- •Розділ: сімейне право
- •1. Поняття сімейного права. Принципи регулювання сімейних відносин.
- •2. Поняття, порядок і умови укладання шлюбу. Заручини. Шлюбний договір.
- •Шлюбний договір.
- •3. Припинення шлюбу. Недійсність шлюбу. Припинення шлюбу.
- •Недійсність шлюбу.
- •4. Особисті права та обов‘язки подружжя. Майнові права і обов‘язки подружжя.
- •Право особистої приватної власності дружини та чоловіка
- •Право спільної сумісної власності подружжя.
- •Права та обов’язки подружжя по утриманню.
- •5. Особисті та майнові права і обов‘язки батьків і дітей. Права та обов’язки матері, батька і дитини.
- •Особисті немайнові права і обов’язки батьків і дітей.
- •Права батьків і дітей на майно.
- •6. Аліментні зобов‘язання. Усиновлення (удочеріння). Обов’язок матері, батька утримувати дитину та його виконання.
- •Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.
- •Недійсність усиновлення.
- •Скасування усиновлення.
- •7.Опіка і піклування. Патронат над дітьми. Опіка і піклування над дітьми.
- •Патронат над дітьми.
- •Застосування сімейного кодексу до іноземців та осіб без громадянства.
Права батьків і дітей на майно.
Батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна. При вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків. Майно, придбане батьками або одним з них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини, є власністю дитини. Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності. Батьки здійснюють управління майном малолітньої дитини. Аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім’я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання.
6. Аліментні зобов‘язання. Усиновлення (удочеріння). Обов’язок матері, батька утримувати дитину та його виконання.
Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій або натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі. У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою України не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку. встановленому КМУ. Якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога.
При визначенні розміру аліментів суд враховує:
Стан здоров’я та матеріальне становище дитини
Стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів
Наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків
Інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Частка заробітку матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку на їх утримання, яка буде стягуватись до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся з позовом до суду про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, суд за заявою платника або одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів, а також той, до кого вимога про аліменти не була подана, зобов’язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей, хворобою, каліцтвом тощо). Розмір такої участі встановлюється судом.
Орган опіки і піклування перевіряє цільове витрачання аліментів на дитину. Аліменти можуть стягуватися за місцем роботи(навчання) платника аліментів. Батьки можуть бути звільнені від сплати аліментів, якщо буде встановлено, що дохід дитини значно перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби. Батьки можуть укласти між собою нотаріальний договір про сплату аліментів на дитину, в якому визначити їх розмір і строки сплати. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач доведе суду, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням його від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше як за три роки. Розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось з них, або дитина перебуває на утриманні держави або юридичної особи.
Стягнення аліментів на дитину здійснюється і тоді, коли дитина влаштована до закладу охорони здоров’я, навчального закладу, за умов, що вони використовуються за цільовим призначенням. Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров’я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах. Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більше ніж як за три роки, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом аліменти не стягувались у зв’язку з розшуком платника аліментів або у зв’язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути стягнені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами погашається шляхом відрахувань з заробітку, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягуються за рішенням суду. Заборгованість за аліментами погашається платником незалежно від досягнення дитиною повноліття, а в разі продовження навчання дитини - до закінчення навчання. Якщо платник не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається виходячи із середньої зарплати працівника відповідної кваліфікації для даної місцевості. При виникненні заборгованості з вини платника за рішенням суду одержувач аліментів має право на стягнення пені у розмірі 1% від суми заборгованості. За кожен день прострочення. Суд може відтермінувати або звільнити повністю чи частково стягнення заборгованості за аліментами враховуючи обставини, що мають істотне значення.
Повнолітні діти зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Якщо батько, мати були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені – такий обов’язок не виникає. Діти, крім сплати аліментів зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю, немічністю. Діти можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати своїх батьків, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків. Розмір аліментів суд визначає у твердій грошовій сумі або у частці від доходу дітей. з урахуванням матеріального і сімейного стану.
