4. Контроль податкових органів за оподаткуванням доходів фізичних осіб

Основним прямим податком з населення в Україні є податок з доходів фізичних осіб, який справляється з 1 січня 2004 р., але з 01.01.2011р. було прийнято Податковий Кодекс, який вніс зміни про податок з доходів фізичних осіб та відмінив Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Податок з доходів фізичних осіб – плата фізичної особи за по­слуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу (місце постійного або переважного проживання платника податку, місце реєстрації платника податку, визначене згідно із законодавством) або розташовано особу, що виплачує оподатковувані доходи.

Платниками податку є:

• фізична особа  резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

• фізична особа  нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

• податковий агент.

Об’єктом оподаткування резидента є:

• загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

• доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

• іноземні доходи  доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суми податкової знижки такого звітного року.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100: (100  Сп),

де К  коефіцієнт;

Сп  ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:

• доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);

• суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору;

• доходи від продажу об’єктів майнових і немайнових прав

• дохід у вигляді дивідендів, виграшів, призів, процентів

До переліку доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, з 01.01.11 р. додатково включено:

• кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, у тому числі в частині витрат роботодавця на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемій відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування;

• суму виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), які здійснюються професійними спілками своїм членам протягом року сукупно в розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, що дає право на загальну ПСП;

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом,  обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Із 01.01.11 р. уводиться малопрогресивне оподаткування фізичних осіб. За Податковим кодексом уводиться дві ставки: 15 та 17 %.

За ставкою 15 % оподатковуються доходи в розмірі, що не перевищує 10-кратного розміру мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року, одержані у формі:

• зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку із трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами;

• виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри, та інші доходи.

Якщо загальна сума доходу, отриманого платником податку у звітному податковому місяці, перевищує цей поріг, то із суми перевищення податок справляється за ставкою 17 % .

Збережено 10%-ву ставку оподаткування заробітної плати шахтарів, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50 % і більше робочого часу на рік, а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), у тому числі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, у вугільній промисловості, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

За ставкою 5 % оподатковуються доходи у вигляді процентів на:

• поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (з 01.01.15 р.);

• процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом (з 01.01.15 р.);

• дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону;

• дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

• дохід у вигляді відсотків (дисконту), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;

• дохід за сертифікатом фонду операцій із нерухомістю та дохід, отриманий платником податку внаслідок викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій із нерухомістю в порядку, визначеному у проспекті емісії сертифікатів;

• доходи у вигляді дивідендів; доходи в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами зазначеного розділу.

Право на зменшення загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП матимуть платники податку, у яких такий дохід не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, який діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., тобто 941х1,4 = 1317,40 ≈ 1320 грн.

Однак розмір ПСП змінився: якщо за нормами ЗУ «Податок з доходів фізичних осіб» ПСП дорівнювала 50% мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої законом на 1 січня звітного податкового року, то за ПК вона обчислюватиметься виходячи із прожитковому мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року. У 2011 році ПСП установлюється в розмірі 50% від цього показника.

Перелік осіб, які мають право на підвищену ПСП, доповнено категоріями платників, які потребували державної підтримки, а саме з 01.01.11 р. матиме право на ПСП:

• у розмірі 100% - платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину;

• у розмірі 150% - платник податку, який був учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (крім інвалідів І і II групи, які мають право на 200%-ву ПСП).

Не передбачено застосування ПСП у розмірі 150% для вдів та вдівців (вони користуватимуться ПСП на загальних підставах) та на ПСП у розмірі 200% - для осіб, які мають та виховують трьох чи більше дітей віком до 18 років (вони користуватимуться ПСП у розмірі 100% як особи, що утримують двох чи більше дітей).

Також є зміни при застосування ПСП. Платники податку повинні обновити заяви про застосування ПСП та подати їх своїм роботодавцям. Таку заяву слід подати всім платникам, як мають право на ПСП та бажають нею користуватися у 2011 році. ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати із дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Термін «податковий кредит» у ПК замінено на термін «податкова знижка». Право на податкову знижку матиме виключно резидент. При цьому не має значення, платнику податку присвоєно ідентифікаційний номер чи в нього є відмітка в паспорті про відмову від такого номера через свої релігійні переконання. Як і раніше, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати нарахованої йому заробітної плати. Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року за умови наявності підстав для її нарахування та документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки.

Перелік витрат, що включаються до податкової знижки практично не змінився в порівнянні з переліком витрат, які давали право на податковий кредит.

Згідно Податкового кодексу строк подання річної податкової декларації фізичними особами - платниками податку на доходи фізичних осiб установлено до 1 травня року, що настає за звітним (тобто останнім днем подання декларації про доходи за 2010 рік буде 29 квітня 2011 року, адже 30 квітня припадає на вихідний день).

Згідно з Законом України «Про оплату праці» заробітна плата повинна виплачуватися регулярно, не менше двох разів на місяць у вигляді авансу (за першу половину місяця) — не пізніше 22 числа поточного місяця та зарплати за другу половину місяця — не пізніше 7 числа наступного місяця (проміжок не повинен перевищувати 16 календарних днів).

Сума авансу має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника, згідно з роз'ясненням Мінпраці — не менше 50 % розміру заробітної плати за місяць (тарифної ставки), за умови, що за графіком відпрацьовано всі робочі дні за період з 1 по 15 число місяця, за який виплачується зарплата. Для відрядників він має бути не менше суми, заробленої ними згідно з нарядами (іншими документами) за першу половину місяця. Розмір авансу, наприклад 55 % місячного окладу, установлюється в спеціальному документі — Положенні про оплату праці, який затверджується роботодавцем після погодження з працівниками.

Заробітна плата — це винагорода, яка, як правило, розраховується в грошовому виразі і виплачується за трудовим договором роботодавцем найманому працівнику.

Розглянемо детально те, як нараховувати заробітну плату.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2011 р. – 941 грн.

Мінімальна заробітна плата на 2011 р. встановлюється:

• у місячному розмірі з 1 січня 2011 р. у розмірі 941 грн, з 1 квітня - 960 грн, з 1 жовтня - 985 грн, з 1 грудня - 1004 грн;

• у погодинному розмірі з 1 січня 2011 р. у розмірі 5,66 грн, з 1 квітня - 5,77 грн, з 1 жовтня - 5,92 грн, з 1 грудня - 6,04 грн.

01.01.2012 р. 01.04.2012 р. 01.07.2012 р. 01.10.2012 р. 01.12.2012 р.

1073 грн. 1094 грн. 1102 грн. 1118 грн. 1134 грн.

Закон України “Про Державний бюджет України на 2012 рік" (стаття 13)

Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2012 р. – 1017 грн.

Мінімальна заробітна плата на 2012 р. встановлюється:

• у місячному розмірі з 1 січня 2012 р. у розмірі 1073 грн, з 1 квітня - 1094 грн, з 1 липня - 1102 грн, з 1 жовтня – 1118 грн, з 1 грудня - 1134 грн;

• у погодинному розмірі з 1 січня 2012 р. у розмірі 6,43 грн, з 1 квітня – 6,56 грн, з 1 липня – 6,61 грн, з 1 жовтня – 6,70 грн, з 1 грудня - 6,80 грн.

Для тих же найманих працівників, які працюють повний місяць, мінімальна заробітна плата за січень становить 941 грн.

Згідно Податкового кодексу України платник податку має право на зменшення суми загального оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги.

Іншими словами, із заробітної плати утримується ПДФО (податок з доходів фізичних осіб) в розмірі 15%. В 2011 році соціальна пільга застосовується до заробітної плати що не перевищує 1320 грн. (в 2012 році – 1500 грн. для застосування податкової соціальної пільги).

Якщо на перше січня 2011 року мінімальна заробітна плата становить 941 грн., то мінімальний розмір єдиного соціального внеску буде становити 941 * 34,7% = 326,53 грн.

При нарахуванні зарплати податок слід утримувати з суми нарахованої зарплати, яку зменшено на суму єдиного соціального внеску та суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Податковим кодексом встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Податковий розрахунок заповняється юридичними особами (їх філіями, відділеннями, підрозділами), самозайнятими особами, які нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Розрахунок подається окремо за кожний квартал протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, за календарний рік окремий Розрахунок не подається. Якщо останній день строку подання податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Якщо після подачі Розрахунку за звітний період податковий агент подає новий Розрахунок з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання Розрахунку за такий самий звітний період, то штрафи не застосовуються.

Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду.

Розрахунок подається до органу ДПС за місцезнаходженням податкового агента – юридичної особи або за податковою адресою фізичної особи – ПА.

За рішенням податкового агента Розрахунок може бути наданий органу ДПС в електронній формі, або на паперовому носії (у двох примірниках). У другому випадку подання повинно здійснюватися на непошкодженому паперовому носії формату А4 (кількість аркушів не обмежується) машинописним текстом чи друкованими літерами без помарок, закреслень, виправлень і уточнень, вказуються порядкові номери сторінок. У незаповнених полях інформаційного рядка проставляється прочерк. Подання ксерокопії розрахунку не дозволяється.

Розрахунок подається податковим агентом із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, що працюють, однією порцією. Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання Розрахунку кількома порціями, кожна з яких являє собою окремий Розрахунок із своїм номером порції. Строк подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого строку подання податкового розрахунку. Аркуші окремого Розрахунку зшиваються.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку представлений в додатку 11.