5. Вивчення антигенної будови сальмонел за допомогою сальмонельозних аглютинуючих сироваток у ра (демонстрація).

Студент повинен запам‘ятати, що метою вивчення антигенної будови збудника є визначення його серовару ─ виду збудника і має вирішальне значення при його ідентифікації. Сероідентифікація збудника проводиться у такій послідовності: 1/ встановлюється, що збудник відноситься до роду Salmonella; 2/ визначається серогрупа, до якої відноситься збудник; 3/ визначається серовар збудника.

Відношення збудника до роду Salmonella встановлюється за допомогою сальмонельозної полівалентної аглютинуючої О-сироватки у РА на склі. Метою наступного етапу сероідентифікації збудника є визначення його серогрупи за допомогою сальмонельозної полівалентної групової О-аглютинуючої сироватки та сальмонельозних групових моновалентних О-аглютинуючих сироваток. Для визначення серовару збудника необхідно спочатку поставити РА на склі з сальмонельозною полівалентною Н-аглютинуючою сироваткою, а потім – з сальмонельозними моновалентними Н-аглютинуючими сироватками.

Студент, вивчаючи демонстрацію, повинен побачити утворення аглютинату, який утворений культурою, що досліджується (культуру взяли з МПА чи середовища Олькеницького) та сальмонельозною полівалентною аглютинуючою О-сироваткою і зробити висновок, що культура є сальмонелою.

6. Ріст s.Typhi на середовищах Гісса (демонстрація).

При вивченні біохімічних властивостей культури, що досліджується, студент повинен пересвідчитися, що на короткому "строкатому" ряду культивовано S.typhi.

Студент робить облік ферментації мікроорганізмом глюкози, лактози, мальтози, маніту, сахарози середовищ Гісса, утворення сірководню та індолу на пептонній воді і співставляє отримані результати з даними, які наведені у таблиці 1. Вивчивши біохімічні властивості запропонованої студенту культури (мікроорганізм ферментує глюкозу, мальтозу, маніт до кислоти, утворює сірководень), він робить висновок, що культура, яка досліджується, є S.typhi.

7.1. Серодіагностика черевного тифу, паратифу а, паратифу в за допомогою реакції Відаля (демонстрація).

Результати реакції Відаля дають можливість підтвердити або спростувати діагноз "черевний тиф", "паратиф А", "паратиф В".

Реакція Відаля недостатньо специфічна, бо вона може бути позитивною при інших захворюваннях, які характеризуються гарячкою, при раніше перенесеній хворобі та після щеплення. Крім того, при ранньому застосуванні антибіотиків для лікування хворого титр антитіл є низьким і не може вважатися діагностичним.

Реакція Відаля поставлена за загальною методикою (див. табл. 2). Кров у хворого взяли на 9 добу захворювання. Першочергово студент повинен визначити з якими монодіагностикумами відбулось утворення аглютинату, а потім – визначити титр сироватки і зробити оцінку отриманого результату. Студент повинен побачити утворення аглютинату у пробірках з черевнотифозним О9-монодіагностикумом. Облік реакції студент проводить, оцінюючи послідовно кожну пробірку першого та другого рядів, починаючи з контрольних. За титр сироватки приймає найвищий її титр, в якому відбулось утворення аглютинату. Найвищий титр імуноглобулінів у сироватці з черевнотифозним О9-монодіагностикумом становить 1:200. Для остаточного серологічного підтвердження діагнозу "черевний тиф" і відмежування "інфекційного Відаля" від "щеплювального Відаля" реакцію Відаля необхідно поставити у динаміці.

При вивченні демонстрації студент повинен зробити висновок, що титр імуноглобулінів у сироватці 1:200 з О9-монодіагностикумом при умові виділення збудника з крові, фекалій, сечі чи жовчі є підставою для постановки хворому діагнозу "черевний тиф" (результат реакції відповідає розпалу захворювання).