Нормативний рівень зміст теми за програмою

 Реакція споживача на зміну його доходу. Зміна оптимального стану споживача в результаті зміни його доходу. Графічний аналіз і побудова лінії «дохід—споживання». Нахил лінії як свідчення ставлення споживача до благ. Поняття «благо з нормальною споживчою цінністю» і «благо з низькою споживчою цінністю». Крива Енгеля; закон Енгеля—Швабе. Розподіл споживчих затрат за напрямами їх використання.

 Реакція споживача на зміну цін товарів. Зміна вибору споживача в результаті зміни ціни одного з товарів та обох товарів. Побудова лінії «ціна—споживання». Траєкторія розвитку споживання як результат зниження цін. Побудова лінії індивідуального попиту споживача.

 Ефект заміщення та ефект доходу. Визначення умов, що аналізуються: моделі зменшення ціни одного з товарів за незмінності цін на інші товари та доходу споживача. Неоднозначність впливу на вибір споживача. Розкладання сукупної зміни обсягу попиту на дві складові: ефект доходу та ефект заміщення. Одно- та різноспрямований вплив ефектів. Парадокс Гіффена.

Ефекти заміщення і доходу як основа побудови функції індивідуального попиту на благо в ординалістській теорії корисності.

 Надлишок споживача. Утворення «надлишку споживача» в результаті перевищення корисності товарів, що купуються, щодо ціни. Приріст надлишку споживача як зміна його добробуту. Сукупний надлишок споживачів і формування ринкового попиту на певний товар. Зміна надлишку і витрати в результаті введення податків і дотацій на товари.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ МАТЕРІАЛУ

Самостійне опрацювання деяких нормативних складових теми дещо ускладнене різноманітним за сутністю та обсягом матеріалом, що подається в основних підручниках. У зв’язку з цим варто звернути особливу увагу на те, що у підручниках Е. Дж. Долана та Д. Ліндсея [3], К. Макконнелла та С. Брю [6] практично не розглядається зазначений матеріал. У підручнику Р. Ємцова та М. Лукіна [4, гл. 7] подано не лише нормативний матеріал з теми, але й розкладення підсумкового впливу ефектів доходу і заміщення за Є. Слуцьким та Д. Хіксом. Закон Енгеля та закон Енгеля—Швабе як прикладні наслідки мікроекономічних досліджень найповніше подано у [14, гл. 15]. Тут же [14, гл. 16] розглядається випадок «неприродного» ставлення споживачів до зростання ціни — «ефект Гіффена», дещо коротше — у [2, гл. 2]. Ті, хто володіє технікою інтегрування і не задовольняється геометричними ілюстраціями, можуть скористатися матеріалами про надлишки споживача в [14, лекція 17], дещо спрощено — в [4, гл. 5].

У результаті вивчення теми студент повинен

знати поняття: повноцінне благо та неповноцінне благо, товар Гіффена, ефект доходу та ефект заміщення, «надлишок» споживача;

розуміти: наслідки зміни цін і доходу споживача на споживчий вибір, механізм розкладання сукупної зміни обсягу попиту на складові для різних видів благ, виникнення «надлишку» споживача;

вміти: виконувати графічну побудову ліній «доход—споживання», «ціна—споживання», лінії Енгеля, лінії індивідуального попиту, здійснювати графічне розкладання зміни обсягу попиту на ефект доходу та ефект заміщення, обчислювати величину «надлишку» споживача.

Практичні завдання

Н.1. У стані рівноваги споживач купує в місяць 5 лазерних дисків по ціні 6 грош. од. за диск. Його місячний бюджет 100 грош. од. Накресліть бюджетну лінію споживача (для дисків і всіх інших благ). Покажіть витрати на диски та на інші блага. Якою буде гранична корисність дисків для покупця, що знаходиться у стані рівноваги?

Н.2. Яка відмінність між повноцінним і неповноцінним благом? Накресліть криву Енгеля для блага, яке споживач розглядатиме як неповноцінне після того, як його дохід за місяць досягне певного рівня.

Н.3. Поясніть різницю між ефектом доходу та ефектом заміщення при зміні ціни на благо і чому ці два ефекти не можна легко розділити?

Н.4. За яких обставин ефект заміщення при зміні ціни буде точно компенсуватися ефектом зміни доходу?

Н.5. Припустімо, що споживач при будь-якому рівні його доходу ніколи не купить благо Х. Зобразіть лінію Енгеля для цього випадку.

Рис. 4.10. Крива «дохід—споживання» для товару Х

Н.6. Уявіть собі, що ви витратили весь свій бюджет на два товари. Використайте аналіз кривих байдужості й доведіть неможливість того, що обидва товари — неповноцінні.

Н.7. Що пояснює «надлишок» окре­мого споживача та сума «надлишків» усіх споживачів на ринку?

Н.8. На рис. 4.10 зображено лінію «дохід—споживання» для товару Х. Дайте відповідь на запитання:

а) яка ціна товару Х?

б) якими є витрати споживача на інші блага у точці А? У точці В?

в) якими є координати двох точок на кривій Енгеля?

г) якщо рівень доходів споживача становить 600 грош. од., чи може товар Х бути для споживача неповноцінним? А за рівня 2000 грош. од.?

д) чи захоче споживач відмовитися від певної суми витрат на інші блага заради придбання додаткової одиниці блага Х у кожній точ­ці лінії «дохід—споживання»? Іншими словами, чи є однаковою гранична корисність у всіх точках лінії «дохід—споживання».

Н.9. Сільська влада надає субсидію на паливо жителям села. Субсидія знижує ціну палива з 20 до 15 грош. од. за умовну одиницю. В результаті цього споживання палива збільшується з 2000 до 3000 ум. одиниць. Підрахуйте сукупний споживчий надлишок і порівняйте його із витратами сільської влади.

Н.10. Функція корисності споживача має вигляд U = f (Q_A, Q_B), де Q_A, Q_B — кількість двох різних благ. Відомі ціни благ: P_A = 25 грош. од., P_B = 40 грош. од., бюджет споживача — B = 600 грош. од. Як споживач має витратити свій бюджет, щоб отримати максимальну корисність? На скільки зросте добробут споживача, якщо ціна блага В знизиться до 30 грош. од.? Розподіліть реакцію споживача на ефекти заміни та доходу. Яку суму податків необхідно утримати зі споживача, щоб після зниження ціни блага В його добробут залишився на початковому рівні? На скільки має збільшитися бюджет споживача, щоб за початкових цін його добробут підвищився на стільки ж, на скільки він підвищився внаслідок зниження ціни В з 40 до 30 грош. од.?

Тема 5

РИНКОВИЙ ПОПИТ