Історія геологічного розвитку території

В даному підрозділі наводиться опис геологічних подій в історичній послідовності і відновлюється процес формування сучасної тектонічної структури території. Для цього застосовують порівняльно-історичний метод та методи фацій, формацій і товщин. Матеріалом, що дозволяє вести реконструкцію історії розвитку геологічної структури є дані, отримані з аналізу геологічної карти, тектонічної схеми, геологічних розрізів, стратиграфічної колонки, магматичної діяльності, особливостей поверхонь неузгоджень.

Слід пам’ятати, що формування певних територій відбувалось в певні тектонічні цикли. Початок циклу відповідає прогинанню земної кори і накопиченню у власне геосинклінальну стадію потужної товщі відкладів. У другу стадію (орогенну) відбувається здимання земної кори, яке супроводжується орогенезом – утворенням гірськоскладчастої території, де набувають розвиток складчасті структури, ускладнені розривними порушеннями. Для деяких територій можна виділити декілька таких тектонічних циклів.

Вивчення стратиграфічної колонки дає можливість зробити висновки про умови процесу осадконакопичення і зміни цих умов у часі. Для цього слід проаналізувати вікову послідовність товщ, зміну літологічного складу, характер контактів між стратиграфічними комплексами, товщини шарів, дані про фауну. Якщо шари мають поступові переходи у вертикальному розрізі, тобто залягають узгоджено, це свідчить про безперервність процесу осадконакопичення. Перерви в осадконакопиченні свідчать, що в цей час відбувались підняття земної кори. Якщо осадконакопичення відновлюється, то за віком перекриваючих границю неузгоджень шарів можна визначити час закінчення підняття і початок занурення території.

Відновленню історії розвитку території допомагає проведення фаціального аналізу. Склад порід характеризує глибину і область накопичення осадку. Наприклад, карбонатні товщі утворюються у водах теплого моря на значних (більше 1000 м) глибинах. Наявність фосфоритів у породі свідчить про утворення осадку в морях помірного клімату. Глауконітові глини осаджуються в умовах помірного і прохолодного клімату в морі на глибині не більше 200 м. Розмір уламкового 7матеріалу в уламкових породах відображає ступінь близькості берегової лінії. Найбільш крупні уламки осаджуються ближче до берегової лінії, а з віддаленням від берегу розмір уламків зменшується.

Історію розвитку території відновлюють починаючи з найдавнішого вікового підрозділу, відклади якого зазначені у стратиграфічній колонці; далі процеси, які відбувались на території, описують в історичній послідовності.

Основні етапи складкоутворення встановлюють за наявністю регіональних кутових неузгоджень між комплексами шарів. Прояви магматизму можуть бути доорогенні, синорогенні і посторогенні. Розривні порушення переважно утворюються в пізню стадію складкоутворення, але можуть передувати утворенню складок, або утворюватись одночасно з ними.Історія розвитку геологічних структур встановлюється для усієї території, зображеної на навчальній геологічній карті.

Корисні копалини

Цей підрозділ складається за результатами аналізу і загальнення усього геологічного матеріалу, описаного в попередніх підрозділах. Оцінюються перспективи території щодо корисних копалин у відповідності до приуроченості її до певної структурної зони (складчастої, платформенної, крайового прогину, міжгірської западини) і розвитку на ній певних формацій. Разом з тим, слід звернути увагу на генезис і склад порід та форми їх залягання.

З осадовими породами можуть бути пов’язані родовища нафти, газу, вугілля, солей, бокситів, фосфоритів, заліза, марганцю, будівельних матеріалів та ін. З метаморфічними породами пов’язані родовища тальку, корунду, слюди, заліза та ін. Дуже великий і різноманітний комплекс корисних копалин пов’язаний з магматичними породами. З основними і ультраосновними породами пов’язані родовища платини, нікелю, хрому, титану, заліза, міді, алмазів, азбесту та ін. З породами середнього складу пов’язані родовища заліза, поліметалів, міді та ін.; з кислими – родовища золота, срібла, олова, молібдену, вольфраму, рідкісних елементів, лантаноїдів, коштовного каміння, слюди, керамічної сировини та ін.

Слід враховувати, що ряд родовищ контролюється певними формами залягання. Наприклад, до поверхонь неузгоджень іноді приурочені родовища нафти і газу, руд, горизонти підземних вод. До інтрузивних тіл можуть бути приурочені рудні корисні копалини; крім того велику увагу слід приділяти зонам навколоконтактоових ореолів, з якими може бути пов"язаний розвиток рудних корисних копалин, коштовного каміння, декоративних порід і мінералів тощо. Розривні порушення можуть сприяти утворенню пасток для нафти, газу і води. Із склепінними ділянками антиклінальних складок пов’язані родовища нафти і газу, а мульдами синклінальних – крупні запаси підземних вод.

Хід виконання роботи

Студенти отримують від викладача навчальні геологічні карти (кожному індивідуальна) і описують її за вищевказаною схемою. При описанні карти доцільно використовувати тектонічну схему. Захист лабораторної роботи проводиться за правильністю результатів аналізу геологічної карти.

Контрольні запитання

1 За якою ознакою встановлюють належність території до області певної епохи складчастості?

2 За якими ознаками встановлюють належність певної території до більш крупної тектонічної структури?

3 За якими правилами описується розділ "Стратиграфія"?

4 За якими класифікаціями описуються геологічні структури, зображені на тектонічній схемі?

5 За якими класифікаціями описуються складки на геологічній карті?

6 За якими класифікаціями описуються розривні порушення на геологічній карті?

7 Чи є відмінність у характері геологічної будови окремих ділянок території?

8 Які корисні копалині приурочені до комплексу магматичних порід?

9 Які корисні копалина приурочені до комплексу осадових порід?

10 Які корисні копалини приурочені до комплексу порід регіонального метаморфізму?

11 Які риси геологічної будови території можуть свідчити про її нафтогазоносність ?