Контрольні питання

1. Розкрийте зміст поняття “проект”.

2. Якими основними ознаками характеризується проект?

3. У чому полягають особливості проекту як системи?

4. Наведіть різні визначення проекту та дайте їхню порівняльну характеристику. Яке визначення на Вашу думку є найповнішим?

5. Розкрийте сутність інвестиційного проекту. Чи усі проекти є інвестиційними?

6. Схарактеризуйте основні ознаки проекту.

7. Дайте визначення мети проекту.

8. Обґрунтуйте необхідність застосування класифікації проектів та охарактеризуйте основні напрямки класифікації проектів.

9. Що таке оточення проекту? Як впливає оточення на реалізацію проекту?

10. Визначте та схарактеризуйте чинники зовнішнього середовища, що безпосередньо впливають на проект.

11. Схарактеризуйте основних учасників проекту.

12. Чому виникає необхідність у встановленні генеральної та інших цілей проекту?

13. Що таке стратегія проекту? Які стратегічні напрямки Ви знаєте?

14. У яких випадках існує потреба у застосуванні стратегічного аналізу?

15. Які аспекти треба враховувати при визначені стратегії проекті?

Тема 3. Життєвий цикл проекту Лекція 3

3.1 Життєвий цикл проекту та його основні фази.

3.2 Характеристика стадій життєвого циклу проекту

Література – 5,7,19,21

3.1 Життєвий цикл проекту та його основні фази.

З поняттям життєвого циклу ми зустрічаємось досить часто – це життєвий цикл галузі, життєвий цикл підприємства, життєвий цикл виробництва, життєвий цикл проекту, тощо. Інвестиційний проект може здійснюватися у межах підприємства або бути самостійним підприємством, але завжди він здійснюється в межах певної галузі народного господарства. Тому доцільно перед вивченням сутності та стадій життєвого циклу проекту коротко зупинитися на з’ясуванні життєвого циклу галузі. Визначенням та вивченням стадій життєвого циклу займається теорія ринку. У теорії ринку виділяють шість таких стадій: 1) ”народження”, 2) ”дитинство”, 3) ”юність”, 4) ”рання зрілість”, 5) ”остаточна зрілість”, 6) ”старіння. [5].

“Народження” характеризує розробку та впровадження на ринок принципово нових видів товарів, обсяг потреб в яких викликає будівництво нових підприємств, які відокремлюються у підгалузь, а потім в самостійну галузь.

“Зростання” характеризує визнання споживачами нових видів товарів, швидкий зріст обсягу попиту на них та відповідний зріст чисельності компаній та фірм. На цій стадії інвестування здійснюється швидкими темпами (“інвестиційний бум”).

“Розширення” характеризує період між високими темпами збільшення чисельності компаній та стабілізацією цього збільшення. На цій стадії ще продовжується інвестування у нове будівництво, але основний обсяг цього інвестування спрямовується на розширення вже існуючих виробничих об’єктів.

“Зрілість” характеризує період найбільшого обсягу попиту на товари даної галузі, вдосконалення якісних характеристик випускаємої продукції. Основний обсяг інвестицій в цьому періоді спрямовується на модернізацію обладнання або на технічне переозброєння компаній. Ця стадія життєвого циклу характеризується найбільш тривалим періодом, а для товарів, на які не впливає науково-технічний прогрес, ця стадія остання.

“Спад” характеризує період швидкого зменшення обсягу попиту на товари даної галузі у зв’язку з розвитком нових галузей, товари яких замінюють традиційну потребу. Як підкреслювалося вище, ця стадія характерна не для всіх галузей, а тільки для тих, що випускають продукцію, на яку значно впливає науково-технічний прогрес.

Стадія життєвого циклу галузі (підприємства) впливає на доцільність здійснення певного проекту.

Інвестиційно привабливими для здійснення проекту вважаються підприємства, що знаходяться в процесі росту, тобто на перших чотирьох стадіях свого розвитку. На стадії “остаточної зрілості” інвестування доцільно тільки в тому випадку, якщо продукція підприємства має достатньо високі маркетингові перспективи, а обсяг інвестицій у технічне переозброєння є малим і вкладені кошти можуть окупитися в найкоротшій термін.

На стадії “старіння” інвестування, як правило, не має сенсу, за винятком тих випадків, коли намічається широка диверсифікація продукції, що випускається, тобто певне перепрофілювання підприємства, у цьому випадку можлива економія інвестиційних ресурсів у порівнянні з новим будівництвом. Загальний період усіх стадій життєвого циклу підприємства визначається приблизно в 20-25 років, після чого підприємство припиняє своє існування або відроджується на новій основі й з новим складом власників і керуючого персоналу. Поняття життєвого циклу проекту має свої особливості.

Протяг часу між моментом появи проекту та моментом його ліквідації називають проектним циклом або життєвим циклом проекту. Життєвий цикл проекту є вихідним поняттям для дослідження проблем фінансування за проектом та прийняття відповідних рішень. Кожен проект незалежно від його складності та обсягу робіт, необхідних для його виконання, проходить у своєму розвитку певні стани: від стану, коли “проекту ще нема” до стану, коли “проекту вже нема”.

Спеціалісти з проектного аналізу розглядають цикл проекту (ЦП) як базовий елемент концепції проект­ного аналізу.

Життєвий цикл проекту можна тлумачити з різних точок зору, а саме як:

• час від першої за­трати до останньої вигоди проекту;

• відбиття розвитку проекту, робот, які здійснюються на різних стадіях підготовки, реалізації та експлуатації проекту;

• виз­начення різних стадій розробки й реалізації проекту;

• певну схему або алгоритм, за допомогою якого відбувається встановлення певної послідовності дій під час розробки та впровадження проекту.

Ступінь деталізації й термінологія опису відповідних про­цедур залежать від характеру проекту, предметної культури, по­ставлених завдань, наявних ресурсів і, можливо, уподобань та смаків проектного аналітика. Головне в процесі виділення фаз, стадій та етапів проекту полягає у позначенні деяких контрольних точок, під час про­ходження яких використовується додаткова (зовнішня) інфор­мація і визначаються або оцінюються можливі напрямки роз­витку проекту. В будь-якому разі, прийнятий поділ відображає взаємодію проекту з середовищем (діючий механізм регулю­вання економіки країни, політика держави, існуюче становище в економіці тощо).

Реалізація проекту вимагає виконання певної кількості різ­номанітних заходів і робіт, які можна по­ділити на дві групи: основна діяльність і діяльність із забезпечен­ня проекту (рис. 3.1). Такий розподіл не є поділом процесу реалізації проек­ту на фази і стадії, оскільки ці діяльності часто збігаються в часі.

	ДІЯЛЬНІСТЬ ЗА ПРОЕКТОМ
ОСНОВНА ДІЯЛЬНІСТЬ		ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТУ
Аналіз проблеми Формування цілей проекту Базове та детальне проектування Будівельно-монтажні й пусконалагоджувальні роботи Здача проекту Експлуатація проекту Ремонт, демонтаж обладнання Тощо		Фінансова Правова Організаційна Кадрова Матеріально-технічна Інформаційна Комерційна

Рисунок 3.1 Види діяльності за проектом

До основної діяльності звичайно відносять аналіз проблеми, формування цілей проекту, базове та детальне проектування, ви­конання будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, здавання проекту, експлуатацію проекту, ремонт, обслуговуван­ня та демонтаж обладнання тощо. Діяльність по забезпеченню проекту, в свою чергу, може бути поділена на організаційну, правову, кадрову, фінансову, ма­теріально-технічну, комерційну та інформаційну. Чіткого й однозначного розподілу цих робіт у логічній по­слідовності та у часі за можливою кількістю проектів не існує (відповідно і фаз та етапів виконання проекту), оскільки визна­чальними є цілі й умови реалізації проекту.

Для інвесторів початок проекту пов’язаний з початком його реалізації й початком вкладання грошових коштів у його виконання.

Завершення існування проекту може бути наступним:

• введення до дії об’єктів, початок їхньої експлуатації та використання результатів виконання проекту;

• переведення персоналу, що виконував роботи за проектом, на іншу роботу;

• досягнення проектом заданих результатів;

• зупинка фінансування проекту;

• початок робіт з внесення до проекту глобальних змін, що не передбачались первісним задумом (модернізація);

• виведення об’єктів з експлуатації.

Як правило, факт початку проекту і факт його ліквідації оформлюють офіційними документами. Стани, через які проходить проект, називають фазами (етапами, стадіями).

У практиці проектного аналізу використовуються різні підходи до розподілу реалізації проекту на фази:

- підхід, що ґрунтується на ос­новній діяльності, – аналізі проблеми, розробці концепції та де­тальному поданні проекту, використанні результатів його реа­лізації, ліквідації об’єктів проекту;

• підхід, що пропонує роз­глядати три фази проекту — концептуальну, контрактну і фазу реалізації проекту. З огляду на запропоноване розрізнення кон­цептуальна фаза має такі стадії: розробка концепції проекту, оцінка життєздатності проекту, планування проекту, розробка вимог до проекту, вибір і придбання земельної ділянки. Кон­трактна фаза включає вироблення кваліфікаційних вимог, підго­товку попереднього завдання на проектування, заяву про наміри, добір потенційних виконавців, оформлення контракту з обра­ними виконавцями, вибір і затвердження остаточного варіанту проекту, початок реалізації проекту. Фаза реалізації проекту має дві стадії – детальне проектування та поставки; будівництво або інсталяція;

• програмою промислового розвитку ООН (UNIDO) запропо­новане своє бачення проекту як циклу, що складається з трьох окремих фаз — передінвестиційної, інвестиційної та експлуа­таційної (рис 3.2).

Передінвестиційна фаза має наступні стадії: визначення інвес­тиційних можливостей, аналіз альтернативних варіантів і попе­редній вибір проекту – попереднє техніко-економічне обґрунтування, висновок з проекту і рішення про інвестування (рис.3.3).

Передінвестиційна фаза

Інвестиційна фаза