
- •5.05010201„Обслуговування комп'ютерних систем і мереж“
- •Завдання до роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Самостійна робота
- •Завдання до роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Розрахунок автогенераторів типу lc
- •Підготовка до виконання роботи
- •Завдання до роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Розрахунок випрямлячів
- •Підготовка до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
Завдання до роботи
Вихідними даними для розрахунку є:
1) вихідна потужність Рвих;
діапазон частот ƒн ÷ ƒв;
опір навантаження Rн;
допустимий коефіцієнт нелінійних спотворень Кс;
допустимі коефіцієнти частотних спотворень Мн і Мв;
максимальна температура навколишнього середовища Тнс
необхідний к. к. д. каскаду η.
Порядок виконання роботи
Знаходимо
потужність, яку має віддавати кожний
каскад у навантаження (1):
де ηтр2 — к. к. д. вихідного трансформатора (табл. 1):
Знаходимо к.к.д. каскаду. Для двотактного каскаду в режимі В к.к.д. можна знайти за формулою
(2)
Треба, щоб ηв≥ η.
Підбираємо тип транзисторів. Для цього спочатку визначаємо максимальну потужність, що розсіюється в колекторному переході кожного з транзисторів, за формулою
(3)
Вибираємо з довідника транзистори, що мають
Виписуємо паспортні дані транзисторів: βмін, UK. е,макс, доя, Ік. макс, доп, Іко. Крім того, знаходимо максимальну температуру колекторного переходу в умовах експлуатації Тмакс і величину теплового опору транзистора RT.
Визначаємо напругу джерела живлення
(4)
Знаходимо опір навантаження, зведений до одного плеча каскаду,
(5)
Визначаємо максимальний колекторний струм кожного транзистора
(6)
У сім'ї вихідних статичних характеристик транзистора будуємо навантажувальну пряму, що проходить через точки з координатами Ік = 0, UK. е = Ек і Ік = Ік. макс, UK. е = 0.
Визначаємо струм бази Іб, макс, що відповідає струму колектора Ік. макс. Користуючись вхідною характеристикою транзистора,
знятою при UK, е ≠ 0, знаходимо величину Uк. е. макс
Розраховуємо вхідний опір:
а) одного плеча
(7)
б) всього каскаду
(8)
Знаходимо потужність сигналу на вході каскаду
(9)
Визначаємо коефіцієнт підсилення каскаду за потужністю
(10)
або
Знаходимо величину опорів резисторів R1 і R2. Приймаємо струм подільника
Звичайно напруга зміщення Uб.е0 яку знято з опору R1 вибирається приблизно 0,1—0,2 ВТоді
(11)
і (12)
Визначаємо потужність, що розсіюється на резисторах R1 і R2,
З довідника вибираємо резистори потрібного типу.
Оцінюють роботу двотактного каскаду з точки зору внесених нелінійних спотворень так само, як і в однотактному каскаді, з тією тільки різницею, що в розрахункові формули вводять коефіцієнт асиметрії схеми х. Щоб визначити коефіцієнт гармонік, треба побудувати крізну динамічну характеристику каскаду — графік залежності струму колектора Ік від е.р. с. Ег еквівалентного генератора вхідного сигналу. Будують цей графік у такій послідовності:
а) задаємося внутрішнім опором еквівалентного генератора вхідного сигналу
(13)
б) користуючись вихідними і вхідними характеристиками, визначаємо для кількох точок значення UK. є, Ік, Іб і Uб. є.;
в) визначаємо величини е.р.с. еквівалентного генератора для різних значень Uб. е. і Іб, що відповідають обраним точкам на характеристиках, за формулою
(14)
г) дані розрахунку зводимо в таблицю;
д) за визначеними даними в прямокутній системі координат будуємо графік залежності Ік = φ(ЕГ) ;
е) задаючись значеннями ЕГ, 0,5Ег і ЕГ = 0, за кривою Ік = φ (ЕГ) визначаємо відповідні величини струмів Ік. макс, Ік. ср і Ік. міні
є) визначаємо амплітудні значення гармонічних складових струму колектора.
Амплітуда першої гармоніки
(15-16-17)
Амплітуда четвертої гармоніки
(18)
де х — коефіцієнт асиметрії схеми (звичайно 1 = 0,1—0,2);
ж) коефіцієнт нелінійних спотворень визначаємо за формулою
(19)
Треба, щоб
Якщо ця умова не виконується, у каскад слід увести негативний зворотний зв'язок.
Визначаємо потрібну поверхню охолодження радіатора, що забезпечує нормальний тепловий режим роботи кожного транзистора (у разі застосування транзисторів з радіаторами):
Визначаємо коефіцієнт трансформації вхідного трансформатора. Для цього спочатку знаходимо вихідну потужність передкінцевого каскаду
(20)
де ηтр1 — к. к. д. вхідного трансформатора (табл. 1).
Вибираємо з довідника для передкінцевого каскаду транзистор, що має
Коефіцієнт трансформації вхідного трансформатора можна визначити за формулою
(21)
де Uк е. макс. перед — максимально допустима напруга між колектором і емітером транзистора передкінцевого каскаду; U2макс — напруга на всій вторинній обмотці вхідного трансформатора (для додаткового каскаду із спільним емітером U2макс = 2Uб.e. макс)
Знаходимо коефіцієнт трансформації вихідного трансформатора для одного плеча схеми
(22)
Визначаємо активний опір первинної обмотки вихідного трансформатора (для одного плеча):
(23)
Обчислюємо активний опір вторинної обмотки
(24)
Знаходимо індуктивність половини первинної обмотки вихідного трансформатора
(25)
Складаємо схему розрахованого каскаду.
Зміст звіту
Мета роботи
Короткі теоретичні відомості
Вихідні дані для розрахунку двотактного вихідного каскаду
Порядок розрахунку двотактного вихідного каскаду
Висновки