Продовження таблиці 7.1
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
5 6 7
8 |
6 7 8
9 |
7 340 295
348 |
15 20 25
21 |
+28 +9 -15
- |
потім – мергелі. В т.5 – підошва вапняків. В т.6 – підошва пісковиків. В т.7 і далі 10 м – алевроліти, потім – аргіліти. Між т.8 і 9 – гравеліти. |
ВАРІАНТ №13 |
|||||
1
2 3 4
5 6
7
8 |
2
3 4 5
6 7
8
9 |
180
120 240 218
146 210
256
210 |
27
26 28 27
28 18
28
25 |
+22
-20 +20 -
-18 +18
+12
- |
В т.1 – покрівля вапняків. Азимут падіння – 7°, кут – 30°. В 8 м від т.2 – покрівля мергелів. В 17 м від т.3 – покрівля пісковиків. В т.4 – покрівля алевролітів. Азимут падіння – 9°, кут – 30°. В 5 м від т.6 – покрівля гравелітів. В т.7 – підошва гравелітів. Азимут падіння – 10°, кут – 31°. В т.8 – підошва окремнілих вапняків. В т.9 і далі – аргіліти. |
8 Лабораторна робота №8. Визначення елементів залягання шарів по геологічній карті. Побудова розрізу нахилено залягаючих шарів по лінії, проведеній вхрест простягання порід і в діагональному напрямку
Мета роботи. На практиці іноді виникає необхідність визначення елементів залягання нахиленого шару (особливо кута падіння. Тому студенти повинні навчитися встановлювати ці параметри. Крім того, студенти повинні навчитися будувати розріз через ділянку порід, що залягають нахилено по геологічній карті, що допоможе прослідкувати характер залягання шарів на глибині і таким чином встановити глибинну будову території. Розрізи через моноклінальні і складчасті структури прийнято будувати вхрест протягання структур.
Разом з тим, оскільки на території може бути декілька структурних комплексів порід із різним характером залягання, або елементи залягання деяких шарів не попадають на лінію розрізу, часто доводиться будувати розрізи не вхрест простягання, а в діагональному до простягання напрямку.
За таких умов кути падіння шарів будуть відрізнятися від дійсних. На лабораторній роботі студенти повинні засвоїти прийоми побудови розрізу, що не співпадає за напрямком з падінням шарів.
Основні теоретичні положення
Для того, щоб встановити елементи залягання, необхідно знайти положення трьох точок, розташованих на поверхні шару, що не лежать на одній лінії. Хід визначення елементів залягання цим способом описаний в літературі [1, с.46-49], [2, с.133-І35], [3, с.85-89].
Геологічний розріз є обов"язковим додатком до геологічної карти, за допомогою нього можна прослідкувати характер залягання шарів порід у вертикальній площині. Найпростіше будувати розріз вхрест простягання порід; у цьому випадку при побудові використовують дійсні кути падіння і товщини.
Спочатку вздовж лінії розрізу будується профіль (переріз рельєфу). Як і для горизонтального залягання, профіль будується дуже точно, хоча іноді січення горизонталей надто велике і не дає можливості врахувати деякі нюанси. Так, у деяких випадках, між двома горизонталями спостерігається вихід на поверхню більш давніх порід, що оточені більш молодими. Напевно, що в такому випадку на профілі в цій ділянці треба малювати невелике заглиблення (але його величина не більша, ніж січення горизонталей).
Потім на лінію профілю переносять точки перетину лінією розрізу геологічних границь, проставляють кути падіння і відкладають дійсні товщини взяті із стратиграфічної колонки. Розріз починають будувати від наймолодшого шару. Тут слід пам’ятати, що цей шар має неповну товщину, оскільки його поверхня майже завжди піддається розмиву. Тому для цього наймолодшого шару проводиться підошва за кутом падіння незважаючи на дійсну товщину. Під цією підошвою будуються усі шари, що залягають нижче із збереженням їх дійсної товщини.
Для побудови розрізу вхрест простягання використовують дійсний кут падіння - це кут заміряний на відслоненні вздовж лінії падіння, який має максимальне для цієї ділянки шару значення
Якщо лінія розрізу проходить під кутом до лінії падіння, величина кута падіння буде мінятися (зменшуватися); відповідно, чим більше відхилення, тим кут менший (рисунок 8.1).
У таких випадках слід користуватися таблицею поправок кутів падіння (таблиця 8.1).
Р
исунок
8.1 - Блок-діаграма нахиленого шару із
вказаним дійсним напрямком і кутом
падіння ()
і кутами, заміряними в діагональних
напрямках
Таблиця 8.1 - Поправки кута падіння при перетинах, не перпендикулярних до простягання шарів
(за В.А. Обручевим)
Дійс- ний кут паді- ння |
Кут між простяганням і лінією перетину |
|||||||||||||||
80° |
75° |
70° |
65° |
60° |
55° |
50° |
45° |
40° |
35° |
30° |
25° |
20° |
15° |
10° |
5° |
|
10° 15° 20° 25° 30° 35° 40° 45° 50° 55° 60° 65° 70° 75° 80° 85° 89° |
9°51 14°27 19°43 24°48 29°27 34°36 39°34 44°34 49°34 54°35 59°37 64°40 69°43 74°47 79°51 84°56 88°59 |
9°40 14°31 19°23 24°15 29°9 34°4 39°2 44°1 49°1 54°4 59°8 64°14 69°21 74°30 79°39 84°50 88°58 |
9°24 14°8 18°53 23°39 28°29 33°21 38°15 43°13 48°14 53°19 58°26 63°36 68°49 74°5 79°22 84°41 88°56 |
9°5 13°39 18°15 22°55 27°37 32°24 37°15 42°11 47°12 52°18 57°30 62°46 68°7 73°32 78°59 84°29 88°54 |
8°41 13°34 17°30 22°0 26°34 31°13 16°0 40°54 45°54 51°3 56°19 61°42 67°12 72°48 78°29 84°14 88°51 |
8°13 12°28 16°36 20°54 25°18 29°50 34°30 39°19 44°17 49°29 54°49 60°21 66°8 71°53 77°51 83°54 88°47 |
7°41 11°36 15°35 19°39 23°51 28°12 32°44 37°27 42°23 47°35 53°0 58°40 64°35 70°43 77°2 83°29 88°42 |
7°6 10°4 14°25 18°15 22°12 26°20 30°41 35°16 40°7 45°17 50°46 56°36 60°46 69°14 76°0 82°57 88°35 |
6°28 9°46 13°10 16°41 20°21 24°14 28°20 32°44 37°27 42°33 48°4 54°2 60°29 67°22 74°40 82°15 88°27 |
5°46 8°44 11°48 14°58 18°19 21°53 25°42 29°50 34°21 39°20 44°47 50°53 57°36 64°58 72°75 81°20 98°15 |
5°2 7°38 10°19 13°7 16°6 19°17 22°45 26°33 30°47 30°32 40°54 46°59 53°57 61°49 70°34 80°5 88°0 |
4°15 6°28 8°45 11°9 13°48 16°29 19°31 22°55 26°44 31°7 36°14 42°11 49°16 57°37 67°21 78°19 87°38 |
3°27 5°14 7°6 9°3 11°10 13°48 16°0 18°53 22°11 26°2 30°29 36°15 43°13 51°55 62°43 75°39 87°5 |
2°37 3°33 5°23 6°53 8°30 10°16 12°15 14°30 17°9 20°17 24°8 29°2 32°25 44°1 55°44 71°20 86°9 |
1°45 2°40 3°37 4°37 5°44 6°56 8°17 9°51 11°41 13°55 16°44 20°25 25°30 32°57 44°33 63°15 84°15 |
0°53 1°20 1°49 2°20 2°53 3°30 4°11 4°59 5°56 7°6 8°35 10°35 13°28 18°1 26°18 44°54 78°41 |