Шлюбний договір.

Шлюбний договір може бути укладений особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права і обов’язки, можуть бути визначені майнові права і обов’язки подружжя як батьків. Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними і дітьми. Шлюбний договір не може погіршувати положення одного з подружжя або дитини. Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. Шлюбний договір можна укладати на певний строк.

У шлюбному договорі може бути визначено майно, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім’ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю на весілля. Сторони можуть домовитись про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу. Шлюбним договором сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей. Якщо один із подружжя вселяється в житлове приміщення, яке належить другому, сторони у шлюбному договорі можуть домовитись про порядок користування ним, а також про звільнення приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї. Сторони можуть домовитись про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є спільною власністю, їхніх родичів. Сторони можуть домовитись про надання утримання одному з подружжя або про можливість припинення надання утримання. Одностороння зміна шлюбного договору не допускається. Шлюбний договір може бути змінений подружжям. Угода про зміни шлюбного договору повинен бути нотаріально посвідчений. Подружжя може відмовитись від шлюбного договору. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.

3. Припинення шлюбу. Недійсність шлюбу. Припинення шлюбу.

Шлюб вважається пожиттєвим союзом, але з певних причин він може бути припинений.

• Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.

• Шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них на підставі постанови органу державної реєстрації актів цивільного стану або на підставі рішення суду.

Подружжя, яке не має неповнолітніх дітей, має право подати до державного органу реєстрації цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. ДОРЦС вносить постанову про розірвання шлюбу після спливу 1 місяця від дня подання заяви про розірвання шлюбу. Шлюб розривається незалежно від наявності у подружжя майнового спору.

Шлюб розривається ДОРЦС за заявою одного з подружжя, якщо другий з подружжя:

• визнаний судом недієздатним;

• визнаний судом безвісно відсутнім;

• засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше як три роки.

Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом з письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього проживання братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Це рішення суд виносить після спливу 1 місяця від дня подання заяви. Позов про розірвання шлюбу може бути поданий одним з подружжя. Позов про розірвання шлюбу не може бути поданий протягом вагітності дружини та протягом року після народження дитини, крім випадків, коли один з подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого або дитини. Чоловік, дружина мають право подати позов про розірвання шлюбу протягом вагітності жінки, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою. Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Після розірвання шлюбу особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

У разі розірвання шлюбу ДОРЦС шлюб припиняється в день винесення постанови про розірвання шлюбу. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення. Розірвання шлюбу засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу та одержання Свідоцтва особа має право на повторний шлюб. Жінка та чоловік, шлюб між якими було розірвано, мають право подати до суду заяву про поновлення їхнього шлюбу за умови, що жоден з них не перебував після цього у повторному шлюбі. На підставі рішення суду про поновлення шлюбу та анулювання запису акта про розірвання шлюбу ДОРЦС видає нове Свідоцтво про шлюб, у якому день реєстрації шлюбу, за вибором подружжя може бути визначений днем першої його реєстрації або днем набрання чинності рішенням суду про поновлення шлюбу.

Якщо особа, яка була оголошена померлою, з’явилася, і відповідне рішення суду скасоване, її шлюб з іншою особою поновлюється за умови, що ніхто з них не перебуває в повторному шлюбі. Якщо особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з’явилася, і відповідне рішення суду скасоване, її шлюб з іншою особою може бути поновлений за їхньою заявою, за умови, що ніхто з них не перебуває у повторному шлюбі.

За заявою подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. Режим окремого проживання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя. Встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав і обов’язків подружжя, які вони мали до встановлення цього режиму.

У разі встановлення режиму окремого проживання:

• майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі;

• дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка;

• дружина, чоловік можуть усиновлювати дитину без згоди другого з подружжя.

За заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно ДОРЦС або судом, може бути визнане фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім‘єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу анулюється ДОРЦС.