- •Тема 1. Вступ до цнс. Загальні принципи будови рефлекторих дуг. Сіра і біла речовини цнс. Розвиток цнс в онто- і філогенезі
- •Тема 2. Зовнішня і внутрішня будова спинного мозку. Будова спинномозкового нерва.
- •Змістовий модуль 14 Анатомія головного мозку
- •Тема 3. Розвиток головного мозку в ембріогенезі. Анатомія похідних ромбоподібного мозку і середнього мозку.
- •Тема 4. Анатомія похідних переднього мозку
- •Тема 5. Провідні шляхи центральної нервової системи
- •Тема 6. Оболони спинного і головного мозку. Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Тема 7. Практичні навички з анатомії спинного мозку і головного мозку Змістовий модуль 15 Черепні нерви
- •Тема 8. Класифікація черепних нервів. Загальна
- •Тема 9. Анатомія I-XII пар черепних нервів
- •Змістовий модуль 16 Спинномозкові нерви Автономна нервова система
- •Змістовий модуль 17 Органи чуття
- •Тема 16. Анатомія органів чуття
- •Тема 17. Око та структури утворів
- •Тема 18. Анатомія вуха
- •Тема 19. Практичні навички з анатомії органів чуття стрктура залікового кредиту – модуля 3
- •Тематичний план лекцій
- •Тематичний план практичних занять
- •Змістовий модуль 13 Анатомія спинного мозку
- •Сіра речовина спинного мозку
- •Біла речовина спинного мозку
- •Змістовий модуль 14 Анатомія головного мозку
- •Зовнішня будова мозочка
- •Внутрішня будова мозочка
- •Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку
- •Блукаючий нерв [X]
- •Додатковий нерв [XI]
- •Під’язиковий нерв [XII]
- •Покрив четвертого шлуночка
- •Середній мозок
- •Покрівля середнього мозку
- •Великого мозку, які відрізняють людину від тварин
- •Нюховий мозок
- •Обідкова частка
- •Локалізація функцій у корі великого мозку
- •Бічний шлуночок
- •Провідні шляхи головного і спинного мозку
- •Асоціативні провідні шляхи
- •Комісуральні провідні шляхи
- •Проекційні провідні шляхи
- •Тверда оболона головного мозку
- •Павутинна оболона головного мозку
- •М’яка оболона головного мозку
- •Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Змістовий модуль 15 черепні нерви
- •I, II, III, IV, VI та VIII пари черепних нервів,
- •Трійчастий нерв [V]
- •Лицевий нерв [VII]
- •Блукаючий нерв [X]
- •Додатковий нерв [XI]
- •Під’язиковий нерв [XII]
- •Змістовий модуль 16 Спинномозкові нерви Автономна нервова система
- •Шийні нерви [c1 – c8]
- •Плечове сплетення
- •Грудні нерви [ti – ti2]
- •Поперекові нерви [li – l5]
- •Поперекове сплетення
- •Крижові нерви та
- •Куприкове сплетення
- •Нутрощеві сплетення та нутрощеві вузли
- •Вегетативні нервові сплетення
- •Змістовий модуль 17
- •I пара черепних нервів
- •Орган смаку
- •Око та структури утворів
- •Кровоносні судини сітківки
- •Ембріогенез органа зору
- •II пара черепних нервів
- •III пара черепних нервів
- •IV пара черепних нервів
- •VI пара черепних нервів
- •Порівняльна анатомія та онтогенез вуха
- •Ембріогенез органа слуху
- •Шляхи передачі звукової хвилі
- •VIII пара черепних нервів
- •Слуховий шлях
- •Присінковий нерв
- •Завдання для самостійної (індивідуальної) роботи студентів
- •Перелік практичних навичок до модулЯ 3 "Нервова система. Органи чуття"
- •Спинний мозок
- •Головний мозок
- •Серединна борозна
- •Мозкові смуги четвертого шлуночка
- •Трикутник блукаючого нерва
- •Покрівельна стінка
- •Яремна стінка
- •Лабіринтна стінка
- •Перелік питань з банку "Крок-1"
- •1Змістовий модуль 13
- •5Змістовий модуль 14
- •43Змістовий модуль 15
- •87Змістовий модуль 16
- •137Змістовий модуль 17
- •Тестові питання до модуля іii
- •Заняття № 1
- •Заняття № 2
- •Заняття № 3
- •Заняття № 4
- •Заняття № 5
- •Заняття № 6
- •Заняття № 7
- •Заняття № 8
- •Заняття № 9
- •Заняття № 10
- •Заняття № 11
- •Заняття № 12
- •Заняття № 13
- •Заняття № 14
- •Заняття № 16
- •Заняття № 17
- •Заняття № 18
- •Заняття № 19
- •Заняття № 20
- •Заняття № 21
- •Заняття № 22
- •Заняття № 23
- •Заняття № 24
- •Заняття № 25
- •Заняття № 26
- •Заняття № 27
- •Заняття № 28
- •Заняття № 29
- •Заняття № 31
- •Заняття № 32
- •Заняття № 33
- •Заняття № 34
- •Розподіл балів
- •Список літератури
Локалізація функцій у корі великого мозку
У корі великого мозку містяться центри, які регулюють виконання тих чи інших функцій.
Дослідження цито- і мієлоархітектоніки кори головного мозку започаткував київський анатом В. О. Бец, а продовжив – І.П. Павлов.
Ці центри, за І.П.Павловим, поділяють на:
- центри першої сигнальної системи (проекційні), які є як у людини, так і тварини;
- центри другої сигнальної системи (асоціативні), які є тільки у людини і обумовлені розвитком усного та писемного мовлення.
До проекційних центрів (центрів першої сигнальної системи) належать:
- кірковий центр зору, який розміщений на присередній поверхні потиличної частки (facies medialis lobi occipitalis) з боків острогової борозни (sulcus calcarinus);
- кірковий центр слуху, який розміщений у глибині бічної борозни (sulcus lateralis) на верхній поверхні середньої частини верхньої скроневої звивини (facies superior partis mediae gyri temporalis superioris) в корі поперечних скроневих звивин (gyri temporales transversi) – закрутках Гешля;
- кірковий центр нюху та смаку, який локалізований у гачку (uncus);
- кірковий центр загальної чутливості (больової, температурної, тактильної), що представлений зацентральною звивиною (gyrus postcentralis);
- кірковий центр рухового аналізатора, що представлений передцентральною звивиною (gyrus precentralis) та прицентральною часточкою (lobus paracentralis). У цьому центрі сприймається пропріоцептивна чутливість і звідси регулюється діяльність скелетних м’язів;
- кірковий центр співдружнього повороту голови і очей у протилежний бік, розміщений у задніх відділах середньої лобової звивини (pars posterior gyri frontalis medii);
- кірковий центр рухового аналізатора практичних навичок (цілеспрямованих, координованих рухів, набутих у процесі трудової діяльності), що розміщений у ділянці нижньої тім’яної часточки в надкрайовій звивині (lobulus parietalis inferior gyri supramarginalis).
Цей руховий аналізатор координує рухи, пов’язані з професійними і спортивними діями або складними набутими навиками, тобто здійснює всі цілеспрямовані складні комбіновані рухи – функція праксії (praxis – практика).
У людей з домінуючою правою рукою цей аналізатор розміщений у лівій півкулі великого мозку, а у людей з домінуючою лівою рукою – у правій півкулі великого мозку.
Ураження цього центру призводить до втрати здатності виконання складних координованих рухів – апраксії, незважаючи на відсутність паралічу;
- кірковий центр стереогнозу (тримірно-просторового відчуття), що міститься у верхній тім’яній часточці (lobulus parietalis superior).
Усі вищеописані кіркові центри двосторонні, а в передцентральній та зацентральній звивинах кіркові центри правої половини тіла людини розміщені в лівій півкулі, а лівої – у правій півкулі.
Необхідно зауважити, що чутливі та рухові функції голови представлені в нижніх частинах цих звивин, а з ніг – у верхніх.
До асоціативних центрів (центрів другої сигнальної системи) належать:
- кірковий центр артикуляції мови – центр Брока, який міститься у задніх відділах нижньої лобової звивини (gyrus frontalis inferior).
Цей центр є найбільш важливим для вимовляння слів.
При його ушкодженні втрачається рухова програма слова, людина не може вимовляти склади та слова – моторна афазія;
- кірковий слуховий аналізатор мови – центр Верніке міститься у задніх відділах верхньої скроневої звивини (gyrus temporalis superior). Цей центр є найбільш важливим для розуміння мови. При його ушкодженні має місце сенсорна афазія (втрата розуміння власної усної мови);
- кірковий центр письма (писемної мови), або руховий аналізатор письмових знаків локалізується в задній частині середньої лобової звивини (gyrus frontalis medius).
Діяльність цього центру тісно пов’язана з аналізаторами рухів руки і сумісного повороту голови та очей в протилежний бік.
Ушкодження аналізатора письмових знаків призводить до порушення тонких рухів у написанні букв, слів та інших знаків – аграфії (порушення здатності писати), при збереженні інших практичних навичок;
- кірковий центр читання (зоровий аналізатор писемної мови) розміщений у кутовій звивині (gyrus angularis). При його ушкодженні порушується здатність читати та розуміти написане) – алексія.
Усі центри мови непарні і розміщені у праворуких в лівій півкулі, а у ліворуких – у правій півкулі.
