3.1.Необхідність і сутність економічної оцінки

Економічна оцінка ПР – це грошовий вираз максимального ефекту, який зумувлюють ПР, при їх багатоцільовому раціональному використанні.

Розрізняють такі параметри оцінки ПР:

-ефект від експлуатації ПР – це диференціальна рента, валова продукція;

-витрати на освоєння і відтворення ПР;

-витрати на 1 приросту продукції в певному районі за певний строк.

Проведення економічної оцінки ПР характеризується такими проблемами:

-складність і багатогранність об*єкту оцінки;

-суперечливість характеру існування методичних підходів до економічної оцінки ПР;

-мінливість у часі цінності ПР для людини;

-відсутність комплексного загальноприйнятого підходу до до оцінки різних видів ПР.

Застосування оцінки ПР обумовлене необхідністю враховувати вплив природних факторів на підвищення ефективності суспільного виробництва, вдосконалення його галузевих і територіальних структур, стимулювання відновлення, раціонального використання і охорони природних ресурсів, які обмежені в часі і просторі.

Суть економічної оцінки ПР виражається через критерій, який обумовлений виробничим відносинами і дією економічного закону у природокористуванні.

Економічна оцінка природних ресурсів виконує дві основні функції: облікову і стимулюючу. Облікова полягає в тому, що природний ресурс розглядається як національне багатство. Стимулююча - плата за експлуатацію ресурсів різної якості та їх наявність, плата за вилучення, природних ресурси з народногосподарського обороту, компенсація збитків за нераціональне природокористування.

Дані функції тісно взаємозв’язані і в цілому орієнтують господарський механізм на раціональне природокористування.

3.2.Методичні підходи до економічного оцінювання пр

Виділяють три основні економічні підходи вартісної оцінки природних ресурсів:

1.Затратний – полягає в тому, що основною детермінантою визначення вартості природного ресурсу виступають затрати на його розвідку, освоєння, видобуток та транспортування. 2.Результативний – базується на тому, яка роль природного ресурсу в створенні додаткової вартості. Тут визначальним моментом є його пропозиція, попит на нього, а також його рідкість та доступність. 3.Відтворювальний – полягає у необхідності визначення величини витрат на відтворення, запасів природних ресурсів, які залучені у господарський оборот.

Розрізняють дві основні концепції оцінки природних ресурсів:

1) затратна, в основі якої лежать витрати на освоєння природного ресурсу; 2) рентна, яка базується на обчисленні національного ефекту освоєння природного ресурсу.

У затратній базою оцінки служать вкладення праці та засобів у відтворення ресурсів. Якість природних благ за таким підходом виступає, як додатковий фактор міри цінності.

Так, економічна витратна оцінка 1 га землі оцінюється за формулою:

О = К (У/Т : У*/Т*),

де: К – середня по країні вартість освоєння 1га землі в сучасних умовах, грн.;

У/Т і У*/Т* - відношення урожайності до затрат на виробництво продукту, відповідно на оцінюваній ділянці і по країні.

При застосуванні витратної концепції необхідно враховувати такі показники: -витрати необхідні для розвідки корисних копалин; -витрати на освоєння родовищ; -витрати на видобуток ПР та їх підготовку до використання; -витрати на формування супутньої інфраструктури і допоміжних товарів при опосередкованому використанні природних благ; -витрати на відтворення відтворюваних і частково відтворюваних природних ресурсів; -рекультиваційні витрати.

Рентна концепція базується на обчисленні диференційної ренти. Пропонуються різні підходи до визначення її величини. Одні базуються на фактичних цінах, інші на розрахункових. Також застосовуються різні методи обчислення, які базуються:

- на різниці вартості продукції з кращих і гірших земель;

- на різниці цін виробництва і собівартості продукції або чистого доходу підприємств, які функціонують в різних умовах і т.д.

Найбільш розповсюдженою і загально прийнятою є методика, згідно з якою диференційна рента визначається як різниця між цінністю продукції, що отримана при експлуатації природного ресурсу, і нормативним рівнем індивідуальних приведених затрат на її виробництво. Цінність продукції визначається за допомогою спеціально вирахуваних замикаючих затрат -суспільно-виправданих меж затрат на приріст виробництва відповідної продукції. Економічна оцінка природних ресурсів на основі рентної концепції розраховується за формулою:

R = Z – S ( 1 + Е)^-t,

Z – замикаючі витрати, грн.;

S – індивідуальні затрати на продукцію, яку отримали при експлуатації ПР, грн.

Е – норма дисконту