Види понять за змістом

ВІСІМ видів, які поєднані у чотири пари:

Конкретні – абстрактні:

• Конкретними є поняття, які називають предмет або явище – “книга”, “конституція”

• Абстрактні поняття називають не предмет, а окремі його властивості. “доброта”, “червоний”, “недбалий”, “начитаний”

Позитивні – негативні:

• Позитивні - поняття, в яких відбиваються присутні в предметі ознаки або вказується на предмет як на наявний – “учень”, “лідер”, “порядок”, “правосвідомість”

• Негативними є поняття, в яких наявність ознаки заперечується – “недобрий”, “малокультурний”, “неправомірний” тощо.

Відносні і безвідносні (парні і непарні);

• Відносні (парні) – поняття, які мають органічну єдність і не можуть мислитися окремо – тоді вони втрачають смисл – “батьки – діти”, “право - ліво”, “начальник – підлеглий”

• Безвідносні (непарні) поняття мисляться поза всяким зв’язком і не мають логічної пари – “троянда”, “лопата”, “книга”

Сукупні і несукупні

• Сукупні поняття називають групу, клас однорідних предметів як одне ціле – “композиція”, “колекція”, “колектив”, “сузір’я”, “група”, “табун”

• Несукупні показують предмет, який може мислитися в однині – “водій”

Звернути увагу: кожне поняття може бути характеризоване з позицій об’єму і змісту : “Колектив” – загальне за об’ємом, конкретне, непарне, сукупне і позитивне поняття;

Взаємовідношення між поняттями

У різних понять бувають загальні ознаки – те, що їх об’єднує або відзрізняє. Як наслідок:

- Якщо у понять немає загальних ознак, то їх називають непорівняними.

- Поняття, які мають загальні ознаки називають порівнюваними.

- Бувають сумісними – об’єми їх повністю або частково співпадають

- несумісними - об’єми їх не співпадають в жодному з елементів.

Між сумісними поняттями можуть бути такі відносини:

1. тотожність (рівнозначність) – їх об’єми повністю співпадають, наприклад: “ “М.В.Гоголь” = “Український письменник, який написав твір “Мертві душі”; “юрист” = “правознавець”;

2. перетину (часткового співпадіння) – об’єми частково співпадають: “студент”, “поет”, “спортсмен” – може бути одна і та ж людина;

3. підлеглості (підпорядкування) – об’єм одного поняття повністю входить до об’єму іншого, але менше його – в такому випадну більше за об’ємом називається родовим, а менше – видовим поняттям (“студент” – “заочник”, “викладач” – “викладач логіки”, “дерево” – “дуб”; “

Між несумісними поняттями є такі види відносин:

1. співпідпорядкування– декілька видових понять входять до одного родового поняття, їх об’єми не перетинаються і не співпадають. Наприклад: “Людина” – “чоловік”, “жінка”

2. протилежнності називають поняття, одне з яких має певні ознаки, а інше ці ознаки заміняє на протилежні: “біле” - “чорне”,

3. у протиріччі знаходяться поняття, які просто заперечують ознаки одне одного, не замінюючи їх на інші – “чорне” – “не чорне”,

Графічно

Звернути увагу – об’єм понять у логіці відображається у вигляді кіл (так званих “кругів Ейлера”).