Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань

Контроль знань студентів є органічною складовою навчального процесу. За його допомогою оцінюється рівень засвоєння студентами програмного матеріалу, здійснюється інформування слу­хачів щодо якості вивчення дисципліни, забезпечується підви­щення рівня індивідуалізації навчання, посилюються мотиваційні стимули самостійної роботи студентів. Оцінювання знань студен­тів з дисципліни «Маркетинг » здійснюється на основі результатів курсової роботи, результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту).

Метою поточного контролю є перевірка у студентів рівня набутих на лекціях, практичних заняттях та шляхом самостійного вивчення програмного матеріалу фахових знань та умінь. Поточний контроль здійснюється персоніфікованим оцінюванням роботи кожного студента керівником та асистентом курсу. Структура поточного контролю враховує особливості денної, вечірньої та заочної форм навчання.

У поточному контролі знань студентів денної та вечірньої форм навчання перевіряється:

• ступінь розуміння та запам’ятовування програмного матеріалу

• уміння самостійно вивчати рекомендовану літературу;

• напрацювання навичок проведення розрахункових робіт;

• здатність осмислення змісту окремого розділу (теми) дисципліни;

• уміння публічно чи письмово подати програмний навчальний матеріал;

• участь і результативність в обговоренні тем дисципліни на практичних заняттях;

• виконання практичних завдань (вирішення задач) та їх результативність;

• виконання завдань для самостійного вивчення окремих питань (тем) дисципліни;

• відвідування лекцій, практичних і семінарських занять;

• участь у роботі наукових конференцій; підготовка публікацій.

Поточний контроль здійснюється за чотирма формами:

1) контроль систематичності та активності роботи студентів з програмним матеріалом дисципліни протягом семестру (13 фактичних занять – 2 бали за активну участь в кожному). 4 бали додаються додатково наприкінці семестру студентам, які регулярно відвідували заняття протягом семестру і активно виконували всі навчальні завдання викладача. Максимальна кількість балів за даною формою контролю – 30 балів;

2) модульний контроль. Максимально – 10 балів;

3) обговорення та засвоєння матеріалу під час лекції, участь в експрес – тестуванні наприкінці лекції (5 експрес – тестів по 1 бали кожний). Максимально – 5 балів.

4) завдання для самостійного опрацювання (участь в наукових конференціях, олімпіадах, підготовка публікацій) - 5 бали.

Загальні результати поточного контролю знань за підсумком його складових форм оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів.

У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного заняття. Порядок складання визначає керівник курсу (лектор потоку).

Систематичність та активність роботи студента протягом семестру контролюється й оцінюється за такими видами роботи: виступи на практичних заняттях, участь в обговоренні питань певної теми, відповіді на запитання викладача щодо їх суті; виконання домашніх завдань; підготовка та презентація кросвордів; обговорення кейсів і пропозиція власного рішення проблем в них окреслених, експрес-опитування (протягом 10-15 хв.); підготовка аналітичних оглядів (рефератів) з окремих питань та їх публічна презентація. Зазначені види робіт залежно від якості їх виконання оцінюються на 2; 1 обо 0 балів під час кожного практичного заняття. 2 бали студент отримує в разі активного виконання всіх зазначених робіт, коректних і повних відповідей на запитання викладача, вірного виконання завдань і тестів. 1 бал – якщо відповіді були не точними, а в завданнях і тестах були помилки. 0 балів – якщо студент був відсутній, або хоча і «відвідав» заняття, але не приймав участь в обговоренні питань і не вірно (менш ніж на половину) виконав завдання. Максимальна кількість балів, що їх отримує студент протягом семестру дорівнюється: 26 балів (13 занять Х 2 бали). 4 бали додаються додатково наприкінці семестру студентам, які регулярно відвідували заняття протягом семестру і активно виконували всі навчальні завдання викладача.

Модульний контроль проводитися письмово в комплексній формі один раз на семестр. Комплексний модуль включає теоретичне та практичне завдання. Завдання модулю виконуються після вивчення відповідних тем, наприкінці семестру. Кожне завдання модуля оцінюється в альтернативний спосіб: правильне рішення – 5 балів, неправильне рішення – 0 балів.

Експрес - тестування проводиться з метою оцінки засвоєння матеріалу під час лекції, 5 разів протягом семестру. Варіант містить 5 тестових завдань і оцінюється в 0 або 1 бали. 1 бал студент отримує, якщо вірними є 3, 4 або 5 відповідей. Максимальна кількість балів за семестр за цією формою контролю – 5 балів.

Порядок написання рефератів (для студентів заочної форми навчання)

Реферат доцільно виконувати на прикладах діяльності фірм та підприємств. Для розв’язання самостійно обраного студентом завдання рекомендується користуватись нормативною документацією (базою даних) відповідних служб підприємства, спеціалізованими виданнями, Internet-ресурсами та іншими джерелами інформації. У вступі і теоретичній частині рекомендується навести ключові слова і розкрити їх зміст, актуальність теми. У практичній частині слід детально проаналізувати зібрані дані і зв’язати їх із теоретичною.

Загальний обсяг реферату становить 16-20 сторінок машинописного тексту на папері формату А4; його оформлення повинно відповідати діючим вимогам. Реферат повинен мати наступну структуру:

• Титульний лист (1с.);

• План (1 с.);

• Вступ ( 1- 2 с. );

• Теоретична частина ( 7-9 с.);

• Практична частина ( 4-5 с. );

• Висновки ( 1 с. );

• Список використаної літератури ( 5-10 найменувань );

• Додатки (таблиці, схеми, розрахунки тощо).

Перелік варіантів обов’язкових завдань для самостійного опрацювання студентами усіх форм навчання у вигляді написання реферату по аналітичному чи критичному огляду літературних джерел за проблематикою дисципліни «Маркетинг».