За ступенем терміновості:

• невідкладні – проекти, які втрачають привабливість або є зовсім нездійснимими у майбутньому, наприклад, якісь придбання;

• ті, що можуть бути відкладеними – проекти, привабливість яких не залежить від негайності здійснення.

За ступенем зв’язку:

• альтернативні – проекти, існування яких виключає можливість існування інших. Як правило, це проекти-конкуренти за певні ресурси фірми.

• незалежні – проекти, відхилення чи прийняття яких не впливає на прийняття рішення про інші;

• взаємопов’язані – проекти, відхилення чи прийняття яких залежить від прийняття рішення про інші. Ці проекти оцінюють як один та приймають єдине рішення.

2.2 Ціль та стратегія проекту

Мета проекту – це бажаний та доведений результат, досягнутий у межах певного строку при заданих умовах реалізації проекту. Визначення мети проекту передбачає постановку задачі, що вимагає:

• визначити результати діяльності на певний строк;

• дати цим результатам кількісну оцінку;

• довести, що ці результати можуть бути досягнуті;

• визначити умови, за яких ці результати мають бути досягнуті.

Мета проекту має свою структуру, яка може бути подана як ієрархія цілей проекту. Розрізняють генеральну ціль (місію) проекту від цілей першого, а можливо й інших рівнів, а також підцілей/завдань, дій та результатів.

Місія – це генеральна ціль проекту, чітко визначена умова його існування. Вона деталізує статус проекту, забезпечує орієнтири для певних цілей наступних рівнів, а також стратегії на різних організаційних рівнях.

Місія, як визначає В.Д. Шапіро (34) – це основне завдання проекту з точки зору його майбутніх послуг та виробів, його важливіших ринків та технологій (рис.2.5).

Стратегія проекту – центральний ланцюг у розробці напрямків дій з ціллю одержання визначених місій і системою цілей результатів проекту.

Підготовку стратегії проекту можна умовно підрозділити на три послідовних процедури:

1. Стратегічний аналіз

2. Розробка та вибір стратегії

3. Реалізація стратегії

Стратегічний аналіз починають з аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища. Зі сторони зовнішнього середовища можна очікувати чи загрози, чи можливості для реалізації проекту.

До чинників основних зовнішнього середовища, що підлягають дослідженню відносять:

• технологічні (рівень існуючих, наявність нових технологій);

• ресурсозабезпеченість;

• економічні;

• обмеження державного рівню;

• соціальні;

• політичні;

Місія ПК

Забезпечення сукупністю робіт та послуг у відповідності до контрактів та нормативних вимог за умов рентабельності робіт усіх структурних підрозділів та підприємства в цілому

Сценарій розвитку

Оптимістичний сценарій

Збереження існуючого положення

Песиміс-тичний сценарій

Цілі ПК

Доля ринку

Досягнення конкурентних вад, створення позитивного образу

Прибут-ковість

Стратег. досягнення цілей

Міжна-родний марке-тинг

Використання методів реструктуризації підприємств та управління проектами

Багатоваріантні сценарії

Напрям-ки дій

Освоєн-ня нових видів проектів

Розвиток проекту-вання об’єктів інфра-струк-тури

Вихід на нові ринки

Підви-щення цін на нові види проектної продукції

Інші

Резуль-тати

Вихід на міжнародні ринки

Підви-щення рента-бельності

Розши-рення частки ринку

Стабільні обсяги робіт

Фінан-сова стабіль-ність

Рисунок 2.5 Взаємозв’язок місій, цілей, сценаріїв та стратегій розвитку проектного комплексу

• екологічні;

• конкуренти.

Внутрішнє середовище містить в собі :

• цільові ринки;

• маркетингові дослідження;

• збут;

• мережі розподілу;

• виробництво (обладнання, технологія, площа);

• персонал (кваліфікація, чисельність, мотивація, корпоративна культура);

• постачання (постачальники, умови та системи постачань);

• дослідження та розробки;

• фінанси (структура капіталу, ліквідність, обертання, фінансовий стан);

• номенклатура продукції (ступінь диверсифікації).

Виходячи з місії, цілей організації, на основі детального аналізу розробляється стратегія.

Розробка та вибір стратегії здійснюється на трьох різних організаційних рівнях:

1. Корпоративна стратегія (загальний напрямок дій тобто стратегія росту, скорочення чи збереження)

2. Ділова стратегія (стратегія конкуренції певного товару на певному ринку)

3. Функціональна стратегія (розробляється для кожного функціонального підрозділу з ціллю конкретизації обраної стратегії проекту).

Таким чином, під час визначення стратегії проекту треба насамперед урахувати наступні аспекти:

• географічне місцерозташування, у якому діє проект;

• вибір корпоративної стратегії;

• вибір позиції на ринку та розрахунок часу, який потребує для досягнення даної цілі;

• встановлення співвідношення “продукт—ринок” для розробки концепції маркетингу;

• функціональне призначення запланованої до випуску продукції;

• вибір оптимальної групи клієнтів;

• основні якості продукції з урахуванням фактичних або потенційних конкурентів;

• використання виключно власних засобів для підсилення положення на ринку або об’єднання з іншими компаніями.

Реалізація стратегії — це необхідність певних змін в організаційній структурі та організаційній культурі. Тому виникає необхідність створення спеціальних координаційних механізмів у доповнення до організаційної структури управління: проектні, міжпроектні, венчурні групи.