3.2. Характеристика грошових потоків підприємства за класифікаційними ознаками
З метою забезпечення ефективного цілеспрямованого управління грошовими потоками підприємства їхню сукупність, що генерується суб’єктом господарювання, доцільно згрупувати в однорідні цілісні групи – види грошових потоків (рис. 3 2).
За масштабами обслуговування господарського процесу необхідно розмежовувати:
грошовий потік за окремою господарською операцією підприємства;
грошовий потік структурної одиниці;
грошовий потік по підприємству загалом.
Грошовий потік може обслуговувати одну господарську операцію – перший рівень. Ця господарська операція належить певному структурному підрозділу – другий рівень. Грошові потоки всіх структурних підрозділів утворюють сукупний грошовий потік підприємства загалом – третій рівень.
За видами господарської діяльності розрізняють:
грошові потоки від операційної діяльності;
грошові потоки від інвестиційної діяльності;
грошові потоки від фінансової діяльності.
Операційна діяльність – це основна діяльність, пов’язана з виробництвом і реалізацією продукції (послуг, робіт), що забезпечує основну частку доходу і є головною метою створення підприємства. Інвестиційна діяльність – це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Фінансова діяльність – це сукупність операцій, які зумовлюють зміну величини та складу власного і позичкового капіталу.
Рис. 3.2. Класифікація грошових потоків підприємства
Зазначимо, що цих три види діяльності взаємопов’язані між собою. Основна (операційна) забезпечує необхідними грошовими коштами всі три діяльності та є основним джерелом прибутку. Інвестиційна та фінансова сприяють, з одного боку, розвитку операційної діяльності, а з іншого – її забезпеченню додатковими грошовими коштами.
Класифікацію грошових потоків за видами діяльності схематично подано на рис. 3.3.
Рис. 3.3. Класифікація грошових потоків за видами діяльності
Зарахування руху коштів до відповідної групи залежить насамперед від характеру господарської діяльності підприємства. Наприклад, інвестування в цінні папери – це інвестиційна діяльність підприємства, але водночас і основна (операційна) діяльність інвестиційної компанії.
Крім цього, якщо одна операція містить суми коштів від кількох видів діяльності, ці суми необхідно розподіляти між відповідними їхніми видами. Так, наприклад, погашення основної суми боргу підприємство відображає у складі фінансової діяльності, а виплату відсотків – в операційній.
За спрямованістю руху грошових коштів виокремлюють два основних види грошових потоків:
вхідний, який характеризується сукупністю надходження грошових коштів на підприємстві від усіх видів господарських операцій;
вихідний, котрий оцінюють за сукупністю використання грошових коштів на підприємстві у процесі здійснення всіх видів його господарських операцій.
Характеризуючи ці види грошових потоків, слід звернути увагу на високий ступінь їхнього взаємозв’язку. Недостатність обсягів у часі одного з цих потоків зумовлює скорочення обсягів іншого виду потоку. З огляду на це в системі управління грошовими потоками підприємства ці види є комплексним об’єктом фінансового менеджменту.
В економічній літературі для характеристики вхідних і вихідних грошових потоків часто використовують терміни «додатний» та «від’ємний».
За рівнем достатності обсягу визначають такі види грошових потоків підприємства:
надлишковий, який характеризується перевищенням надходжень грошових коштів над потребами підприємства;
дефіцитний – надходження коштів є меншими за реальні потреби підприємства. Навіть за додатного значення суми чистого грошового потоку він може характеризуватися як дефіцитний, якщо ця сума не забезпечує планову потребу у витрачанні коштів за всіма напрямками господарської діяльності підприємства. Від’ємне значення суми чистого грошового потоку вказує, що цей потік дефіцитний;
оптимальний, що відображає збалансованість надходжень і виплат грошових коштів.
За методом оцінювання в часі грошові потоки поділяють на:
поточний, який характеризує суму відповідного грошового потоку, зведену за вартістю до поточного моменту часу;
майбутній, що відображає суму відповідного грошового потоку, зведену за вартістю до будь-якого наступного моменту.
За формою здійснення розрахунків виокремлюють такі види грошових потоків:
готівковий грошовий потік, який характеризується надходженнями і виплатами власне грошових купюр і монет;
безготівковий, що передбачає реалізацію грошових розрахунків за допомогою різних кредитних і депозитних інструментів фінансового ринку: чеків, кредитних карток, банківських депозитів тощо.
За видом валюти, яку використовують для наповнення грошового потоку розмежовують:
грошовий потік у національній валюті обслуговується грошовими одиницями держави, на території якої функціонує підприємство;
грошовий потік в іноземній валюті формується на підприємстві, коли використовується грошова одиниця іншої країни.
За тривалістю функціонування виокремлюють такі види грошових потоків:
короткостроковий, за яким період від початку грошових надходжень і виплат до повного їхнього завершення не перевищує року;
довгостроковий – часові межі його функціонування перевищують рік.
За методом розрахунку обсягу грошових потоків підприємства визначають такі їхні види:
валовий, який характеризує сукупність надходжень і виплат грошових коштів у певний період за окремими інтервалами;
чистий грошовий потік – це різниця між вхідним і вихідним грошовими потоками за період, що аналізується.
Розрахунок чистого грошового потоку здійснюється за формулою:
ЧГП = ВГП (+) – ВГП (–), (3.1)
де ЧГП – сума чистого грошового потоку за визначений період; ВГП (+) – сума вхідного грошового потоку за період, що аналізується; ВГП (–) – сума вихідного грошового потоку за вказаний період.
Чистий грошовий потік є найважливішим результатом фінансової діяльності підприємства, що характеризує фінансову рівновагу і темпи зростання його ринкової вартості. Якщо значення чистого грошового потоку від’ємне, це означає, що підприємство балансує на межі банкрутства. Наявність чистого грошового потоку дає підприємству можливість сформувати фонди грошових коштів для подальшого розвитку.
За передбачуваністю визначають наступні види грошових потоків:
передбачуваний, який характеризується можливістю прогнозування певних параметрів реалізації грошового потоку: суми та часу надходження або вибуття грошових коштів підприємства;
непередбачуваний, що виникає на підприємстві випадково і не підлягає прогнозуванню;
частково передбачуваний – це вид грошового потоку, обсяг і час здійснення якого не можна повністю спрогнозувати.
За ритмічністю формування виділяють наступні види грошових потоків:
регулярний, який характеризується надходженням чи вибуттям грошових коштів регулярно, через певні проміжки часу;
нерегулярний, пов’язаний із разовим надходженням або вибуттям грошових коштів, що не мають постійного характеру.
За стабільністю часових інтервалів розмежовують:
регулярний грошовий потік із рівномірними часовими інтервалами;
регулярний грошовий потік із нерівномірними часовими інтервалами.
За можливістю регулювання виокремлюють такі види грошових потоків:
регульований – це такий вид грошового потоку, який можна зміннити в часі чи за обсягом, наприклад, продаж продукції підприємства в кредит, емісія акцій чи облігацій;
нерегульований – це вид, який не можна зміненити в часі або за обсягом без негативних наслідків (наприклад, податкові платежі підприємства).
За збалансованістю обсягів взаємопов’язаних грошових потоків визначають такі види:
збалансований – це вид сукупного грошового потоку за окремою структурною одиницею, господарським проектом чи підприємством загалом, за яким забезпечується збалансованість між обсягами вхідного та вихідного потоків;
незбалансований характеризує такий вид сукупного грошового потоку за окремою структурною одиницею, господарським проектом чи підприємством загалом, за яким збалансованість вхідного та вихідного потоків не забезпечується.
За відношенням до підприємства розмежовують види грошових потоків:
внутрішній, який характеризує сукупність надходжень і виплат грошових коштів у межах підприємства та відображає його грошові відносини із персоналом, акціонерами, дочірніми структурними підрозділами тощо;
зовнішній– це вид потоку, який відображає грошові відносини підприємства із зовнішніми суб’єктами ринку – постачальниками, банками, державними органами тощо.
За пріоритетністю здійснення є такі види грошових потоків:
першочерговий генерує високий рівень чистого грошового потоку, наприклад, потік, пов’язаний із реалізацією продукції, здійсненням високоприбуткових інвестицій;
другорядний– це вид грошового потоку, який унаслідок функціональної спрямованості чи незначного обсягу не має суттєвого впливу на формування кінцевих результатів господарської діяльності.
За економічним змістом визначають такі види грошових потоків:
пов’язаний з отриманням прибутку: формується в результаті здійснення господарських операцій, які безпосередньо забезпечують отримання прибутку для підприємства, наприклад, надходження грошових коштів від покупців за відвантажену продукцію;
не пов’язаний із отриманням прибутку – це потік, який має неприбутковий характер, наприклад, соціальні виплати, благодійні платежі тощо;
обслуговуючий підприємство: формується за господарськими операціями, які безпосередньо не створюють вартості, однак є необхідними для забезпечення нормального режиму функціонування господаюючого суб’єкта. До господарських операцій, що генерують обслуговуючі грошові потоки, належать: організація відносин із комерційним банком, страховою компанією тощо.
За обов’язковістю здійснення виокремлюють такі види грошових потоків:
обов’язковий має генеруватись незалежно від бажання власників підприємства, як наприклад, податкові платежі, для яких установлено чіткі строки виконання;
необов’язковий – добровільного призначення.
Таким чином, запропонована класифікація сприятиме цілеспрямованому здійсненню аналізу, планування та контролю грошових потоків підприємства, оскільки дасть змогу залежно від визначеного завдання оцінити та вибрати сектор (чи сектори) управлінської дії.