Старість:

Старість — період життя, що настає після зрілості і характеризується ослабленням організму; похилий вік людини.

Старий, старик — чоловік, що прожив багато років,

досяг старості.

Стара, стариця — стара за віком жінка.

Прим.: У західних областях України шанобливо

звертаються до людей похилого віку: старша жінка,

старший чоловік.

Дні особливого поминання померлих

Православна церква поминає померлих у 3-й, 9-й, 40-й дні, річницю після смерті, в день народження і в день Ангела.

За православною вірою, душі померлих перші два дні перебувають на землі й у супроводі ангела ходять місцями своїх земних радощів, добрих і злих справ. Третього дня душа возноситься на небо, щоб стати перед Лицем Правосудного. Наступні шість днів душа перебуває в раю. На дев'ятий день ангели знову приводять душу на поклоніння Господу. Потім відбувається 30-до-бова мандрівка до пекла, а на 40-й день Бог визначає подальше місцеперебування душ померлих — в раю чи пеклі. Церква молиться за кожного померлого в ці дні. Річниця по смерті — це день народження померлого для нового, вічного життя.

Всезагальне (вселенське) поминання померлих відбувається в дні особливого поминання: суботу м'ясопус-ну, суботу 2, 3 і 4-ї седмиці Великого посту на Проводи, Радоницю, Гробки, Могилки; суботу Троїцьку (напередодні Трійці); поминання «православних воїнів за віру й вітчизну на полі брані життя поклавших» установлено в день Усікновення голови Іоана Предтечі (11, IX) та в суботу перед днем великомученика Ди-митрія Солунського (8. XI).

Життя людське коротке, неповторне. Життя багатьох чи кількох поколінь — це наш родовід, родинна пам'ять, історія. У родоводі — не лише історія родини, а й історія народу. Наука генеалогія досліджує походження родів, встановлює родинні зв'язки, дає ключ до складання родоводу. Відтворімо й ми свій родовід.

Любі друзі! Запрошуємо Вас до складання свого родоводу, генеалогічного дерева життя, вивчення місцевих звичаїв, обрядів, традицій, запису призабутих термінів і понять, переказів. Своїми знахідками, набутими знаннями поділіться і з нами.

Текст друкується за виданням: Джигурда – Лит винець Е.М., Дмитренко М.К. Наш родовід: хто кому ким доводиться / Е. М. Джигурда - Литвинець, М. К. Дмитренко // Уроки з народознавства: Посібник / Упоряд. М.К. Дмитренка, Г.К. Дмитренко. – К.: Ред. часопису „Народознавство”, 1995. – С. 17 – 26.

Сік землі

Слова: Володимир Вихрущ

Музика: Владислав Толмачов

П'є моє коріння сік землі,

День лежить на білому крилі,

Подих вітру схилює жита,

Пролітають стомлені літа...

З роду в рід кладе життя мости,

Без коріння саду не цвісти,

Без стремління човен не пливе,

Без коріння сохне все живе.

З нами линуть у добрі і у журбі

Материнські очі голубі.

Чарівлива пісня живить нас

І сумління сповідає час.

З роду в рід кладе життя мости,

Без коріння саду не цвісти,

Без стремління човен не пливе,

Без коріння сохне все живе.

Є в моїх садах мале село,

Є криниця, чисте джерело,

А коли вертаюсь я з доріг,

Я цілую батьківський поріг.

З роду в рід кладе життя мости,

Без коріння саду не цвісти,

Без стремління човен не пливе,

Без коріння сохне все живе.

Текст пісні друкується за: Вихрущ В. Сік землі /

В. Вихрущ // http://www.pisni.org.ua/songs/2153767.html