Висновок
Отже, девіантна (відхиляюча) поведінка - це поведінка індивіда чи групи, що не відповідає загальноприйнятим нормам, у результаті чого ці норми ними порушуються. Девіантна поведінка - наслідок невдалого процесу соціалізації особистості: у результаті порушення процесів ідентифікації й індивідуалізації людини, такий індивід легко впадає в стан «соціальної дезорганізації», коли культурні норми, цінності і соціальні взаємозв'язки відсутні, слабшають чи суперечать один одному. Такий стан називається аномією і є основною причиною поведінки, яка відхиляється.
З огляду на те, що девіантна поведінка може приймати самі різні форми (як негативні, так і позитивні), необхідно вивчати дане явище, виявляючи диференційований підхід.
Поведінка, яка відхиляється, часто служить підставою, початком існування загальноприйнятих культурних норм. Без неї було б важко адаптувати культуру до зміни суспільних потреб. Разом з тим питання про те, у якому ступені повинна бути поширена поведінка, що відхиляється, і які її види корисні, а саме головне - терпимі для суспільства, дотепер практично не розв’язані. Якщо розглядати будь-які області людської діяльності: політику, управління, етику, то не можна цілком виразно відповісти на це питання (наприклад, які норми краще: сприйняті нами республіканські культурні чи норми старі монархічні, сучасні норми етикету чи норми етикету наших батьків і дідів?). Задовільну відповідь на ці питання дати важко. Разом з тим не усі форми девіантної поведінки вимагають настільки детального аналізу. Кримінальна поведінка, сексуальні відхилення, алкоголізм і наркоманія не можуть привести до появи корисних для суспільства нових культурних зразків. Варто визнати, що гнітюче число соціальних відхилень відіграє деструктивну роль у розвитку суспільства. І тільки деякі нечисленні відхилення можна вважати корисними. Одна з задач соціологів - розпізнавати і відбирати корисні культурні зразки в поведінці індивідів, що відхиляється, і груп.
Працюючи над рефератом, я використовувала наукові джерела, які мають безпосереднє відношення до заданої теми.
Отримавши знання з дисципліни «Соціологія», розумію, що вони знадобляться мені, як молодшому спеціалісту «Моделювання та конструювання промислових виробів» в галузі легкої промисловості, в майбутньому.
Список використаної літератури
Ланцова Л.А., Шурупова М.Ф. Соціологічна теорія девиантного поводження // Соціально-політичний журнал. – 1993, № 4, с.118.
Іванов В.Н. Девиантное поводження: причини і масштаби // Соціально-політичний журнал. – 1995, № 2,с. 21-23.
Осипова О.С. Девиантное поводження: чи благо зло? // Социс. – 1998, № 9, с.12.
Гофман А.Б. Сім лекцій по історії соціології. – М., 1995, с. 35-37.
Гилинский Я.И., Смолинский Л.Г. Социодинамика самогубств // Социс. 1988, № 5, с. 62.
Соціологія. Підручник. – Харків, 2000, с. 129-134.
Соціологія : короткий енциклопедичний словник / Під заг. ред. В.І. Воловича. – К., 1998, с.492-493.
Чверть алкоголіків в Україні – молодь [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу : http://life.pravda.com.ua/society/2011/09/8/85424/
Проблема дитячої безпритульності в Україні [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу : briz.if.ua/articles.php?aid=690