- •Розділ і стародавні держави і пра на території україни (VII ст. До н. Е.—VI ст. Н. Е.)
- •1. Виникнення стародавніх держав
- •3. Античні міста-держави
- •4. Боспорське царство
- •5. Стародавні східні слов'яни
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •Розділ III
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •2. Суспільний лад
- •3. Виникнення українського козацтва. Запорізька січ
- •4. Державний лад
- •5. Право
- •Розділ V суспільно-політичний лад і право в україні у період народно-визвольної війни
- •1. Антикріпосницький і національно-визвольний ха народної війни
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •5. Входження україни до складу росії та його наслідки
- •Розділ VI суспільно-політичний лад і право козацько-гетьманської держави (середина XVII—кінець XVIII ст.) соціально-політичне становиш україни під владою іноземних держав
- •2. Входження правобережної україни до складу росії
- •3. Суспільний лад
- •4. Державний лад
- •5. Ліквідація автономного устрою україни
- •6. Право
- •1. Криза і розпад феодально-кріпосницького ладу
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •Розділ VIII суспільно-політичний лад і право україни у другій половині XIX ст. І. Скасування кріпосного права
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •Розділ IX
- •1. Загарбання західноукраїнських земель австрією
- •2. Органи урядової адміністрації
- •3.Органи самоврядування
- •4. Право
- •Розділ х
- •1. Розпад російської імперії та відродження української держави
- •2. Система органів центральної ради
- •3. Жовтневий переворот більшовиків. Його вплив на україну
- •4. Четвертий універсал і проголошення україни незалежною демократичною дер
- •5. Українська держава за гетьмана п. Скоропадського
- •6. Українська держава за директорії
- •1. Розпад австро-угорщини і проголошення зунр
- •2. Державний лад зунр
- •3. Законодавча діяльність зунр. Злука унр і зунр
- •4. Падіння зунр
- •Утворення срср та зміни / суспільно-політичному житті україни
- •1. Передумови утворення і юридичне оформлення срср
- •2. Прийняття загальносоюзної конституції і дальший розвиток конституційного законодавства урср
- •3. Перебудова державного апарату урср
- •4. Адміністративно-територіальна реформа
- •5. Кодифікації та характеристика права
- •Розділ хні входження західної у країн та північної буковини до складу україни
- •1. Окупація західноукраїнських земель та їхнє сощально-політи-чне становище у складі іноземних держав
- •Розділ XIV зміни в державному апараті та праві україни в роки другої світової війни
- •1. Напад фашистської німеччини на радянський союз. Спроби відновлення української держави
- •2. Розчленування території україни характеристика окупаційного режиму
- •3. Державний лад
- •Розділ XV
- •1. Соціально-політичне становище закарпаття у складі чехословаччин.И
- •2. Створення і діяльність органів народної влади. Входження закарпаття до урср
- •Розділ XVI розпад срср та відродження української суверенної, незалежної, соборної держави
- •1. Процес перебудови і зміни в суспільно-політичному житті україни
- •2. Декларація про державний суверенітет україни 16 липня 1990 р.
- •3. Акт проголошення незалежності україни 24 серпня 1991 р.
- •4. Державне будівництво в україні на сучасному етапі
- •Список літератури
- •290008 Львів, вул. Пекарська, 11,
Розділ IX
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ПЕРІОД АВСТРІЙСЬКОГО ПАНУВАННЯ
(1772—1918 рр.)
1. Загарбання західноукраїнських земель австрією
Внаслідок першого поділу Польщі (1772 р.) Галичину загарбала Австрія, а 1774 р. за Кючук-Кайнарджійським (поблизу м. Сілістри у Болгарії) миром, укладеним між Росією і Туреччиною, вона захопила Буковину. Ще у першій половині XVI ст. (1526 р.) Австрія поширила владу на Угорщину, в складі якої перебувало Закарпаття. Отже, у другій половині XVIII ст. усі західноукраїнські землі опинилися під владою Австрійської монархії.
Загарбавши Галичину, австрійський уряд штучно об'єднав українські та польські землі в один адміністративний так званий Коронний край з центром у Львові, встановивши офіційні назви Східної та Західної Галичини.
Економічна політика Австрії на західноукраїнських землях зводилася до експлуатації їх природних багатств, мала колоніальний характер і була спрямована на те, щоб залишити їх придатком до промислових районів Австрії, а згодом Австро-Угорщини. Так, один з перших губернаторів Галичини граф П. Гесс відверто заявив, що вона разом з Буковиною може бути тільки постачальником хліба для західної частини Австрії.
Тримаючи західноукраїнські землі на становищі аграрносировинного придатка до промислових центрів Австро-Угорщини, австрійська влада затримувала розвиток промисловості, зокрема машинобудівної. У промисловості було зайнято близько 2% населення, тобто понад 150 тис. осіб.
Колоніальна політика Австро-Угорської монархії щодо Галичини виявилася і в основній її галузі — нафтодобувній промисловості. Нафту видобували і вивозили з .Галичини переважно як сирий продукт. Переробка її зосереджувалася здебільшого у центральних районах Австро-Угорщини, що позбавляло край можливості мати на місці нафтопереробну промисловість. Це було характерним і для інших галузей промисловості західноукраїнських земель, зокрема гірничої, лісової, шкіряної тощо.
У Галичині найрозвиненішу галузь промисловості становило ґуральництво, яке досягло величезних розмірів (напередодні першої світової війни понад 58% усіх ґуралень Австро-Угорщини знаходилися у Галичині). Це пояснюється тим, що галицькі поміщики користувалися ще з польських шляхетських часів так званим правом пропінації, тобто винятковим правом виробництва і збуту горілки та пива, повністю звільнялися від сплати податків і акцизних зборів з виробництва алкоголю. Формально пропінаційне право великих землевласників було скасовано в Галичині 1889 р.
У Галичині, Буковині та на Закарпатті водночас із найнижчою заробітною платою існував найдовший робочий день — від 10 до 12 год, а нерідко — 14—16 год на добу. На дуже низькому рівні знаходилися охорона здоров'я, праці, техніка безпеки.
Західноукраїнські землі вважалися аграрним краєм. Більша частина орної землі, лісів і пасовищ належала поміщикам, монастирям, церкві. Селянське господарство за характером було переважно малоземельним, внаслідок чого близько половини всіх селянських господарств стали нерентабельними. Нерідко доходило до продажу селянських (переважно малоземельних) господарств з молотка. На початку XX ст. великого розмаху набули страйки сільськогосподарських робітників.
В історії західноукраїнських земель за часів австрійського панування відомі два періоди: 1) від першого по ділу Польщі до революції в Австрії 1848 р.; 2) від революції 1848 р., коли Австрійська держава стала на шлях капіталістичного розвитку і відтак перетворилася 1867 р. у дуалістичну Австро-Угорську монархію, і до її розпаду 1918 р.