Розділ 3. Управління грошовими потоками на підприємстві
3.1. Економічна сутність грошових потоків та їхня роль у функціонуванні суб’єктів господарювання
Грошові потоки – це економічний процес, який опосередковується сукупністю розподілених у часі надходжень і виплат грошових коштів та їхніх еквівалентів, генерованих у результаті господарської діяльності.
Підвищений інтерес до досліджень природи грошових потоків, закономірностей і особливостей їхнього руху пов’язаний з потребою:
здійснення динамічного аналізу функціонування підприємства;
пошуку джерел фінансування із забезпеченням оптимальної їхньої структури;
раціонального розміщення коштів у відповідних елементах активів;
перетворення прибутку, відображеного в бухгалтерському обліку, на величину грошових коштів;
забезпечення ліквідності та платоспроможності;
здійснення оперативного управління підприємством для збалансованості надходжень і видатків грошових коштів.
Грошові потоки – одна з основних економічних характеристик функціонування підприємства. Серед трьох найважливіших параметрів його господарської діяльності – виручка від реалізації продукції, прибуток і грошові потоки – останній, на нашу думку, має відігравати головну роль, оскільки на практиці існує своєрідний парадокс: прибуток є, а грошей немає.
Основними відмінностями між сумою отриманого прибутку та грошовими потоками є такі:
прибуток відображає грошові та негрошові доходи протягом певного періоду, що не збігається з реальним надходженням грошових коштів;
прибуток визнається після здійснення продажу, а не після надходження грошових коштів;
при розрахунку прибутку витрати на виробництво продукції визнаються при її реалізації, а не в момент їхньої оплати.
Зазначимо, що формування грошових потоків є результатом впливу сукупності фінансово-економічних відносин і має певні ознаки.
1. Грошові потоки як об’єкт фінансового управління господарською діяльністю підприємства. Грошові потоки відображають відносини господарюючого суб’єкта, які належать до сфери його фінансової діяльності. На взаємозв’язку грошових потоків підприємства зі сферою його фінансової діяльності наголошує значна кількість економістів – фінанси підприємства є системою економічних відносин, пов’язаних із формуванням, розподілом і використанням грошових коштів у процесі здійснення господарської діяльності. Ця економічна категорія відображає грошові відносини підприємства як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Внутрішніми вважаються грошові відносини між головним і дочірніми підприємствами; між різними структурними підрозділами; між підприємством і його засновниками, персоналом тощо. Зовнішніми вважаються грошові відносини суб’єкта господарювання з бюджетами всіх рівнів і позабюджетними фондами; з прямими учасниками й установами інфраструктури фінансового ринку; з партнерами з операційної діяльності й установами інфраструктури товарного ринку; з органами виробничої інфраструктури тощо.
2. Грошові потоки як процес, що відбувається у результаті виконанняя договірних зобов’язань між суб’єктами господарювання. Ця характеристика зумовлює необхідність документального оформлення та підтвердження причини формування грошових потоків.
3. Грошові потоки підприємства як процес, безпосередньо пов’язаний із функціонуванням грошей і грошової системи країни. Змістом грошових потоків підприємства є рух особливого виду активів – грошей та їхніх еквівалентів. Гроші – це один із найважливіших елементів будь-якої економічної системи, які відображають національні особливості розвитку. Якщо потік матеріальних і нематеріальних активів характеризує рух індивідуалізованих їхніх різновидів, функціональні особливості яких визначаються специфікою операційної діяльності, то грошові потоки пов’язані з рухом грошей і грошових еквівалентів, що мають універсальний характер для всіх суб’єктів ринку. Ефективність грошової системи країни безпосередньо впливає на функціонування господарських суб’єктів. Так, якщо діюча в країні грошова система функціонує ефективно, вона дає змогу суттєво розширювати грошові потоки підприємств, сприяє високоефективному використанню всіх грошових активів тощо. Якщо вона недосконала, то це призводить до сповільнення грошових потоків підприємств, їхньої розбалансованості, що негативно відображається на діяльності суб’єктів господарювання загалом.
4. Грошові потоки як процес, пов’язаний із формуванням, розподілом та використанням капіталу підприємства. Основою грошових потоків суб’єкта господарювання є рух грошових активів, що належать йому на правах власності, тобто власний капітал у грошовій формі.
5. Грошові потоки підприємства як процес, що відображає використання підприємством різних форм кредиту. Грошові потоки суб’єкта господарювання пов’язані з рухом залученого для реалізації господарської діяльності позичкового капіталу у формі кредитів. Цей зв’язок зумовлений тим, що в сучасних умовах господарювання кредит є важливим джерелом задоволення попиту підприємств на грошові ресурси. Так, незалежно від рівня самофінансування операційної та інвестиційної діяльності, господарським суб’єктам для забезпечення пришвидшеного розвитку та підвищення рентабельності власного капіталу необхідно залучати кредитні ресурси.
6. Грошові потоки підприємства як процес, що характеризує оборот і трансформацію окремих видів його активів. Грошові активи, котрі використовує суб’єкт господарювання, перебувають у постійному русі, змінюючи види і форму. Результат такого постійного руху й трансформації – оборот активів – реалізується у вигляді певних повторюваних циклів.
7. Грошові потоки як процес, що забезпечує генерацію економічного ефекту. Здатність до генерування економічного ефекту є однією з найважливіших характеристик грошових потоків підприємства. Незважаючи на те, де підприємство використовує грошові кошти – в операційній чи інвестиційній діяльності, вони завжди потенційно здатні генерувати позитивний економічний ефект за умови раціонального їхнього використання.
8. Грошові потоки підприємства як процес, що відображає форми та обсяги його функціонування на товарному та фінансовому ринках. Формування грошових потоків взаємопов’язане з функціонуванням підприємства на певних ринках. Так, основний обсяг надходжень і виплат грошових коштів у процесі операційної діяльності підприємства пов’язаний із реалізацією продукції та закупівлею сировини, матеріалів на товарному ринку. На фінансовому ринку (в різних його сегментах) воно залучає грошові кошти шляхом емісії акцій та облігацій, у формі банківського та інших видів кредиту, а використовує їх на обслуговування та повернення основної суми боргу, придбання фінансових інструментів інвестування.
9. Грошові потоки як процес, що здійснюється з урахуванням чинника часу. Темпи зростання обсягу грошових потоків, а також їхню структуру за видами діяльності підприємства визначають під впливом чинника часу. Функціонування грошового капіталу підприємства в часі завжди є результатом обраної його власниками стратегії – використовувати цей капітал з метою поточного споживання певного обсягу благ або залучити в подальший економічний процес для їхнього отримання у більшій кількості в майбутньому.
10. Грошові потоки як процес, що реалізується з урахуванням чинника ризику. Ризик є важливою характеристикою всіх форм використання грошових коштів у господарській діяльності підприємства. Рівень ризику застосування грошових коштів перебуває у прямій залежності від рівня очікуваного ефекту грошових потоків. Так, формуючи різні види грошових потоків, пов’язані з використанням капіталу в грошовій формі для отримання прибутку, менеджер має завжди передбачати ризик, ступінь якого він визначає самостійно. Чинник ризику є важливим атрибутом формування грошових потоків підприємства, котрий потрібно обов’язково враховувати у процесі управління ними.
11. Грошові потоки як процес, що реалізується з урахуванням чинника ліквідності. Обслуговуючи процес кругообігу капіталу в грошовій формі, грошові потоки мають забезпечувати не лише своєчасні надходження грошових коштів, а й певний рівень їхнього запасу з метою підтримання постійної платоспроможності. Цей запас створюється на підприємстві як у формі різних видів грошових активів, так і їхніх субститутів (короткострокових фінансових інструментів інвестування). Відповідно рівнем ліквідності грошових потоків є співвідношення середнього запасу грошових активів до обсягу виплат грошових коштів за певний період.
Зазначимо, що роль грошових потоків у функціонуванні підприємств є вирішальною, що обґрунтовується такими положеннями:
грошові потоки обслуговують усі напрямки господарської діяльності підприємства;
раціональне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу суб’єкта господарювання у процесі його стратегічного розвитку;
якісно налагоджена система управління грошовими потоками сприяє ритмічності операційного процесу підприємства, оскільки будь-які збої в здійсненні платежів негативно відображаються на формуванні виробничих запасів сировини та матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції тощо;
ефективність управління грошовими потоками впливає на потребу підприємства в позичковому капіталі. Активно управляючи грошовими потоками, можна забезпечити більш раціональне та економне використання власних фінансових ресурсів;
раціональне управління грошовими потоками є важливим чинником фінансового забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства;
якісне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності суб’єкта господарювання. Навіть підприємства, які успішно реалізовують господарську діяльність і генерують достатню суму прибутку, можуть стати неплатоспроспроможними внаслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі; активні форми управління грошовими потоками дають змогу отримати додатковий прибуток, наприклад, ефективно використовуючи тимчасово вільні залишки грошових коштів.
Отже, з вищезазначеного випливає, що грошові потоки є самостійним об’єктом фінансового менеджменту, який дає змогу досягти визначених поточних і стратегічних цілей та сприяє формуванню позитивних фінансових результатів.
Об’єктивною необхідністю за цих умов є їхнє структурування відповідно до певних критеріїв, що забезпечить нівелювання впливу особливостей окремих грошових потоків на процес управління в результаті формування об’єкта управління на основі цільової вибірки грошових потоків.