Тестові завдання.

Питання 1

Чи не найдавнішим верховним богом праукраїнців був:

Вішну

Яхве

Озіріс

Перун

Питання 2

Священною книгою іудаїзму є:

Авеста

Коран

Тора

Трипітака

Питання 3

Головний бог давньогрецького пантеону є:

Зевс

Геракл

Марс

Гор

Сварог

Питання 4

Яка релігія є традиційною для Японії:

Католицизм

Зороастризм

Синтоїзм

Індуїзм

Іудаїзм

Питання 5

Яке з вірувань відноситься до дохристиянських вірувань українського народу:

Буддизм

Язичництво

Протестантизм

Мусульманство

Завдання і питання для самоконтролю

1. Що визначає специфічну особливість етнонаціональних релігій?

2. Назвіть характерні риси етнорелігій, вичленіть їхні спільні ознаки.

3. Поясніть, чому іудаїзм займає особливе місце і роль у загальній історії релігії?

4. Розкрийте зміст основ іудейської моралі.

5. Покажіть специфіку іудаїзму як національної релігії євреїв.

6. Охарактеризуйте особливості світосприйняття прибічниками індуїзму.

7. Покажіть зміст та розкрийте сутність видатної релігії.

8. Чи ви згодні із твердженням, що об'єднальним чинником системи індуїзму є не стільки віра, як ідеалістична філософія?

9. У чому полягає особливість становлення образів богів-духів праукраїнців?

10. Розкрийте функціональну подвійність богів давньокиєвського пантеону.

11. Чому політеїстичне язичництво наших пращурів не переросло закономірним шляхом у монотеїзм?

Словник.

Архат (санскр. арахат — досл. достойний) — згідно з буддистським вченням: 1) епітет Будди; 2) в традиції хінаяни людина, яка шляхом перевтілень досягла найвищого рівня духовного розвитку — нірвани; 3) праведник, святий. Архатами вважались головні учні Шак'ямуні — Ананда, Маудгальяна, Шаріпутра та інші буддисти наступних поколінь. У традиції хінаяни їх нараховується 16, а в махаяні — 18. В ханаяні архати більш популярні, в махаяні стан архату не вважається кінцевою межею розвитку особистості, і тому архати повинні продовжувати свій шлях як бодхисатви.

Дхарма (санскр.), дхамма (палі) — надзвичайно важливий термін не лише буддизму, а всієї індійської філософії. Можна виділити 5 груп основних значень терміна: 1) доктрина, вчення; в буддизмі — вчення Будди; 2) правило; правильна поведінка, справедливість, закон; 3) умова, причина; 4) феноменальне; дхарма як наслідок; світ — це прояв закону; 5) вища реальність — спалахи психо-фізичної енергії.

Махаяна (від санскр., досл. велика колісниця) — течія в буддизмі, яка дістала поширення в Тибеті, Монголії і країнах Далекого Сходу (Китай, Японія, Корея і В'єтнам). Всі концепції махаяни вже існували в ранньому буддизмі. Від хінаяни махаяна відрізняється більшою релігійністю. Якщо метою хінаяни є досягнення особистого спасіння, то мета махаяни — досягнення стану бодхисатви, відмова від особистого спасіння заради допомоги всім живим істотам, щоб привести їх до визволення. В махаяні по-новому розглядається концепція Будди; реальний Шак'ямуні — це тільки втілення вічного світового принципу, знаряддя цього принципу. Кожна жива істота має природу Будди. Кількість Будд безмежна, але існує їх внутрішня єдність — Трікая. В махаяні створено пантеон бодхисатв.

Нірвана (санскр., досл. згасання ) — термін буддизму, який означає відсутність павутини бажань (вана), з'єднуючої одне життя з іншим. Перехід в стан нірвани частіше за все порівнюється з полум'ям, поступово згасаючим з нестачею палива: пристрасті (лобха), ненависті (доса), омани (моха). Буддистські тексти не дають визначення нірвани. Вона зображується як протилежне всьому, що може бути. Нірвана водночас є психологічним станом закінченості внутрішнього буття перед лицем буття зовнішнього, станом абсолютної відсутності бажань.

Хінаяна (санскр. — мала колісниця, або вузький шлях спасіння ) - один з основних напрямів буддизму, що оформився внаслідок розколу останнього в 1 ст. н.е. Визначальний акцент у вченні хінаяни робиться на особистому спасінні, на власних зусиллях віруючих для звільнення від уз сансари. Послідовники хінаяни відмовляються від усього мирського, вважаючи, що досягнути святості та нірвани можна лише через чернецтво, шляхом багатьох перероджень. Xінаяна як самостійна течія була поширена в основному в Східній Індії. З часом в хінаяні з'явилися чужі для буддизму релігійні явища — пишний культ, масове паломництво до «святих місць» тощо. Хінаяністи в традиціях раннього буддизму шанують Будду не як божество, а як людину — великого вчителя, що досягнув моральної самодосконалості шляхом праведного життя і споглядання. Послідовники хінаяни мешкають у Шрі-Ланці, Південно-Східній Азії.