забезпечення їх особистої безпеки з боку держави.