Хід виконання роботи

Студенти перекреслюють з рисунку 3.1 топографічну основу на формат А3. Горизонталі і абсолютні відмітки наносяться коричневим кольором, а річки – синім або блакитним. На топооснові будується геологічна карта з горизонтальним заляганням шарів згідно відповідного варіанту (таблиця 3.1). Над картою розташовуються підписи "Геологічно карта з горизонтальним заляганням шарів", рік і масштаб. Шари на карті зафарбовуються у кольори, що відповідають віку порід і індексуються. До карти додаються умовні позначення, складені у відповідності до вимог стандарту. Після побудови карти викладач наносить на ній лінію розрізу; вздовж цієї лінії студенти будують геологічний розріз, який розташовується під геологічною картою і оформляється згідно вимог. Ліворуч від геологічної карти розташовується стратиграфічна колонка в певному масштабі.

Побудови і підписи виконуються чорною тушшю, шари порід зафарбовують згідно віку порід олівцями.

Таблиця 3.1 - Варіанти для побудови геологічних карт

№№ варіантів	Точка відслонення	Відслонена підошва	№№ варіантів	Точка відслонення	Відслонена підошва
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15	А Б В Г А Б В Г А Б В Г А Б В	нижній ордовик середній девон середній карбон верхня перм нижній тріас середній тріас верхня перм нижній карбон верхній девон верхня крейда верхній кембрій нижній ордовик середній тріас нижній карбон верхній девон	16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30	Г А Б В Г А Б В Г А Б В Г А Б	нижній тріас нижній ордовик середній девон середній карбон верхня перм нижній тріас середній тріас верхня перм нижній карбон верхній девон верхня крейда верхній кембрій нижній ордовик середній тріас нижній карбон

Рисунок 3.1 - Топографічна основа для побудови карти з горизонтальним заляганням порід

Розріз відкладів і їх товщина

1 Нижній кембрій. Мармуризовані вапняки, світло-сірі - більше 55 м.

2 Верхній кембрій. Глинисті сланці темно-сірі тонкоплитчасті – 21 м.

3 Нижній ордовик. Пісковики дрібнозернисті зеленкувато-сірі – 33 м.

4 Середній ордовик. Вапняки світло-сірі з прошарками рожевих туфів – 21 м.

5 Нижній девон. Пісковики грубозернисті, в підошві гравеліти і гравеліто-пісковики – 27 м.

6 Середній девон. Перешарування пісковиків і гравелітів – 37 м.

7 Верхній девон. Пісковики середньозернисті світло-сірого кольору, в покрівлі – алевроліти – 23 м.

8 Нижній карбон. Алевроліти і аргіліти з прошарками і лінзами вугілля – 30 м.

9 Середній карбон. Пісковики з прошарками гравелітів світло-бурого кольору – 27 м.

10 Верхня перм. Ритмічне перешарування алевролітів і аргілітів – 40 м.

11 Нижній тріас. Масивні світло-сірі мергелі – 25 м.

12 Середній тріас. Пелітоморфні світло-жовті вапняки – 19 м.

13 Нижня крейда. Білі і кремові кріноїдно-моховаткові вапняки – 28 м.

14 Верхня крейда. Перешарування пісковиків і алевролітів, у покрівлі - гравеліто-пісковики – 19 м.

15 Міоцен. Крупнокристалічні гіпси і ангідрити сірого і світло-сірого кольору – 15 м.

16 Пліоцен. Глини з прошарками і лінзами солі - більше 35 м.

Контрольні запитання

1 Яка ознака горизонтального залягання шарів?

2 Як встановити абсолютні відмітки геологічних границь при горизонтальному заляганні?

3 Яке залягання умовно відноситься до горизонтального?

4 Чим потрібно керуватися, змінюючи вертикальний масштаб при побудові геологічного розрізу?

5 Як обирається напрямок геологічного розрізу?

6 Послідовність побудови геологічного розрізу?

7 Що таке альтитуда?

8 На яких ділянках залягають більш молоді породи?

9 На яких ділянках відслонюються більш давні породи?

10 Як змінюється вік порід, що відслонюються за течією річки?