Тема 4. Правове регулювання відносин власності у сфері підприємницької діяльності

Основні терміни та поняття: майно, правовий режим майна, форми власності, право приватної власності, право комунальної власності, право державної власності, правовий режим майна, право оперативного управління, право повного господарського відання, право оперативного використання майна, основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари, прибуток, збитки.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Матеріальною основою підприємницької діяльності є майно, така діяльність здійснюється на основі використання досить різноманітних об’єктів.

Структуру правового режиму майна становлять наступні елементи: сукупність правових норм, що регулюють відносини власності, визначають форми власності, види майна, су6’єктів права власності – правомочності власника; повноваження державного підприємства зі здійснення права повного господарського відання чи оперативного управління майном; правоздатність підприємства в майнових відносинах;визначені правовими засобами порядок і умови поділу майна на фонди, використання його в процесі виробничо-господарської та іншої діяльності;функції і компетенції керівників підприємства щодо управління майном і його ефективного використання з метою забезпечення статутної діяльності підприємства; порядок і умови розподілу і використання прибутку підприємства; встановлені правовими засобами майнові взаємовідносини підприємства як юридичної особи та держави, інших юридичних осіб та підприємців;правова охорона майна підприємства.

Стаття 316 ЦК України визначає право власності як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб. Це визначення містить істотні ознаки, які дають можливість відмежувати право власності від інших суб’єктивних прав будь-якої особи. ЦК України відмовився від поділу власності на форми, а лише закріплює одне право власності, у якого можуть бути різні суб’єкти: український народ, фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади; іноземні держави та інші суб’єкти публічного права.

Конституція України проголошує існування приватної, комунальної та державної форм власності.

Зміст права власності становлять правомочності володіння, користування та розпорядження. Право володіння означає юридично забезпечену можливість власника мати майно у своєму віданні, у сфері свого фактичного господарського впливу. Право користування – це закріплена юридично можливість господарського використання майна та одержання користі від його використання власником чи уповноваженими ним особами. Право розпорядження – це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни стану та призначення.

Iншою формою правового режиму майна є обмежені речові права на чуже майно (право господарського відання, право оперативного управління, право оперативного використання майна, право володіння, право користування тощо).

Речі є найпоширенішим майном суб’єктів підприємницької діяльності. Коло речей та іншого майна, які використовуються суб’єктом для здійснення підприємницької діяльності, визначається, насамперед, самою природою підприємницької діяльності. Для неї характерно використання будь-якого майна для отримання прибутку. Прибуток є основною метою і необхідною ознакою підприємницької діяльності. Це положення є винятково важливим з огляду на те, що речі можуть бути об’єктами як цивільного (купівля будівлі), так і комерційного обороту (систематична здача цієї будівлі в оренду).

Гроші є особливим видом майна суб’єктів підприємницької діяльності. За своєю суттю гроші є багатофункціональною економічною категорією. Значення грошей для підприємницької діяльності надзвичайно велике. Гроші є досить складною категорією, яка визнається об’єктом цивільних прав. Виступаючи об’єктом правовідносин, гроші є однією зі складових майна суб’єктів підприємництва. Специфіка грошей як особливого об’єкта призводить до того, що грошові зобов’язання у всіх правових системах виділяються в судовій практиці в особливу категорію.

Відповідно до положень ГК України цінні папери є особливим видом майна суб’єкта підприємницької діяльності (ч. 7 ст. 139).

Правовий режим може встановлюватися також і щодо фондів, коли майно відокремлюється і обліковується окремо за особливими правилами, яких необхідно дотримуватися всім суб’єктам господарювання.

Майно суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) поділяється на різні фонди, тобто групи однорідних за економічними ознаками матеріальних цінностей або грошових коштів, що мають спільне цільове призначення і підпорядковуються встановленому для кожної із цих груп особливому правовому режиму.

План лекційного заняття

1.Майно як об’єкт підприємницької діяльності.

2.Відносини власності в сфері господарювання. Форми і види власності в Україні.

3.Правовий режим речей, грошей, цінних паперів та фондів.

План семінарського (практичного) заняття:

1.Майно як об’єкт підприємницької діяльності.

2.Відносини власності в сфері господарювання.

3.Форми і види власності в Україні.

4.Правовий режим речей, грошей, цінних паперів та фондів.

Питання для самостійного вивчення

1.Поняття та форми (види) правового режиму майна суб’єктів підприємницької діяльності.

2.Класифікація цінних паперів залежно від підстав.