- •Звернення до читача
- •Г лава 1 Цивільні відносини
- •§ 1. Особливості цивільних відносин
- •§ 2. Цивільні відносини і цивільне законодавство
- •Глава 2 Соціальні регулятори цивільних відносин.
- •§ 1. Загальні зауваги
- •§ 2. Юридичне право як регулятор цивільних відносин
- •А. Короткий аналіз регулювання цивільних відносин на українських землях до початку XX ст.
- •§ 3. Система чинного національного цивільного законодавства України
- •1. Конституція України
- •2. Міжнародні договори
- •3. Закони України
- •4. Інші акти цивільного законодавства
- •5. Проблема межі законодавчого регулювання цивільних відносин
- •§ 4. Чинність актів цивільного законодавства
- •§ 5. Прогалини у регулюванні цивільних відносин
- •Глава 4 Договірне право
- •Глава 6 Моральне право
- •Глава 7
- •Глава 9 Історія прийняття Цивільного кодексу України
- •Глава 10 Джерела Цивільного кодексу України
- •§ 1. Наука
- •§ 2. Практика життя
- •§ 3. Власний досвід правового регулювання цивільних відносин
- •§ 4. Іноземний досвід правового регулювання цивільних відносин
- •Г лава і 1
- •§ 1. Цивільний кодекс України - політика та ідеологія
- •§ 2. Цивільний кодекс України - українська національна ідея у законодавстві
- •§ 3. Цивільний кодекс України: інституційна чи пандектна система?
- •§ 4. Місце Цивільного кодексу України в сім'ї правових систем Європи
- •§ 5. Структура Цивільного кодексу України
- •§ 6. Верховенство Цивільного кодексу України
- •§ 7. Диспозитивні та імперативні норми в Цивільному кодексі України
- •§ 8. Аналіз окремих прийомів законодавчої техніки
- •§ 9. Мова Цивільного кодексу України
- •§ 10. Взаємозв'язок Цивільного кодексу з іншими кодексами України
- •§ 1. Види цивільних правовідносин
- •§ 2. Класифікація цивільних правовідносин
- •Глава 13 Структура цивільних правовідносин
- •§ 1. Суб'єкти цивільних правовідносин
- •§ 2. Об'єкти цивільних правовідносин
- •§ 3. Зміст цивільних правовідносин
- •§ 4. Санкції у структурі цивільних правовідносин
- •§ 5. Деякі проблеми цивільної відповідальності
- •Глава 14 Майно та речі як об'єкти цивільних прав
- •§ 1. Поняття майна
- •§ 2. Речі як об'єкти цивільних правовідносин
- •§ 3. Класифікація речей
- •Глава 15 Правовий режим окремих видів майна
- •§ 1. Тварини
- •§ 2. Житловий будинок. Дача. Садиба
- •§ 3. Культурні цінності
- •§ 4. Гроші
- •§ 5. Судно
- •§ 6. Наркотичні засоби та психотропні речовини
- •§ 7. Об'єкт підвищеної небезпеки
- •§ 8. Зброя
- •Глава 16 Фізичні особи
- •§ 1. Поняття фізичної особи
- •§ 2. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •§ 3. Цивільна дієздатність фізичної особи
- •§ 4. Обмеження цивільної дієздатності
- •§ 5. Визнання фізичної особи недієздатною
- •§ 6. Засоби індивідуалізації фізичної особи
- •§ 7. Цивільний стан фізичної особи
- •§ 8. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •§ 9. Оголошення фізичної особи померлою
- •§ 10. Фізична особа як підприємець
- •§ 11. Опіка та піклування над фізичною особою
- •§ 13. Опіка над майном фізичної особи
- •Глава 17 Юридичні особи
- •§ 1. Загальні зауваги
- •§ 2. Теорії юридичної особи
- •§ 3. Ознаки юридичної особи
- •§ 4. Створення юридичних осіб
- •§ 5. Види юридичних осіб
- •§ 6. Засоби індивідуалізації юридичних осіб
- •§ 7. Правоздатність юридичної особи
- •§ 8. Дієздатність юридичної особи
- •§ 9. Органи юридичної особи
- •§ 10. Відокремлені підрозділи юридичної особи
- •§ 11. Відповідальність юридичної особи
- •§ 12. Організаційно-правові форми юридичних осіб (коротка характеристика)
- •1. Товариства
- •2. Установи
- •3. Виробничі кооперативи
- •§ 13. Обмеження, припинення діяльності юридичної особи
- •§ 14. Припинення юридичної особи
- •§ 1. Український народ як суб'єкт права власності
- •§ 2. Держава Україна як учасник цивільних відносин
- •§ 3. Інші учасники цивільних відносин
- •Г лава 19 Юридичні факти
- •§ 1. Поняття та види юридичних фактів
- •§ 2. Акти цивільного стану
- •Глава 20 Правочини
- •§ 1. Загальні зауваги
- •§ 2. Загальні вимоги до правочинів
- •§ 3. Класифікація правочинів, вчинених з відступом від вимог закону
- •§ 4. Спеціальні моделі нікчемних та оспорюваних правочинів
- •1. Правочин, вчинений малолітнім за межами його дієздатності
- •2. Правочин, вчинений неповнолітнім без згоди батьків або піклувальника
- •3. Правочин, вчинений особою, дієздатність якої обмежена
- •4. Правочин недієздатної особи
- •5. Правочин, вчинений дієздатною особою, яка не розуміла значення своїх дій або не могла керувати ними
- •6. Правочин, вчинений представником однієї сторони за зловмисною домовленістю з другою стороною
- •7. Правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування
- •8. Правочини, які порушують публічний порядок
- •9. Вчинення правочину через помилку
- •10. Вчинення правочину внаслідок обману
- •11. Вчинення правочину під впливом насильства
- •12. Правочин, вчинений внаслідок важкої обставини
- •13. Фіктивний правочин
- •14. Удаваний правочин
- •15. Правочин, вчинений з порушенням вимог закону про форму
- •§ 5. Правові наслідки вчинення правочину всупереч вимогам закону
- •§ 6. Правові наслідки недійсності правочину
- •Г лава 21
- •§ 1. Загальні зауваги
- •§ 3. Виконання цивільного обов'язку
- •§ 4. Особисте здійснення цивільних правовідносин їх учасниками
- •Глава 22 Правонаступництво
- •§ 1. Загальні зауваги
- •§ 2. Види правонаступництва
- •Глава 23 Представництво
- •§ 1. Загальні зауваги
- •§ 2. Договірне представництво
- •§ 3. Законне представництво
- •§ 4. Комерційне представництво
- •Глава 24
- •§ 1. Загальні зауваги
- •§ 2. Невизначеність строку
- •§ 3. Закінчення строку
- •§ 4. Способи зміни встановленого строку
- •§ 5. Окремі види строків
- •Глава 25 Захист цивільного права та інтересу
- •§ 1. Загальні зауваги
- •§ 3. Підстави виникнення права на захист. Суб'єкт права на захист
- •§ 4. Способи захисту
- •§ 5. Короткий аналіз способів захисту
- •§ 6. Органи, що здійснюють захист цивільних прав
- •§ 7. Самозахист
- •§ 1. Загальні зауваги
- •§ 2. Тривалість позовної давності
- •§ 3. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •§ 4. Початок перебігу позовної давності
- •§ 5. Зупинення позовної давності
- •§ 6. Переривання позовної давності
- •§ 7. Правові наслідки спливу позовної давності
- •§ 8. Наслідки відмови в позові у зв'язку із спливом позовної давності
§ 4. Початок перебігу позовної давності
Відповідно до статті 76 ЦК 1963 p., «перебіг строку позовної давності» починався з дня виникнення права на позов, а право на позов виникало з дня, «коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права».
Таким було загальне правило, але з нього допускався цілий ряд винятків.
Так, зокрема, за статтею 59 Житлового кодексу УРСР позовна давність на вимогу про визнання ордера на зайняття житлового приміщення недійсним починалося з дня його видачі. Це правило було вигідним для наймача. Якщо, наприклад, про факт подання ним фіктивних документів про склад сім'ї чи про стан його здо-
Див.: Харитонов Е. О., Саниахметова Н. А. Гражданское право: Учеб-ное пособие.- К., 2001.- С. 175; Цікало В. І. Сфера застосування позовної давності // У зб.: Становлення правової держави в Україні: проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001.-С. 64.
" Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. розробників проекту.- К., 2004.- С. 211.
Розділ VII. Захист цивільного права та інтересу. Позовна давність
ров'я орган влади дізнавався після спливу трьох років, позовна давність вважалася такою, що сплила'.
У статті 261 ЦК міститься ціла низка змін.
Насамперед, у ній відсутня складна термінологічна конструкція щодо права на позов, виклад зроблено значно простішим: «Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права».
Дослідникам проблем позовної давності жодного разу не вдавалося пояснити (більшість і не прагнули цього) ситуацію, коли б особа «повинна» була дізнатися про порушення свого права. Тому у цій статті початок перебігу позовної давності пов'язується з моментом у часі, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.
Початок перебігу позовної давності у статті 261 ЦК України вперше пов'язано не лише з часом одержання відомостей про порушення права, а й з часом одержання відомостей про особу, яка це вчинила, бо інакше не можна звернутися до суду з вимогою про захист.
Відомості про особу - це не лише ім'я та прізвище, а й її місце проживання.
Після повернення з відрядження Л. виявив крадіжку своїх до-/_'. І /J_\ машніх речей, але ім'я злодія було названо у вироку суду лише через рік.
Саме з цього моменту, коли особу порушника встановлено, починається позовна давність щодо вимоги Д. про відшкодування завданих йому матеріальної та моральної шкоди, якщо ця вимога не була заявлена у кримінальному процесі.
У частинах 2-7 статті 261 ЦК конкретизовано початок позовної давності щодо окремих вимог. Так, початок позовної давності щодо вимог про визнання недійсним правочину, укладеного внаслідок насильства, пов'язаний з часом припинення насильства.
Перебіг позовної давності за вимогами про застосування нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.
1 За статтею 56 Кодексу про шлюб та сім'ю 1969 p., позовна давність щодо вимоги про виключення імені особи як батька з актового запису про народження дитини починалася від дня, коли особі стало відомо про запис його батьком дитини. Абсурдність цієї норми не викликала сумніву, адже вона фактично підштовхувала чоловіка до пошуку компрометуючої інформації про свою дружину.
Українське цивільне право
Розділ VII. Захист цивільного права та інтересу. Позовна давність
20 січня 2003 р. сталося зіткнення двох автомобілів, в результаті чого автомобіль, належний акціонерному товариству, був повністю знищений. Причиною автоаварії було порушення правил вуличного руху водієм Т., який керував автомобілем, належним іншій юридичній особі.
Остаточна сума завданих збитків була визначена актом експертизи лише через півроку.
Виникло питання про початок позовної давності.
Як вважає Президія Вищого господарського суду, позовна дав ність має починатися з дня порушення права, а не визначення суми збитків.1 Однак з таким висновком беззастережно погодитися не можна. Якщо сума завданих збитків не визначена, не можна сфор мулювати позовної вимоги. Словосполучення «дізналася про по рушення свого права» слід трактувати не лише як наявність інфор мації про сам факт протиправної поведінки, а й як наявність, повної інформації про обсяг порушення права. І
Такий підхід до цієї проблеми узгоджується з сучасною концеп-| цією посилення охорони інтересів кредитора (потерпілого). '
У разі невиконання зобов'язання, у якому строк виконання було1 визначено, позовна давність починається зі спливом цього строку. Якщо, наприклад, строк повернення позики було визначено строком вимоги, то позовна давність закінчиться зі спливом пільгового строку (30 днів) на виконання цієї вимоги (стаття 1049 ЦК).
У зв'язку з визнанням Конституційним Судом України неконституційності вимоги щодо обов'язковості досудового вирішення спорів, норми частин 1 та 2 статті 925 ГК втратили чинність, а отже, початок позовної давності не може пов'язуватися із повною або частковон відмовою перевізника задовольнити претензію або неодержання\, відповіді у місячний строк. Тому до цих вимог має застосовувати] ся загальне правило, сформульоване у частині 1 статті 261 ЦК.
Право регресу
і позовна давність
За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності, відповідно до частини 6 статті 261 ЦК, починається від дня, виконання основного зобов'язання. Застосування цієї норми виявиться проблематичним: позовна давність має починатися з моменту повного відшкодування усієї шкоди чи з початком наступного року щодо виплат, здійснених за попередній рік?
к.,
Див.: Збірник роз'яснень Вищого господарського суду України. 2003.-С. 13.
Судовою практикою було вироблено правило, за яким позовна давність поширювалася на сукупні річні вимоги. І це правильно. Отже, якщо, скажімо, автотранспортне підприємство сплатило за 2003 рік потерпілому 10 тис. гривень як щомісячне відшкодування за втрачений заробіток, то позовна давність на регресну вимогу щодо усієї цієї суми до водія почнеться 1 січня 2004 року.
Захист
прав дитини і
позовна давність
Обчислення позовної давності
Обчислення позовної давності, відповідно до частини 1 статті 261 ЦК, має починатися з дня, коли особа довідалася або могла довідатися ...». Водночас, за загальною нормою статті 253 ЦК, перебіг строку починається з наступного дня... Ця неузгодженість містилася і у проекті Цивільного кодексу 1996 p., але, на жаль, при його науковому доопрацюванні помічена не була.
Оскільки є колізія, слід брати до уваги правило, що міститься у статті 261 ЦК, а не те помилкове, що міститься у статті 253 ЦК. Тому, якщо, наприклад, шкода була завдана 10 січня 2004 p., позовна давність почнеться 11 січня цього ж року.
Вважати правило частини 1 статті 261 ЦК спеціальною нормою немає жодної підстави.
В. заподіяв шкоду Ц. 1 січня 2004 р. За письмовим договором, В. мав відшкодувати шкоду до 1 травня 2004 p., але не виконав свого обов'язку.
З якого часу почалася позовна давність у цій ситуації?
Оскільки В. та Ц. визначили строк виконання обов'язку по відшкодуванню шкоди, позовну давність слід вважати розпочатою 2 травня 2004 р.
Українське цивільне право