3. Прилади для визначення метеорологічних параметрів і методи їх вимірювання
3.1. Вимірювання температури повітря
Вимірювання температури повітря в виробничих приміщеннях проводять на рівні зони дихання працюючого (1,3...1,5 м від підлоги) такими приладами:
Звичайний термометр (ртутний або спиртовий) застосовують для вимірювання температури повітря тільки в даний момент часу. Для вимірювання температури понад 0оС потрібно використовувати ртутний термометр, бо ртуть при нагріванні розширюється рівномірно. При температурі нижче 0оС ртуть замерзає і тому для вимірювання низьких температур необхідно користуватись спиртовим термометром.
Термограф – самозаписуючий прилад для безперервної реєстрації зміни температури за часом (рис.1). Приймальна частина приладу виконана у вигляді біметалевої пластинки, яка зв’язана з допомогою важеля та стрілки з пером. Записування температури проводиться на стрічці, яка оперізує барабан і приводиться в рух годинниковим механізмом. Барабан обертається з швидкістю один оберт за добу або тиждень (176 годин), у результаті чого на стрічці отримуємо безперервне записування температури (термограму). Точність показу приладу 1оС при вимірюванні температури від -35оС до +45оС.
Парний термометр застосовують для вимірювання дійсної температури повітря в приміщеннях, які мають джерела значних теплових випромінювань (ковальські, прокатні та термічні цехи, котельні, нагрівальні печі) (рис. 2). Він складається з двох ртутних термометрів: в одного з них резервуар посріблений, а в другого – зачорнений. Тому один відбиває основну частину променевого тепла, інший – поглинає його.
Дійсну температуру повітря в приміщеннях зі значними тепловими випромінюваннями визначають за формулою:
t q = t r – k·(t r – t c),
де t q – дійсна температура приміщення, оС;
t c – покази посрібленого термометра, оС;
t
r
– покази зачорненого термометра, оС;
k – константа даного приладу.
Рисунок 1. Термограф Рисунок 2. Парний термометр
Електричні термометри за принципом дії поділяють на два типи: термометри опору та термоелектричні.
3.2. Вимірювання вологості повітря
Вимірювання відносної вологості повітря проводять такими приладами:
Психрометр Августа (рис. 3), який складається з двох термометрів – ,,сухого” та ,,вологого”. Резервуар ,,вологого” термометра обгорнутий кусочком тканини, вільний кінець його опущений у посудину з водою. Вологий термометр завжди, за винятком випадку, коли відносна вологість дорівнює 100%, показує більш низьку температуру, а ніж сухий, бо з поверхні тканини весь час випаровується вологість, яка супроводжується витратою тепла.
Рисунок 3. Психрометр Августа Рисунок 4. Психрометр Августа з таблицею
Згідно з таблицею 1 або згідно з таблицею, що розташована на корпусі психрометра Августа (рис. 4) визначають відносну вологість повітря.
Аспіраційний психрометр Ассмана. Недоліки психрометра Августа є несталість швидкості руху повітря навколо резервуару ,,вологого” термометра. Цього недоліку немає психрометр Ассмана (рис. 5).
Таблиця 1. Психометрична таблиця для визначення відносної вологи за