
- •1.1.Передумови виникнення дисципліни економіка природокористування
- •1.2. Предмет, об’єкт, метод дисципліни економіка природокористування
- •1.3.Природоохоронна діяльність та природокористування в Україні
- •2.1.Економічна сутність та класифікація природних ресурсів
- •2.2.Загальна характеристика мінерально-сировинних ресурів
- •2.3.Земельні ресурси та їх характеристика
- •2.4.Водні ресурси України
- •2.5.Загальна характеристика біологічних ресурсів
- •2.6.Ресурси, альтернативні природним
- •2.7.Природно-ресурсний потенціал Рівненської області
- •3.1.Необхідність і сутність економічної оцінки
- •3.2.Методичні підходи до економічного оцінювання пр
- •3.3.Економічна оцінка земельних ресурсів
- •4.1.Забруднення як прояв еколого-економічного збитку
- •4.2.Сутність економічного збитку від порушення довкілля та класифікація
- •4.3.Методичні підходи до розміру еколого-економічного збитку
- •5.1 .Природоохоронні заходи: суть та класифікація
- •5.2.Ефект природоохоронних заходів та ефективність
- •5.3.Визначення ефективності природоохоронних заходів.
- •1.Чистий економічний ефект пз:
- •2.Рентабельність інвестицій в пз:
- •3.Коефіцієнт ефективності капіталовкладень:
1.1.Передумови виникнення дисципліни економіка природокористування
Згідно класичного тлумачення під природокористуванням розуміють сукупність всіх форм експлуатації природно-ресурсного потенціалу як частини природних ресурсів Землі і прилеглих сфер, в тому числі космосу, які можуть бути використані в господарській діяльності людини за наявних технічних та соціально-економічних можливостей суспільства за умови збереження середовища життя людини.
Природокористування може бути:
1.Прямим та непрямим;
2.ресурсним та комплексо-територіальним;
3.загальним та спеціальним.
Науковою базою раціонального використання ПР виступає наука економіка природокористування.
Економіка природокористування (ЕП) це наука про вибір та прийняття рішень людиною щодо обмежених природних ресурсів та екологічних благ, про різноманітні аспекти взаємодії між якістю НПС і економічною діяльністю як окремої людини, так і людських спільнот, про сучасну систему стимулювання раціонального природокористування
Економіка природокористування як самостійної науки виникла в 70-ті роки минулого століття. Однією з причин її формування вважається загострення ресурсних та екологічних проблем людства у 50 – 60-ті роки минулого століття.
Основними проблемами сучасного природокористування є:
катастрофічне зростання масштабів природокористування;
зміна правового статусу об’єкта і суб’єкта природокорис-тування;
розробка альтернативних технологій;
розробка надійного механізму економіко-правового регулювання природокористування на рівні підприємства, регіону, держави.
1.2. Предмет, об’єкт, метод дисципліни економіка природокористування
Економіка природокористування – це наука, яка вивчає різні аспекти взаємодії між довкіллям і д-стю як окремої людини так і людських спільнот у процесі залучення, використання і відновлення природних ресурсів у господарському обороті на основі концепції сталого розвитку.
Об*єктом економіки природокористування є еколого-економічні системи різного масштабу і рівня.
Під еколого-економічною системою розуміють взаємопов*язане і взаємообумовлене функціонування суспільного вир-ва і природних процесів, визначене в просторі і динамічне в часі.
Предметом економіки природокористування є дослідження механізму суспільних відносин спрямованих на збереження і відтворення природних ресурсів із середовища життєдіяльності людини з урахуванням об*єктивних законів розвитку природи і с-ства.
Основними завданнями економіки природокористування є:
-класифікація і економ.оцінка природних ресурсів;
-оцінка ефективності природоохоронних заходів і природокористування загалом;
-оцінка наслідків негативного впливу на довкілля і людину;
-дієвість механізму раціонального природокористування в ринкових умовах на концепції сталого розвитку.
Принципи економіки природокористування: 1.забруднювач платить; 2.альтернативних витрат та оптимізації; 3.сталого розвитку; 4.попередження; 5.найкраще з доступних технологій.
Методи економіки природокористування: 1.економіко-математичний; 2.статистичний; 3.аналітичний; 4.метод експертних оцінок; 5.нормативний; 6.діалектичний підхід; 7.системний підхід.