3.3. Управління грошовими потоками

Управління грошовими потоками – один із найважливіших сегментів фінансової роботи на підприємстві, від ефективності організації якого залежать як поточні результати діяльності, так і майбутні темпи розвитку суб’єкта господарювання.

Управління грошовими потоками на підприємстві – це сукупність методів, інструментів і специфічних прийомів цілеспрямованого, неперервного впливу з боку фінансової служби підприємства на процеси акумуляції грошових коштів, їхнього витрачання та перерозподіл з метою збалансування його фінансово-господарської діяльності. Визначимо, що управління грошовими потоками є цілісною системою.

Головна мета управління грошовими потоками підприємств – забезпечення ефективного функціонування, що передбачає досягнення стану фінансової рівноваги та максимізацію чистого грошового потоку.

Основними завданнями управління є такі: формування достатнього обсягу грошових коштів відповідно до потреб реалізації господарської діяльності, забезпечення збалансованості обсягів грошових потоків та синхронності їхнього формування в часі.

Управління грошовими потоками підприємств потрібно забезпечувати, враховуючи певні принципи, що є основою досягнення високих темпів економічного розвитку.

Принцип цільового спрямування. Це базовий принцип у системі управління грошовими потоками підприємств, оскільки забезпечує відповідність управлінських рішень основній меті функціонування господарських суб’єктів та їхню орієнтованість на стратегічні напрямки розвитку.

Принцип системності. Управління грошовими потоками є підсистемою загальної системи управління підприємством. Розроблення заходів із управління грошовими потоками, враховуючи особливості інших управлінських механізмів, сприятиме загалом гармонізації управлінської системи підприємства, що забезпечить для нього отримання бажаних результатів.

Принцип альтернативності. Передбачає багатоваріантність підходів до певної ситуації, що виникає в процесі управління грошовими потоками підприємств. Це потребує різнобічного формування кінцевого рішення та забезпечення вчасної зміни неправильного на ефективне. Лише врахувавши альтернативні варіанти поведінки, можна уникнути негативного впливу загалом на функціонування підприємства. Крім цього, необхідно забезпечити розроблення системи критеріїв, згідно з якими вибір здійснюватиметься, наприклад, за рішенням «А», а не «Б».

Принцип конструктивності. Головна характеристика цього принципу будується на тому, що всі рішення та розроблені на їхній основі заходи з управління грошовими потоками потрібно спрямувати не на виявлення помилок і порушень, а на пошук шляхів ліквідації труднощів, розвиток і вдосконалення діяльності підприємства.

Принцип динамічності. Застосування цього принципу зумовлене численними змінами умов функціонування підприємств, наприклад, як зміною фінансового циклу, так і кон’юнктури ринку. Крім цього, в епоху новітніх технологій потрібно постійно вдосконалювати наявні управлінські розробки. Суттєво вплинути на механізм управління грошовими потоками суб’єкта господарювання можуть також глобальні економічні та політичні перетворення в суспільстві.

Принцип інформаційної достовірності. З урахуванням цього принципу забезпечується повнота і достовірність інформації для управління грошовими потоками підприємства.

Принцип адекватності чинникам зовнішнього середовища. Цей принцип дає змогу забезпечити постійний моніторинг впливу чинників зовнішнього середовища на формування грошових потоків, проте його ігнорування може призвести як до зниження темпів розвитку підприємства, так і до втрати позиції на ринку загалом.

За твердженням М. Тутаринової, процес управління грошовими потоками підприємства включає в себе дві основні стадії: організацію системи і цикл управління грошовими потоками. Організація системи управління грошовими потоками підприємства передбачає такі кроки:

• проектування системи управління грошовими потоками;

• створення Положення про систему управління грошовими потоками;

• рішення про автоматизацію вказаної системи.

Перший етап – це формування системи управління грошовими потоками підприємства: визначаються зони відповідальності та перелік відповідальних осіб, програмний продукт для автоматичної обробки даних, установлюються строки реалізації певних заходів, форми звітності. На другому вищевказані елементи управління грошовими потоками оформляють документально. На третьому здійснюється остаточний вибір програмного продукту на основі автоматизованої обробки даних і формування звітних форм для прийняття управлінських рішень з урахуванням специфіки підприємства. Цей продукт отримують в готовій формі та адаптують до наявної операційної системи або формують у програмно-технічному відділі самостійно.

Управління грошовими потоками є складним неперервним циклічним процесом. Цикл управління грошовими потоками – це система послідовних етапів багаторазово повторювального процесу прийняття і реалізації стратегічних і тактичних рішень з управління грошовими потоками.

Структура циклів стратегічного управління грошовими потоками підприємств зображена на рис. 3.4. Цю схему можна використовувати на підприємствах як практичний орієнтир при виборі найефективніших шляхів організації управління грошовими потоками, оскільки вона дає змогу визначити пріоритетність прийняття основних фінансово-господарських рішень та встановити послідовність їхнього виконання.

Поняття «стратегічне» не слід вважати синонімом довго- чи середньострокового управління, це характеристика нових цілей і критеріїв розвитку, життєво важливих для успішної діяльності підприємства.

Цикл стратегічного управління грошовими потоками охоплює такі етапи: визначення стратегічних цілей управління грошовими потоками, вибір стратегії та її реалізація впродовж циклу оперативно-тактичного управління, оцінювання виконання та аналіз результативності стратегії, вдосконалення окремих складових управління грошовими потоками підприємств або перегляд стратегії загалом.

1. Визначення стратегічних цілей управління грошовими потоками підприємства. Стратегічні цілі управління грошовими потоками взаємопов’язані з головними цілями фінансового менеджменту та реалізуються з ними комплексно. Місією стратегічного управління грошовими потоками є забезпечення стану фінансової рівноваги підприємства, оскільки мистецтво управління полягає у постійному пошуку компромісу між досягненням бажаної мети та ризиком, що супроводжує цей процес.

Рис. 3.4. Цикл стратегічного управління грошовими потоками

2. Вибір стратегії управління грошовими потоками підприємств. Визначивши місію потрібно обрати стратегію, тому що цей процес є базовим і полягає не тільки в ухваленні генерального плану дій на довгостроковий період. Визначення стратегії – це прийняття рішення щодо розвитку бізнесу загалом і його окремих секторів зокрема, протидії конкурентам, ролі на ринку тощо. Стратегія управління грошовими потоками є складовою загальної економічної стратегії підприємства і тому має враховувати базові, серед яких головними є наступні:

1) обмежене зростання використовує підприємство із стабільним асортиментом продукції та виробничими технологіями з обмеженим впливом технологічного прогресу. Вибір такої стратегії можливий за умов незначних коливань кон’юнктури товарного ринку та сталої конкурентної позиції суб’єкта господарювання. Відповідно стратегію управління його грошовими потоками потрібно насамперед спрямовувати на раціоналізацію операційного циклу, забезпечення виробничих процесів і приріст активів, необхідних для обмеженого виробництва та реалізації продукції;

2) прискорене зростання: характерне для підприємств, що перебувають на ранніх стадіях життєвого циклу, а також для галузей, котрі динамічно розвиваються під впливом технологічного прогресу. Стратегічне управління грошовими потоками в цьому разі потрібно спрямовувати на забезпечення високих темпів приросту обсягів грошових коштів, диверсифікації грошових потоків за напрямками, видами, регіонами тощо;

3) скорочення: найчастіше обирає підприємство, що перебуває на останній стадії життєвого циклу, а також у період фінансових криз, оскільки ця стратегія передбачає скорочення обcягів та асортименту продукції. Стратегічне управління грошовими потоками має забезпечити ефективне дезінвестування та високе маневрування вивільненими грошовими коштами з метою фінансової стабілізації підприємства;

4) комбінування: інтегрує всі вищеперелічені види стратегій та є характерною для великих підприємств із широкою галузевою та регіональною диверсифікацією господарської діяльності. Стратегія управління грошовими потоками диференціюється за окремими стратегічними структурними підрозділами, зумовлена різними цілями їхнього економічного розвитку.

3. Реалізація стратегії управління грошовими потоками підприємства (цикл оперативно-тактичного управління). Цільовими завданнями оперативно-тактичного управління грошовими потоками є забезпечення аналізу та планування грошових потоків, а також контролю за їхнім дотриманням у межах обраної стратегії. Ці завдання виконують фінансові служби підприємства на таких етапах:

• забезпечення повного та достовірного обліку грошових потоків і формування необхідної звітності;

• кількісний аналіз грошових потоків за попередній період;

• оцінювання чинників і ризиків управління грошовими потоками;

• планування та оптимізація грошових потоків;

• забезпечення ефективного контролю за рухом грошових коштів.

Забезпечення повного та достовірного обліку грошових потоків і формування необхідної звітності. Реалізація цього етапу передбачає координацію функцій і завдань бухгалтерського обліку та фінансового менеджменту підприємства з метою створення необхідної інформаційної бази для забезпечення виконання завдань управління його грошовими потоками. На цій стадії відбувається збір та обробка інформації, що генерується як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел для аналізу, оцінювання чинників і ризиків, що найбільше впливають на формування грошових потоків, а також забезпечення планування та контролю грошових потоків.

Кількісний аналіз грошових потоків за попередній період. Цей етап передбачає дослідження результативних показників грошових потоків з метою визначення джерел надходжень і виплат грошових коштів, причин їхнього дефіциту (надлишку) та виявлення резервів подальшого підвищення ефективності функціонування, що дають змогу:

• забезпечити фінансову незалежність підприємства;

• підвищити ритмічність операційної діяльності,

• забезпечити прискорення оборотності капіталу;

• зменшити потреби в позичковому капіталі;

• знизити ризик неплатоспроможності.

Головним формалізованим методом аналізу грошових потоків є розрахунок відповідних коефіцієнтів, серед яких можна виокремити такі:

• коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства:

(3.2)

де – коефіцієнт ліквідності грошового потоку в аналізованому періоді; ПГП – сума валового позитивного грошового потоку (надходження грошових коштів); НГП – сума валового негативного грошового потоку (витрачання грошових коштів).

Для забезпечення необхідної ліквідності грошового потоку цей коефіцієнт має бути > 1. Значення коефіцієнта більше за одиницю означатиме зростання залишку грошових коштів на кінець аналізованого періоду, тобто сприятиме підвищенню коефіцієнта абсолютної ліквідності;

• коефіцієнт достатності грошового потоку:

(3.3)

де – коефіцієнт достатності грошового потоку; – планова потреба у витрачанні грошових коштів;

• коефіцієнт ефективності грошового потоку:

(3.4)

***де – коефіцієнт ефективності грошового потоку; ЧГП – чистий грошовий потік у періоді, що аналізується;

• коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку:

(3.5)

де – коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку; – сума дивідендів (відсотків), виплачених власникам підприємства (акціонерам) на вкладений капітал (акції, паї тощо); – сума приросту реальних інвестицій підприємства (в усіх її формах) в аналізований період; – сума приросту довгострокових фінансових інвестицій підприємства у визначений період.

Оцінювання чинників і ризиків управління грошовими потоками. Будь-яке підприємство є складним поєднанням різних ресурсів, організованих і скоординованих для забезпечення господарської діяльності та отримання прибутку. Це економічна система, яка має характерні особливості, головною з яких є специфіка операційної діяльності.

Характер основного виду діяльності підприємства визначає природу його грошових потоків, чинники, що впливають на їхнє формування та ризики, які можуть зумовлювати розбалансування структури надходжень і виплат грошових коштів. Таким чином паралельно з кількісним аналізом грошових потоків слід досліджувати чинники та ризики грошових потоків.

Результати аналізу грошових потоків та встановлення чинників, що впливали на їхнє формування грошових потоків є необхідним підґрунтям для прийняття рішень із планування та оптимізації процесу управління.

Планування та оптимізація грошових потоків – це складовий елемент внутрішньофірмового фінансового планування, шляхом упровадження якого досягається узгодженість величини очікуваних грошових потоків із потребами фінансового забезпечення окремих господарських операцій підприємства в межах операційної, інвестиційної та фінансової діяльності останнього.

Зведення фінансової інформації до планових фінансових показників і коефіцієнтів управління грошовими потоками, узагальнення прогнозних і планових величин руху грошових коштів у плановому періоді, їхнє зіставлення з іншими плановими показниками господарської діяльності здійснюється в межах операційного фінансового планування, зокрема, бюджетування грошових потоків.

Організація бюджетування грошових потоків є органічною складовою та основним етапом управління грошовими потоками і спрямована на вирішення таких завдань¹:

• планування ліквідності підприємства, зокрема, визначення початкового і кінцевого резерву ліквідності та джерел його утворення;

• визначення у розрізі простору та часу потреби підприємства у капіталі для фінансування господарських операцій у межах операційної, інвестиційної та фінансової діяльності у плановому періоді – прогнозного значення абсолютної величини сукупного вихідного грошового потоку та його складових;

• визначення у розрізі простору та часу джерел покриття потреби підприємства у капіталі та її обсягів – прогнозного значення абсолютної величини сукупного та часткових вхідних грошових потоків.

Серед інших інструментів планування грошових потоків можна виокремити такі:

• складання платіжного календаря;

• калькулювання потреби підприємства в капіталі, її порівняння та узгодження із плановими показниками руху грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;

• формування прогнозного звіту про рух грошових коштів підприємства. При цьому доцільніше використовувати прямий метод розрахунку грошового потоку, який є більш інформативним та зручним у використанні для потреб фінансового менеджменту.

Планування руху грошових потоків суттєво підвищує ефективність їхнього управління, що дає змогу:

• зменшити поточні потреби підприємства в грошових потоках за рахунок збільшення оборотності грошових активів і дебіторської заборгованості, а також вибору раціональної структури цих потоків;

• ефективно використати тимчасово вільні грошові кошти (в тому числі страхові залишки) шляхом здійснення фінансових інвестицій підприємства;

• забезпечити профіцит грошових коштів і необхідну платоспроможність підприємства в поточному періоді за допомогою синхронізації позитивного і негативного грошового потоку відповідно до кожного часового інтервалу.

У процесі планування досягається оптимізація грошових потоків, тобто знаходження такого співвідношення між вхідними і вихідними потоками, між напрямками й умовами залучення та використанням грошових коштів, яке дає змогу досягти найвищих результатів діяльності (мінімізації витрат, максимізації прибутку).

На результати господарської діяльності підприємства негативно впливають як дефіцитний, так і надлишковий грошові потоки.

Причини дефіциту грошових коштів перелічено в табл. 3.1.

Наслідками впливу на фінансово-господарську діяльність підприємства дефіцитного грошового потоку є такі: затримка у виплаті заробітної плати; зростання кредиторської заборгованості перед постачальниками і бюджетом; зростання частки простроченої заборгованості за кредитами банку; зниження ліквідності активів; збільшення тривалості виробничого циклу через несвоєчасну поставку сировини й комплектуючих, зниження рентабельності активів і власного капіталу суб’єкта господарювання.

Таблиця 3.1

Причини дефіциту грошових коштів підприємства

Внутрішні

Зовнішні

неефективна організаційна система управління; низький рівень менеджменту; відсутність управлінського обліку, контролю над видатками; відсутність фінансового планування; нестабільна платоспроможність; значні розміри залишків коштів на поточному рахунку; збитки у вигляді курсових різниць; наявність простроченої дебіторської за­боргованості; втрата одного або більше великих споживачів; недоліки в управлінні асортиментом продукції

конкуренція з боку інших товаровиробників; криза неплатежів; негрошові форми розрахунків; зростання цін на енергоносії; втрата від експорту від заниженого обмінного курсу; тиск податкового законодавства; висока вартість позичкових коштів; тиск інфляції

Наслідки впливу на фінансово-господарську діяльність надлишкового грошового потоку – втрата потенційного доходу від невикористання частини грошових коштів у сфері короткострокового їхнього інвестування; зниження рентабельності активів і власного капіталу підприємства.

Методи оптимізації дефіцитного грошового потоку залежать від характеру дефіцитності – короткострокової або довгострокової. Система заходів щодо збільшення потоку коштів у коротко­строковому періоді відображена у табл. 3.2.

Паралельно з використанням механізму вищевказаної системи потрібно розробити систему заходів щодо збільшення потоку коштів у довгостроковому періоді (табл. 3.3).

Методи оптимізації надлишкового грошового потоку пов’язані із забезпеченням зростання інвестиційної активності підприємства. В системі цих методів можна використати такі:

• збільшення обсягу і складу операційних необоротних активів;

• розроблення реальних інвестиційних проектів і прискорення періоду їхньої реалізації;

• здійснення диверсифікаційної операційної політики;

• активне формування портфеля фінансових інвестицій;

• дострокове погашення довгострокових фінансових кредитів.

Таблиця 3.2

Система заходів щодо збільшення потоку коштів у короткостроковому періоді

Напрямок	Система заходів
Збільшення припливу грошових коштів	продаж основних засобів, які не використовуються; реструктуризація дебіторської заборгованості у фінансові інструменти; забезпечення збалансованості обсягів робочого капіталу та прискорення його оборотності; оптимізація умов поставки сировини на підприємство; використання часткової передоплати за вироблену продукцію, що має попит на ринку; залучення зовнішніх джерел короткострокового фінансування; скорочення строків надання товарного кредиту покупцям; використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості (облік векселів, факторинг, форфейтинг)
Зменшення відпливу грошових коштів	зменшення витрат; збільшення строків надання товарного кредиту підприємству; перегляд програми інвестицій; реструктуризація портфеля отриманих фінансових кредитів шля­хом переводу їхніх короткострокових видів у довгострокові; податкове планування; вексельні розрахунки й взаємозаліки

Синхронізацію грошових потоків підприємства можна досягти на основі складання та оцінювання виконання планів формування і використання грошових коштів.

Забезпечення ефективного контролю за рухом грошових коштів. Контроль за надходженням і використанням грошових коштів є системою спостереження і перевірки процесу їхнього надходження та використання з метою визначення відхилень від їхніх заданих параметрів. Сутність і значення контролю за грошовими потоками полягає в тому, що суб’єкт управління перевіряє виконання запланованих параметрів щодо формування грошових фондів, напрямків їхнього використання, дотримання синхронності надходжень і витрат у встановлені періоди, блокує відхилення від заданої програми, а в разі виявлення порушень сигналізує про необхідність коригування системи управління. Таким чином, контроль є засобом отримання інформації про грошові потоки за каналом зворотного зв’язку, тобто за результатами управлінського впливу на об’єкт управління.

Таблиця 3.3.

Система заходів щодо збільшення потоку коштів у довгостроковому періоді

Напрямок	Система заходів
Збільшення припливу грошових коштів	здання в оренду основних засобів, які не використовуються; додаткова емісія акцій та облігацій; реструктуризація підприємства – ліквідація або відокремлення в бізнес-одиниці; пошук стратегічних партнерів; залучення потенційних інвесторів з метою збільшення власного капіталу; залучення довгострокових фінансових кредитів; продаж фінансових інструментів інвестування.
Зменшення відтоку грошових коштів	довгострокові контракти, які передбачають знижки або відстрочки платежів; скорочення обсягу і складу реальних інвестиційних програм; відмова від фінансового інвестування; зниження суми постійних витрат підприємств.

4. Оцінювання виконання та аналіз результативності стратегії управління грошовими потоками підприємств. Заходи, що реалізуються на цьому етапі, спрямовані на встановлення ступеня досягнення стратегічних цілей підприємства за допомогою обраної стратегії та сфокусовані на вирішення питання щодо подальшої реалізації певної стратегії та визначення її остаточних результатів. Це оцінювання має базуватись на аналізі досягнутого стану та враховувати економічні, а також показники організації циклу оперативно-тактичного управління грошовими потоками.

5. Удосконалення окремих складових управління грошовими потоками підприємств або перегляд стратегії загалом. За результатами оцінювання виконання та аналізу результативності стратегії ухвалюють рішення щодо коригування окремих складових управління грошовими потоками. В цьому разі здійснюється пошук і реалізація заходів з удосконалення управління грошовими потоками. Однак доволі часто підприємства не можуть виконати обрану стратегію через неправильно проведений стратегічний аналіз або непередбачувані зміни у зовнішньому середовищі, які не були своєчасно виявлені та враховані. За таких умов необхідно переглянути цю стратегію, оскільки коригування за оцінюванням її результативності може стосуватись як стратегії загалом, так і стратегічних цілей підприємства.

Таким чином, управління грошовими потоками – це важливий елемент фінансової політики підприємства, оскільки від якості й ефективності управління ними залежить не тільки його фінансова стійкість, а й здатність до подальшого розвитку, досягнення фінансового успіху на перспективу.

Ефективне управління грошовими потоками підвищує рівень фінансової та виробничої гнучкості підприємства і сприяє:

• покращенню оперативного управління, зокрема, збалансованості надходжень і виплат грошових коштів;

• збільшенню обсягів продажів й оптимізації витрат за рахунок більш значних можливостей маневрування ресурсами підприємства;

• підвищенню ефективності управління борговими зобов’язаннями і вартістю їхнього обслуговування, поліпшенню умов переговорів з кредиторами та постачальниками;

• створенню надійної бази для оцінювання ефективності роботи кожного з підрозділів підприємства, його фінансового становища загалом;

• підвищенню ліквідності підприємства.

У результаті високий рівень синхронізації надходжень і виплат грошових коштів за обсягом і в часі дасть змогу знизити реальну потребу підприємства в поточному і страховому залишках грошових коштів, які обслуговують основну діяльність, а також резерв інвестиційних ресурсів для здійснення реального інвестування.

1 Фінансовий менеджмент: Підручник / Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 82.