
- •1. „Економіка праці” як наука, її завдання.
- •2.Трудові ресурси, їх структура.
- •3.Економічно-активне і економічно неактивне населення.
- •4.Поняття трудового потенціалу суспільства.
- •5.Продуктивність праці. Чинники, що на неї впливають.
- •6.Показники продуктивності праці.
- •7.Методи вимірювання продуктивності праці.
- •8.Ринок праці, умови його виникнення, функції.
- •9.Елементи ринку праці. Особливості товару „праця”.
- •10.Поняття зайнятості і зайнятого населення.
- •11.Форми і види зайнятості населення.
- •12.Державне регулювання зайнятості населення.
- •13.Сутність безробіття, його види.
- •14.Причини та наслідки безробіття.
- •Соціально-економічні наслідки
- •15.Показники визначення рівня безробіття. Закон Оукена.
- •16.Цілі та напрями організації праці.
- •17.Поділ праці. Види поділу праці на підприємстві.
- •18.Умови праці, що впливають на працездатність робітників.
- •19.Робочий час, його склад і структура.
- •20.Регламентовані і нерегламентовані простої і перерви, причини виникнення.
- •21.Методи вивчення витрат робочого часу.
- •22.Види норм праці.
- •23.Структура норми часу, штучно-калькуляційний час.
- •24.Сутність заробітної плати, її функції та принципи встановлення.
- •25.Погодинна форма заробітної плати, її види.
- •26.Відрядна форма заробітної плати. Пряма і непряма відрядна.
- •27.Відрядно-преміальна та відрядно-прогресивна форма визначення заробітку.
- •28.Акордна заробітна плата, сфери її застосування.
- •29.Тарифна система оплати праці.
- •30.Безтарифна система оплати праці.
- •31.Державне регулювання оплати праці. Мінімальна заробітна плата.
- •32.Види доходів і витрат населення, показники розподілу доходів.
- •33.Рівень життя населення, індекс вартості життя.
- •34.Сутність і значення соціального партнерства.
- •35.Суб’єкти соціально-трудових відносин.
- •36.Типи соціально-трудових відносин.
- •37.Сутність моніторингу соціально-трудової сфери і його концептуальні положення.
- •38.Моп, її завдання, основні напрямки діяльності.
Соціально-економічні наслідки
Необхідність економічного утримання державою певної кількості людей, що не роблять свого внеску у ВВП;
Зростання демоекономічного навантаження на робочу силу;
Суттєва соціальна напруга в суспільстві;
15.Показники визначення рівня безробіття. Закон Оукена.
Безробіттям називається соціально-економічна ситуація в суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлена переважанням пропозиції праці над попитом на неї. Хоча й існує думка, що безробіття є стимулятором трудової дисциплінованості і активності працюючого населення, однак соціально-економічні втрати від безробіття настільки значні, що в усьому світі докладається багато зусиль для його мінімізації, і все ж жодній країні не вдається ліквідувати його повністю.
Чисельність економічно активного населення (Чеан ) — це абсолютний показник економічної активності, що відображає її розміри. Цей показник кількісно відображає трудовий потенціал населення країни. Однак ми мало що можемо сказати про економічну активність населення України, оперуючи лише цим одним показником. Для оцінки економічної активності важливо знати, як змінюється цей показник в динаміці, наскільки він великий чи малий стосовно усього населення України. Для цього застосовуються відносні показники.
Чисельність безробітних (Ч6) — це абсолютний показник безробіття, що відображає його розміри.. Цей показник важливий і сам по собі, оскільки він засвідчує, скільки людей в певний період на певній території не мають оплачуваної роботи, яку вони можуть і хочуть виконувати. Відповідно він дає інформацію про те, скільки не вистачає робочих місць, скільки людей потребують соціальної підтримки і допомоги з працевлаштування. Однак для оцінки безробіття також дуже важливо знати, як змінюється цей показник стосовно минулих періодів, а також наскільки це негативне явище поширене в суспільстві. Для цього застосовуються відносні показники безробіття.
Рівень безробіття (Р6) — це відносний показник безробіття, який показує його поширеність серед економічно активного населення. Він розраховується як відношення чисельності безробітного населення (Ч6) до чисельності економічно активного населення (Чеан ):
Р6= Ч6 : Чеан *100%
Аналіз економічних показників дає можливість оцінити втрати від неповного використання ресурсів праці внаслідок безробіття. Згідно із законом Оукена щорічний приріст реального валового національного продукту (ВНП) приблизно на 2,7 % утримує кількість безробітних на постійному рівні. Кожні додаткові 2 процентних пункти приросту реального ВНП зменшують кількість безробітних на 1 процентний пункт. Аналогічно скорочення реального ВНП на 2 % збільшує кількість безробітних на 1 процентний пункт. Закон Оукена можна трактувати і так: зростання рівня безробіття на 1 процентний пункт над природним рівнем дає 2—2,5 % втрати ВНП порівняно з потенційним.
Таким чином, із цього закону випливає, що певні темпи приросту ВНП необхідні для того, щоб утримувати норму безробіття на попередньому рівні. Це пояснюється тим, що оскільки продуктивність праці постійно зростає, то, щоб зайняти ту саму кількість працівників за інших однакових умов, слід розширювати виробництво. З цих причин щорічно певна частина реального ВНП повинна використовуватися для створення нових робочих місць, здатних стримувати безробіття.