
- •2.1 Інвестиції в інноваційну діяльність підприємства
- •2.2 Види і джерела фінансування інноваційної діяльності
- •2.3 Обґрунтування джерел фінансування і вибір інвестора
- •3.1 Фінансування інноваційних проектів
- •3.2 Фінансування інноваційної діяльності венчурним капіталом
- •3.3 Форми та особливості лізингового фінансування
- •4. Жук, м.В. Інфраструктурне забезпечення інноваційного процесу в Україні [Текст] / м. В. Жук, о. М. Бородіна // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - n 8. - c.66-71.
3.2 Фінансування інноваційної діяльності венчурним капіталом
За обмежених фінансових ресурсів підприємства доцільно використовувати принципово нові механізми залучення коштів в інноваційну сферу, серед яких важливу роль відіграє фінансування за участю венчурного капіталу.
Венчурний (ризиковий) капітал - якісно новий спосіб інвестування коштів великих компаній, банків, страхових, пенсійних та інших фондів в акції малих інноваційних фірм, що мають значний потенціал зростання і реалізують інноваційні проекти з високим рівнем ризику. Обов'язковою умовою такого інвестування є участь інвестора в управлінні інноваційною фірмою і отримання Прибутків від продажу її акцій на фондовій біржі. Він є своєрідним «фінансовим диверсифікатором», який акумулює кошти різних фінансових інститутів і вкладає їх у численні інноваційні проекти на різних етапах життєвого циклу нововведення, знижуючи ризик, пов'язаний із втратою інвестицій у разі невдачі проекту. Венчурний капітал є засобом освоєння новітніх науково-технічних досягнень завдяки сучасним формам міжфірмового співробітництва і кооперації та нетрадиційним джерелам фінансування малих наукомістких підприємств.
Фінансування інноваційних проектів за участю венчурного капіталу активно використовують у країнах з розвинутою економікою. Фірми венчурного капіталу (інвестиційні венчурні фонди, венчурні капіталісти), так само як і банки, надають фінансові кошти, необхідні для інновацій. Мета венчурного інвестора - вкладення коштів у підприємство, яке організовує роботу настільки ефективно, щоб через 5- 7 років після продажу акцій отримати суму, яка в 3-5 разів перевищила б початковий внесок.
Проблема отримання доходу на венчурний капітал тісно пов'язана з характером продукту інноваційних венчурних фірм і відносинами власності між суб'єктами венчурного капіталу. На ринку венчурного капіталу реалізовується додана вартість: венчурні капіталісти отримують дохід від реалізації своєї монополії на знання.
Залежно від інвестиційних перспектив виділяють три типи венчурних підприємств:
- низькопотенційні підприємства для венчурного капіталу, прибутки яких за 5 років становлять 50 млн. доларів. Такі підприємства не дуже привабливі для венчурних інвесторів, однак їх кількість на ринку сягає 90% усіх інноваційних підприємств;
- венчури середнього ринку, прибутки яких коливаються від 10 до 50 млн. доларів щорічно. Саме вони потребують участі венчурного капіталу;
- високопотенційні підприємства, які мають понад 50 млн. доларів щорічного прибутку впродовж 5 років. Вони найпривабливіші для венчурних інвесторів. Як правило, мають корпоративну форму власності і становлять 1% загальної кількості інноваційних підприємств.
Першим фондом венчурного капіталу в нашій державі був фонд «Україна», створений у 1992 р. Він здійснив інвестиції в понад ЗО вітчизняних компаній на загальну суму до 10 млн. дол. У 2010 році фонди прямих приватних інвестицій та венчурного капіталу, що здійснювали свою діяльність у регіоні Центральної та Східної Європи, залучили 645 мільйонів євро для інвестування в компанії у цьому регіоні, що на 60% більше в порівнянні з попереднім роком. Таке збільшення сталося в основному завдяки фондам венчурного капіталу та прямих приватних інвестицій. Для порівняння, у 2010 році обсяги залучених інвестиційних коштів в Європі в цілому збільшилися лише на 13%. Що стосується продажу інвестицій, то фонди прямих інвестицій досягли відносно гарних результатів у 2010 році після декількох складних років під час фінансової кризи. Вартість проданих інвестицій (за собівартістю інвестицій) збільшились майже на 130% - до 300 мільйонів євро. Найбільшу частину покупців складали юридичні особи, при цьому їхня частка у ціновому вираженні складала приблизно 40% у 2010 році. ˻ http://www.horizoncapital.com.ua ˼
Діяльність венчурних фондів на основі іноземного капіталу сприяє розвиткові венчурної діяльності в Україні. Однак через недостатньо розвинутий фондовий ринок, низьку інвестиційну мобільність вітчизняних інвесторів та несприятливий інвестиційний клімат для іноземних інвесторів венчурне фінансування в Україні розвивається повільно. Становище ускладнюється й тим, що непросто знайти підприємство з перспективою швидкого зростання капіталізації, нестабільність законодавства не дає змоги інвесторам планувати свою діяльність на довгострокову перспективу, а венчурні інвестиції розраховуються на 3- 7 років. Крім того, великі розміри тіньового сектору економіки перешкоджають інвестору вигідно продати свою частку в компанії, оскільки не завжди на основі звітних даних можна достовірно проаналізувати фінансовий стан господарського суб'єкта.
Венчурний капітал відіграє важливу роль в активізації інноваційних процесів, стимулюючи створення високотехнологічних інновацій. Разом з іншими джерелами фінансування венчурний капітал дає змогу підприємницьким структурам вибирати той спосіб інвестування інноваційних проектів, який найбільше відповідає їх стратегічним цілям і завданням.