Теми рефератів1

з курсу “Історія української літератури

(перші десятиріччя ХІХ ст.)”

Суспільно-історичні та мистецькі умови становлення

нової української літератури

(перші десятиріччя ХІХ ст.)

1. Політика Російської імперії стосовно України у ІІ половині ХVІІІ - на початку ХІХ ст.

2. Українське село у ІІ половині ХVІІІ - на початку ХІХ ст.

3. Декабристський рух і Україна початку ХІХ ст.

4. Польське повстання 1830 р. і його наслідки для української національної справи.

5. Теорія „офіційної народності” та її реалізація в Україні перших десятиріч ХІХ ст.

6. Масонський рух в Україні кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст.

7. Народні антифеодальні виступи в Україні ІІ половини ХVІІІ - початку ХІХ ст.

8. Ідеї європейського Просвітництва і українська культура початку ХІХ ст.

9. Ідеї Й.Гердера та українська гуманітарна думка перших десятиліть ХІХ ст.

10. Мовна ситуація в Україні на межі ХVІІІ- початку ХІХ ст.

11. Розвиток освіти в Україні у перші десятиріччя ХІХ ст.

12. Харківський університет: заснування, персоналії, роль у національному культурному розвитку.

13. Київський університет: заснування, персоналії, роль у національному культурному розвитку.

14. Ніжинська гімназія вищих наук князя Безбородька: заснування, персоналії, роль у національному культурному розвитку.

15. Приватні поміщицькі театри в Україні (ІІ половина ХVІІІ - початок ХІХ ст.).

16. Розвиток українського професійного театру початку ХІХ ст.

17. Громадсько-культурна діяльність І.Котляревського.

18. І.Котляревський як один із організаторів театральної справи в Україні.

19. Харків як центр культури і науки в Україні перших десятиріч ХІХ ст.

20. Діяльність Харківського театру (перші десятиріччя ХІХ ст.).

21. Українська тема у портретному живописі В.Тропініна.

22. Традиції мистецтва портретування у живописній практиці В.Боровиковського.

23. Архітектура в Україні перших десятиріч ХІХ ст.

24. Громадсько-культурна діяльність Г.Квітки-Основ’яненка.

25. Історіографічні праці про Україну першої половини ХІХ ст.

26. „История Малой России” Д.Бантиша-Каменського як перше професійне історіографічне дослідження про Україну.

27. „Історія Русів” як пам’ятка української історико-публіцистичної думки кінця ХVІІІ-початку ХІХ ст.

28. Микола Маркевич – історик, етнограф, поет.

29. Роль фольклористики у розвитку української літератури першої половини ХІХ ст.

30. Фольклористична діяльність М.Цертелєва.

31. Фольклористична діяльність М.Максимовича.

32. Фольклористична діяльність О.Бодянського.

33. Фольклористично-етнографічна діяльність З.Доленги-Ходаковського (1784-1825).

34. Збірка Й.Лозинського „Руське весіллє” (1835): загальна характеристика.

35. Фольклористично-етнографічна діяльність представників „Руської трійці”.

36. Альманах М.Максимовича „Киевлянин”: історія видання, зміст публікацій, персоналії.

37. Журнал „Харьковский Демокрит”: історія видання, зміст публікацій, персоналії.

38. Журнал „Украинский вестник”: історія видання, зміст публікацій, персоналії.

39. Публікації Г.Квітки-Основ’яненка на сторінках „Украинского вестника”.

40. Громадсько-політичний журнал „Украинский журнал”: історія видання, зміст публікацій, персоналії.

41. „Украинский альманах” та його роль у налагодженні національного літературного життя.

42. Альманах „Утренняя звезда” та його роль у налагодженні національного літературного життя.

43. Російська журналістика початку ХІХ ст. про розвиток української мови та літератури.

44. Українські літературні твори у російській періодиці перших десятиліть ХІХ ст. („Вестник Европы”, „Московский телеграф”, „Телескоп”, „Маяк”).

45. В.Бєлінський і „українське” питання.

46. Альманах „Украинский сборник”.

47. Альманах „Русалка Дністровая”.

48. Українське земляцтво в Петербурзі перших десятиріч ХІХ ст.

49. Українська школа в польській літературі перших десятиріч ХІХ ст.

50. Українська поезія Т.Падури.

51. Українські мотиви у творчості Ю.Словацького.

52. Поема С.Гощинського „Канівський замок” (1828).

53. Українська історія у творчості К.Рилєєва.

54. Українська історія у інтерпретації О.Пушкіна (поема „Полтава”).

55. Україна у творчості Василя Наріжного (Нарєжного) („Бурсак”, „Гаркуша”, „Два Ивана, или Страсть к тяжбе”, „Запорожец”).

56. Повісті О.Сомова про Україну („Гайдамак”, „Русалка”, „Сказки о кладах”, „Киевские ведьмы”).

57. Літературна творчість Василя Капніста (1758-1823).

58. М.Гоголь: особистість, життєвий шлях.

59. Світ патріархальної України у „Вечорах на хуторі біля Диканьки” М.Гоголя.

60. Повість М.Гоголя „Тарас Бульба” та її вплив на українську літературно-мистецьку традицію.

Зразок оформлення титульної сторінки реферату

Міністерство освіти і науки України

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова

Інститут української філології

Кафедра української літератури

Фольклористична діяльність

М.Цертелєва

Реферат

з Історії української літератури

(перші ХІХ ст.)

студентки 107 уред групи

Ткаченко Олесі

Науковий керівник:

доцент, кандидат філологічних наук

Савченко І.В.

*

Київ 2008

ТЕСТИ

з курсу “Історія української літератури

(перші десятиріччя ХІХ ст.)”

Виберіть із запропонованих одну чи декілька правильних відповідей:

1. Провідними ознаками нової української літератури є:

1. світський характер;

2. анонімність;

3. рукописний характер побутування;

4. демократизм змісту і форми;

5. елітарний характер.

2. Визначальними літературними напрямами, які функціонували в українській літературі наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст., були:

1. просвітницький реалізм;

2. романтизм;

3. класицизм;

4. сентименталізм;

5. реалізм.

3. Визначити світоглядні засади українського сентименталізму:

1. ідея самоцінності людської особистості;

2. раціоналізм;

3. кордоцентризм мислення;

4. чуттєвість (сенсуалізм);

5. усвідомлення соціальної природи особистості.

4. Назвати перші університети, що з’явилися в Україні у перші десятиріччя ХІХ ст.:

1. Одеський;

2. Київський;

3. Полтавський;

4. Ніжинський;

5. Харківський.

5. Які зовнішньолітературні впливи найбільш виразно виявлені в українській літературі початку ХІХ ст.:

1. польський;

2. французький;

3. німецький;

4. словацький;

5. російський?

6. Яка історіографічна праця кінця ХVІІІ - початку ХІХ ст. стала першою спробою систематизованого викладу історії України:

1. „Історія Малоросії” М.Маркевича;

2. „Історія Малої Росії” Д.Бантиша-Каменського;

3. „Історія Русів”;

4. „Короткий опис Києва” М.Берлинського;

5. „Літописна оповідь про Малу Росію і її народ і козаків загалом” О.Рігельмана?

7. Яку назву мав перший опублікований збірник української усної поезії:

1. „Малороссийские песни” М.Максимовича;

2. „Запорожская старина” І.Срезневського;

3. „Малороссийские и червонорусские народные думы и песни” П.Лукашевича;

4. „Опыт собрания старинных малороссийских песней” М.Цертелєва;

5. „Украинские народные песни” М.Максимовича?

8. Постановкою якої вистави розпочинається діяльність українського професійного театру:

1. „Москаль-чарівник” І.Котляревського;

2. „Наталка Полтавка” І.Котляревського;

3. „Шельменко-волостной писарь” Г.Квітки-Основ’яненка;

4. „Сватання на Гончарівці” Г.Квітки-Основ’яненка;

5. „Шельменко-денщик” Г.Квітки-Основ’яненка?

9. З яким вищим навчальним закладом пов’язане становлення національної журналістики:

1. Київський університет;

2. Ніжинська гімназія вищих наук князя Безбородька;

3. Харківський університет;

4. Одеський Рішельєвський ліцей;

5. Київська духовна академія?

10. Якому літературному напряму були властиві орієнтація на античну літературу, нормативність та раціоналізм:

1. просвітницький реалізм;

2. романтизм;

3. бароко;

4. класицизм;

5. реалізм?

11. Якому літературному напрямові відповідає такий естетичний ідеал: „Справедливий суспільний лад із збереженням існуючих класів, суцільна освіченість усіх громадян, гуманні стосунки між ними”:

1. романтизм;

2. просвітницький реалізм;

3. класицизм;

4. сентименталізм;

5. реалізм?

12. Представники якого літературного напряму інтенсивно використовували у власній літературній творчості фольклорні сюжети, образи, жанри, художні прийоми, а також виявляли інтерес до фантастики і екзотики:

1. класицизм;

2. сентименталізм;

3. реалізм;

4. романтизм;

5. бароко?

13. Як називається вид комічної літературної творчості, свідомо орієнтований на невідповідність між змістом і формою:

1. травестія;

2. комедія;

3. бурлеск;

4. іронія;

5. сатира?

14. Основні бурлескні жанри нової української літератури:

1. трагедія;

2. героїко-комічна поема;

3. повість;

4. байка;

5. елегія.

15. Якому літературному напряму властиві такі художні риси, як змалювання реального життя, дидактизм, творення „національних типів” та увага до сфери морально-етичних стосунків між людьми:

1. бурлеск;

2. просвітницький реалізм;

3. класицизм;

4. сентименталізм;

5. романтизм?

16. Про який з літературних напрямів перших десятиріч ХІХ ст. Д.Чижевський писав: „Художня течія ... для кожного зі слов’янських народів мала виняткове значення... Для одних вона ознаменувала „воскресіння з мертвих”, для інших – перворідне, досі їм іще не знане національне усвідомлення, ще для інших – подолання національного безпам’ятства...”:

1. класицизм;

2. просвітницький реалізм;

3. сентименталізм;

4. романтизм;

5. реалізм?

17. Хто з українських письменників вперше зробив спробу задекларувати свою літературну творчість як просвітницьку:

1. І.Котляревський;

2. П.Гулак-Артемовський;

3. П.Білецький-Носенко;

4. Г.Квітка-Основ’яненко;

5. Л.Боровиковський?

18. Представники якого літературного напряму вперше відкинули класицистичний поділ жанрів на високі і низькі, визнавши всі жанри рівноправними:

1. просвітницький реалізм;

2. реалізм;

3. бурлеск;

4. романтизм;

5. сентименталізм?

19. Які риси відрізняють український сентименталізм від західноєвропейського:

1. переважає селянська тематика;

2. представлені великі жанрові форми (сентиментальний роман);

3. використання народної мови, зокрема пестливо-зменшувальних форм слів, емоційно забарвленої лексики;

4. близькість до фольклору;

5. відсутні великі жанрові форми (сентиментальний роман)?

20. Про кого з українських письменників ХІХ ст. І.Франко писав: “Його писання – синтез усього того духовного стану, тих течій, що були в Лівобережній Україні при кінці ХVІІІ віку”:

1. Г.Квітка-Основ’яненко;

2. І.Котляревський;

3. П.Білецький-Носенко;

4. П.Гулак-Артемовський;

5. І.Срезневський?

21. Про який твір української літератури початку ХІХ ст. С.Єфремов писав: „Ота книжечка завершила собою попередню еволюцію національного життя на Україні і стала вихідним пунктом для дальшої... З неї в українському письменстві починається ... потужний дух свідомого демократизму й людяності, боротьби за право людини й нації...”:

1. „Маруся” Г.Квітки-Основ’яненка;

2. „Наталка Полтавка” І.Котляревського;

3. „Пан та Собака” П.Гулака-Артемовського;

4. „Енеїда” І.Котляревського;

5. „Конотопська відьма” Г.Квітки-Основ’яненка?

22. Які літературні поетичні жанри починають розроблятися в українській літературі перших десятиріч ХІХ ст.:

1. балада;

2. акровірш;

3. медитація;

4. панегірик;

5. романс?

23. У якому навчальному закладі отримали освіту М.Гоголь, Є.Гребінка, Н.Кукольник, О.Афанасьєв-Чужбинський:

1. Харківський університет;

2. Ніжинська гімназія вищих наук князя Безбородька;

3. Київський університет;

4. Одеський Рішельєвський ліцей;

5. Київська духовна академія?

24. Видавцем якого із зазначених альманахів був М.Максимович:

1. „Сніп”;

2. „Ластівка”;

3. „Киевлянин”;

4. „Русалка Дністровая”;

5. „Утренняя звезда”?

25. Які із названих журналів видавалися у Харкові в перші десятиріччя ХІХ ст.:

1. „Маяк”;

2. „Украинский вестник”;

3. „Телескоп”;

4. „Украинский журнал”;

5. „Отечественные записки”?