- •Міністерство освіти і науки україни двнз «київський національний економічний унiверситет імені вадима гетьмана»
- •Перелік питань, що виносяться на екзамен з дисципліни
- •Поняття об‘єктів цивільних прав
- •Види об’єктів цивільних прав
- •Приклади типових індивідуальних завдань та завдань, що виносяться на іспит
- •Типові приклади завдань практичного характеру
- •3. Карта самостійної роботи студентів з дисципліни цивільне право України
- •Оцінювання знань студентів за традиційною шкалою та шкалою ects
- •Порядок оцінювання знань студентів Для денної та вечірньої форм навчання
- •Оцінювання поточної роботи студента
- •Для денної та вечірньої форм навчання:
- •Для заочної форми навчання:
- •Порядок і критерії оцінювання знань студентів при проведенні модульного контролю
- •Підсумковий контроль знань студентів
- •Орієнтовні питання для розгляду на
- •Семінарських заняттях
- •Для студентів денної та вечірньої форм навчання
- •Перший семестр
- •Семінарське заняття 2 Тема: Цивільні правовідносини
- •Тема: Особисті немайнові права фізичної особи та засоби їх захисту
- •Тема: Об’єкти цивільних прав
- •Семінарське заняття 7
- •Тема : Договір підряду
- •Тема : Договір позики
- •Матеріали до модульного контролю знань студентів. Перший семестр
- •Питання, що виносяться на модульний контроль
- •Питання, що виносяться на модульний контроль
- •Другий семестр
- •Питання, що виносяться на модульний контроль
- •Питання, що виносяться на модульний контроль
- •Типові практичні завдання:
- •5. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання
- •Зразок екзаменаційного білета для студентів денної та вечірньої форми навчання
- •Екзаменаційний білет № а
- •Зразок екзаменаційного білета для заочної форми навчання
- •Екзаменаційний білет № а
- •Список рекомендованої літератури Основні нормативно - правові акти
- •Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України – 1996 - № 30 – Ст. 141
- •Основна навчальна література
- •Додаткова навчальна та наукова література
Типові практичні завдання:
1. Анісімова, що проживає у Дніпропетровську, знаходячись у ворожих відносинах із своїм колишнім чоловіком, вирішила помститися йому. Вона розіслала близьким родичам чоловіка телеграми пре те, що він помер. Родичі, що прибули на похорони і знайшли Анісімова живим, звернулися до адвоката з проханням дати роз'яснення, які законні заходи можна застосувати проти колишньої дружини.
Які цивільно-правові наслідки породили дії Анісімової? Чи буде відшкодовано витрати родичів на переїзд та ін.? Чи підлягає відшкодуванню моральна шкода, нанесена Анісімовою колишньому чоловіку та його родичам?
2. Семенов, який довгий час працював старшим науковим співробітником в інституті, подарував інституту бібліотеку, що складалася із рідкісних спеціальних книг. Договір було укладено у простій письмовій формі. Через деякий час після укладення цього договору Семенов помер, не встигнувши передати книги інституту. Інститут звернувся з проханням до сина Семенова, який був спадкоємцем померлого, віддати книги. Син померлого у проханні інституту відмовив, посилаючись на недійсність договору дарування як не оформленого в нотаріальній конторі.
Чи правомірні дії спадкоємця?
3. 1. Ковальов здав до комбінату побутового обслуговування в дрібний ремонт два костюми. Ремонт було здійснено в обумовлений триденний строк, але за костюмами Ковальов з'явився лише на четвертий день, вважаючи, що все одно костюми своєчасно відремонтовані не будуть.
Однак напередодні деякі речі, в тому числі й костюми Ковальова, були з комбінату викрадені. Комбінат відшкодувати вартість втрачених костюмів відмовився, пославшись на те, що Ковальов прострочив отримання відремонтованих речей. Крім того, було встановлено, що вини комбінату у крадіжці речей не було. Вважаючи, що комбінат несе відповідальність за незбереження зданих речей в ремонт незалежно від вини, Ковальов подав позов до суду про стягнення з комбінату вартості костюмів.
Що таке прострочка у виконанні зобов'язання? Які її види? Чи повинен комбінат відшкодувати вартість втрачених костюмів?
4. В березні будівельне управління передало підприємству пересувну електричну підстанцію строком на 3 місяці - до 1 липня. Відповідно до договору підприємство повинно було перевезти підстанцію в обидва кінці. З причини затягнутого ремонту власної електростанції підприємство затримало повернення підстанції на два тижні. В ніч з 15 на 16 липня на підприємстві виникла пожежа і орендована підстанція згоріла. У зв'язку з цим управління звернулося до арбітражного суду з позовом про стягнення з підприємства вартості підстанції, що згоріла, орендної плати за користування нею в період з 1 по 15 липня та збитків, понесених управлінням через неповернення підстанції в обумовлений договором строк. Підприємство позов визнало частково, погодившись сплатити управлінню лише суму орендної плати. Воно вважало, що якщо орендодавець не заперечував проти користування станцією, то укладений між ними договір необхідно вважати відновленим на невизначений строк. Таким чином, ризик випадкової загибелі підстанції повинен нести власник.
В якій сумі та на яких підставах може бути задоволений позов управління?
