
- •Курницька м.П., Кульчицький-Жигайло і.Є. Методичні рекомендації
- •"Рекреаційні ресурси та курортологія" Для студентів спеціальності 6.0708 – Екологія та охорона навколишнього середовища
- •Вступ ………………………………………………………..…4
- •Практична робота № 1 Побудова схем взаємозв’язку видів рекреаційної діяльності з рекреаційними ресурсами.
- •Практична робота №2 Рекреаційна оцінка приміського лісу.
- •Практична робота № 3 Розрахунок допустимих рекреаційних навантажень на природні комплекси
- •Практична робота № 4 Складання тематичних рекреаційних маршрутів Мета роботи – набути навиків моделювання пізнавальних рекреаційних маршрутів по цікавих природних чи культурно-історичних місцях.
- •Практична робота № 5 Специфіка використання різних видів природних рекреаційних ресурсів
- •Практична робота № 6 Складання діаграми структури клімату в погодах для рекреаційної місцевості
- •Практична робота № 7 Медико-біологічна оцінка погоди рекреаційної місцевості
- •Практична робота № 8 Дозиметрія кліматотерапевтичних процедур
- •Література
- •Додатки
Практична робота № 4 Складання тематичних рекреаційних маршрутів Мета роботи – набути навиків моделювання пізнавальних рекреаційних маршрутів по цікавих природних чи культурно-історичних місцях.
Рекреаційний туризм – це діяльність, регламентована відповідними руховими режимами, використанням природного середовища з метою активного відпочинку, відновлення сил, розваг, задоволення.
Основні функції туризму:
1. Організація раціонального відпочинку і розумного проведення дозвілля.
2. Освітня і виховна дія на учасників, що сприяє їх всебічному розвитку (розумовий і фізичний розвиток, виховання естетичних та моральних якостей, розвиток творчих здібностей).
Отже, туризм – форма проведення вільного часу в походах, поїздках, яка поєднує відпочинок і скріплення здоров’я туристів з підвищенням їх загальної культури і освіченості і здійснює на них виховний вплив. Туристичні походи – це активне пересування з ночівлями переважно в польових умовах.
В залежності від мети туристичних подорожей туризм поділяють на:
лікувальний;
спортивний;
рекреаційний;
пізнавальний;
діловий;
релігійний;
науковий і т.п.
Критеріями виділення складності туристичного походу служать: довжина маршруту, кількість і характер природних перешкод, кількість ночівель в польових умовах, їх складність, тривалість перебування поза населеною місцевістю.
Туризм може бути спортивним (кваліфікаційним) чи просто любительським, оздоровчим. Розрізняють також рівнинний і гірський туризм. Цей вид рекреації базується на прагненні людини переборювати природні перешкоди, змагатися з природою, наблизитись до неї.
Туристичні ресурси – це природні, історичні та соціально-культурні фактори, які включають об’єкти показу, демонстрації та вивчення, а також інші об’єкти, що здатні задовольнити духовні потреби людей, сприяти відновленню і розвитку фізичних та моральних сил.
Маршрутний туризм тісно пов’язаний з пізнавальним краєзнавчим туризмом, тому його проектування відбувається в місцях розташування цікавих природних і культурно-історичних пам’яток.
Студентам пропонується розробити маршрут туристичного походу, використовуючи цікаві туристські ресурси на основі наступних вихідних даних: довжина походу (пішохідних ділянок) – 80 км, тривалість подорожі – 12 днів (з них 3 дні передбачити для відпочинку і огляду цікавих об’єктів). Дати коротку характеристику пізнавальних об’єктів маршруту.
Практична робота № 5 Специфіка використання різних видів природних рекреаційних ресурсів
Мета роботи: закріпити знання щодо організації рекреаційної діяльності з використанням водних ресурсів суходолу, рекреаційних ресурсів гір, лісу, міських рекреаційних ресурсів, ресурсів морського узбережжя.
Студенту слід засвоїти специфіку рекреаційного природокористування з використанням вищеназваних ресурсів. Для водних ресурсів суходолу оцінюється можливість організації відпочинку на ріках різної величини, природних озерах і, особливо, водосховищах. Розглядаються водосховища багаторічного, сезонного і добового та тижневого регулювання стоку. Враховується вплив пониження температури в нижніх б’єфах при попусках з верхніх б’єфів, нагрівання вод при охолодженні крупних теплових і атомних електростанцій, взаємообумовленість рекреації, водного транспорту та іригації.
Для рекреаційних ресурсів гір визначаються типи можливого рекреаційного використання конкретних гір разом з формами організації території. Для окремих типів виділяються різноманітні підтипи. При організації альпіністського типу виділяють його категорії за Абалаковим (1-6), гірсько-туристських маршрутів категорії за Гранильщиковим та ін. Класифікуються за складністю і різні види масового гірського туризму.
При оцінці міських рекреаційних ресурсів головна увага зосереджена на природних ресурсах. Розглядаються парки – від найбільших, комплексних, до різноманітних спеціалізованих (спортивних, парків-меморіальних комплексів, дитячих парків, парків-виставок, ботанічних, зоопарків та ін.), а також спеціальні природні рекреаційні об’єкти (сквери, бульвари, набережні, сади та ін.)
Оцінюючи привабливість рекреаційних ресурсів села студент аналізує насамперед наявність історико-архітектурної спадщини, культурний розвиток, умови побуту, мальовничість природних ландшафтів, лікувальні ресурси місцевості. Вказується перспективність напрямків розвитку сільського зеленого туризму: агротуризм, відпочинковий туризм, екотуризм.
Рекреаційні ресурси морського узбережжя розглядаються передовсім з точки зору збереження унікальних приморських ландшафтів, прибережних і морських екосистем в процесі розвитку рекреаційного господарства. Звертається увага на проблеми розширення площ приморських оздоровниць, гідроекологічні наслідки створення штучних пляжів, забруднення повітря і прибережних вод. Дається рекреаційна характеристика приморських зон України.
Для виконання роботи студентові видається завдання. В якому наведена характеристика водосховища, гірського регіону та міського парку. Слід оцінити дані рекреаційні ресурси з точки зору організації в них відпочинку. На карту нанести приморські рекреаційні зони і вказати можливостей залучення нових рекреаційних площ.