- •1. Види вимірювань. Похибки.
- •2. Обробка результатів прямих та непрямих вимірювань
- •Механіка Лабораторна робота №1.1 Вивчення кінематики і динаміки поступального руху на машині Атвуда
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №1.2 Визначення моменту інерції твердих тіл за допомогою крутильних коливань
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.3 Визначення моменту інерції маятника Максвела
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №1.4 Вивчення центрального удару тіл
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.5 Визначення моменту інерції маятника Обербека
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.6 Визначення модуля Юнга за прогином стержня
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Молекулярна фізика і термодинаміка Лабораторна робота № 2.1 Визначення в’язкості рідини методом Стокса
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2.2 Визначення в’язкості повітря капілярним методом
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.3 Визначення відношення теплоємностей повітря методом адіабатичного розширення
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки та виведення робочої формули
- •Хід роботи.
- •Завдання 2.
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.4 Визначення коефіцієнта поверхневого натягу методом відриву кільця
- •Теоретичні відомості
- •Х Рис 2 ід роботи
- •Контрольні запитання
- •Електростатика. Постійний електричний струм Лабораторна робота № 3.1 Визначення електроємності конденсатора балістичним гальванометром
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.2 Визначення опору провідників за допомогою містка Уітстона
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.3 Визначення електрорушійної сили джерела методом компенсації
- •Теоретичні відомості
- •Виведення робочої формули
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.4 Вивчення залежності опору металів від температури
- •Теоретичні відомості .
- •Х Рис.1 ід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.5 Вивчення вакуумного діода і визначення питомого заряду електрона
- •Теоретичні відомості .
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
Механіка Лабораторна робота №1.1 Вивчення кінематики і динаміки поступального руху на машині Атвуда
Мета роботи: визначити прискорення вільного падіння.
Теоретичні відомості і опис установки
(Теорія до даної роботи описана в конспекті лекцій §§1.2, 1.4.)
Машина Атвуда призначена для вивчення поступального руху тіл. Принцип дії приладу оснований на використанні законів Ньютона та рівнянь рівномірного та рівноприскореного рухів.
П
рилад
зображений на рис. 1. Легкий блок вільно
обертається навколо осі, що закріплена
у верхній частині вертикальної стійки.
Через блок перекинута нитка, на кінцях
якої висять тягарці А
і Б
з рівними масами M.
На ці тягарці зверху можна покласти ще
один або декілька тягарців різних мас
(m).
Система тягарців при цьому виходить з
рівноваги і починає рухатись прискорено.
В момент проходження фотодатчика К1 додатковий тягарець знімається, і далі рух стає рівномірним.
На шкалі секундоміра висвічується час рівномірного руху тягарця між фотодатчиками К1, К2.
Розглянемо спочатку рух тягарця Б. Будемо користуватися нерухомою системою координат, центр якої суміщений з віссю блока.
Вісь Ox направимо вниз. Нехай маса додаткового тягарця, що знаходиться на тягарі Б, рівна m.
На тягарець Б
діють дві сили: сила ияжіння
і сила натягу правої частини нитки T2.
За другим законом Ньютона
, (1)
де а – прискорення тягарця Б.
Прискорення тягарця А рівне по абсолютній величині прискоренню тягарця Б і направлене в протилежний бік (вважаємо, що нитка не розтягується).
Нехай натяг лівого
кінця нитки буде
,
тоді
. (2)
Якщо знехтувати силою тертя, то
. (3)
З рівнянь (1-3) маємо
. (4)
З (4) видно, що рух в даному випадку рівноприскорений. Тягарці, рухаючись рівноприскорено, пройдуть шлях
, (5)
де t1 – час рівноприскореного руху.
, (6)
де , t2 – швидкість і час рівномірного руху (вимірюється секундоміром).
Підставляючи a і t1 з (4) і (6) в рівняння (5), отримаємо
звідки
. 7)
Хід роботи
За допомогою міліметрової шкали на стійці приладу визначити шлях S1 рівноприскореного руху і S2 – шлях рівномірного руху тягарця Б.
Записати маси тягарців M і m.
Додатковий тягарець покласти на тягарець Б і підняти в верхнє положення.
Натиснути кнопку “Сброс” секундоміра, потім натиснути кнопку “Пуск”.
Зняти відлік часу t2 рівномірного руху.
Дослід повторити не менше п’яти разів.
Визначити середнє значення t2.
Оцінити похибки величин, що входять у розрахункову формулу (7).
За формулою (7) обчислити прискорення вільного падіння.
Оцінити відносну похибку цієї величини за формулою (8).
(8)
Визначити абсолютну похибку
за формулою
.
Записати кінцевий результат.
Таблиця вимірювань
M = , m = , M0 = , m0 = , S0 = , t0 = .
№ з.п. |
S1 |
S2 |
t2 |
CI |
|
|
|
1 |
|
|
|
2 |
|
||
3 |
|
||
4 |
|
||
5 |
|
||
Ср. |
|
|
|
