2. Загальні засади організації державної влади в Україні.

Конституція України. Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Однак засади організації державної влади в Україні не обмежуються її поділом на три гілки. Згідно зі статтею 7 Кон­ституції в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування — право жителів села, селища або міста самостійно вирішувати питання місцевого значення. Органи місцевого са­моврядування не входять у систему органів державної влади, проте вони жодним чином не відірвані й не протиставлені їм, а покликані разом з органами державної влади сприяти функ­ціонуванню здорового демократичного суспільства.

Отже, крім поділу на гілки влади, органи влади в нашій державі поділяються на дві великі групи — органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Органи державної влади, у свою чергу, можна поділити на центральні та місцеві. Повноваження центральних держав­них органів поширюються на територію всієї держави, повно­важення місцевих органів влади — тільки в межах відповідної області або району. Місцеві державні органи влади представ­ляють центральні органи державної влади в регіонах. Орга­ни місцевого самоврядування представляють тільки місцеву громаду.

Президент України є главою держави і не входить без­посередньо до жодної з гілок влади.

Основний Закон встановлює механізм стримувань і про­тиваг, який унеможливлює узурпацію влади однією з гілок влади або посадовою особою, запроваджує особливу процеду­ру призначення посадових осіб органів держави, забезпечує прозорість функціонування владних інститутів і можливість контролю за їх діяльністю.

У Конституції України передбачені такі інститути систе­ми стримувань і противаг:

- право «вето» Президента України на законопроект, при­йнятий Верховною Радою України;

- імпічмент Президента України з боку Верховної Ради України, що призводить до його усунення з поста;

- прийняття Верховною Радою України резолюції недові­ри Кабінету Міністрів України, яка має наслідком його відставку;

- участь Верховної Ради України у формуванні Конститу­ційного Суду України (призначення третини складу);

- контроль Конституційного Суду України за відповідністю Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

- парламентський контроль Уповноваженим Верховної Ра­ди України з прав людини (омбудсменом) за дотриманням конституційних прав і свобод людини та ін.

3. Верховна Рада України

Єдиним представницьким органом усього українського народу та єди­ним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України.

Відповідно до Конституції України Верховна Рада Укра­їни обирається народом України на основі загального, рівно­го і прямого виборчого права шляхом таємного голосування терміном на п’ять років. До складу Верховної Ради України входить 450 народних депутатів.

Народним депутатом України може бути обраний грома­дянин України, який на день виборів досяг 21-річного віку, має право голосу і живе в Україні протягом останніх п'яти років. Не може бути обраним до Верховної Ради України гро­мадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі.

Народні депутати України не можуть мати іншого пред­ставницького мандата, перебувати на державній службі, обі­ймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Верховна Рада України працює сесійно. Під час сесій відбуваються пленарні засідання, тобто засідання за участю всіх депутатів. Проходять також засідання комітетів Верховної Ради України, на яких здійснюється попереднє обговорення проектів законів. Згідно з Конституцією України засідання Верховної Ради України відбуваються відкрито.

Із числа депутатів таємним голосуванням обирають Голо­ву Верховної Ради, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України. Голова Верховної Ради України веде засідання Верховної Ради, представляє Верховну Раду в Україні й поза її межами, підписує акти, прийняті Верховною Радою, ор­ганізує підготовку документів до розгляду у Верховній Раді та ін.

До структури Верховної Ради України входять коміте­ти Верховної Ради, які створюються для підготовчої роботи із законопроектами за напрямками діяльності. У разі потреби Верховна Рада України може створювати тимчасові спеціальні, слідчі та інші депутатські комісії для аналізу окремих про­блем, конфліктів тощо.

Робочим органом Верховної Ради України є Секретаріат Верховної Ради України, де працюють наукові консультанти з різних галузей, фахівці та інші співробітники, які забезпе­чують роботу Верховної Ради

Важливу роль у роботі Верховної Ради відіграють депу­татські групи, які об'єднують депутатів зі спільними погля­дами з питань державного розвитку. Чимало груп, сформова­них на партійній основі, об'єднують депутатів, які належать до однієї партії. Такі групи, сформовані за партійною ознакою, називають фракціями.

Верховна Рада України обирає членів Рахункової пала­ти, яка контролює від її імені надходження та використання коштів Державного бюджету України. Верховна Рада Украї­ни призначає також Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і щороку заслуховує його доповідь про контроль за дотриманням та захистом прав і свобод людини в Україні.

Крім законодавчих, Верховна Рада України виконує й ін­ші важливі функції, які закріплено в статті 85 Конституції України: визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, затвердження загальнодержавних програм розвитку країни, надання згоди на призначення на посаду та звільнення з по­сади основних посадових осіб країни, призначення виборів Пре­зидента України, чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування тощо.