
- •Тема 1. Фармакологія в системі медичних і біологічних наук.
- •1.2. Чинники, що зумовлені лікарською речовиною.
- •1.3. Чинники, що зумовлені організмом
- •1.4. Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму і лікарської речовини.
- •1.5. Фармакокінетика.
- •1.5.1. Головні поняття фармакокінетики.
- •1.5.2. Шляхи введення лікарської речовини в організм.
- •1.5.3. Вивільнення лікарської речовини з лікарської форми.
- •1.5.4. Абсорбція лікарської речовини в організмі.
- •1.5.5. Розподіл лікарської речовини в органах і тканинах.
- •1.5.6. Біотрансформація лікарської речовини в організмі.
- •1.5.6.1. Мікросомне окиснення.
- •1.5.6.2. Немікросомне окиснення.
- •1.5.6.3. Реакції кон'югації.
- •1.5.7. Виведення лікарської речовини з організму.
- •1.6. Фармакодинаміка.
- •1.6.1. Види дії лікарської речовини.
- •1.6.2. Побічна дія лікарських засобів.
- •1.6.3. Молекулярні механізми первинної фармакологічної реакції.
- •1.6.4. Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарської речовини.
- •1.7. Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми.
- •1.8. Комбінована дія лікарських речовин.
- •1.9. Несумісність лікарських речовин.
- •1.10. Види фармакотерапії і вибір лікарського препарату.
- •1.11. Засоби, що впливають на аферентну іннервацію.
- •1.11.1. Адсорбуючі засоби.
- •1.11.2. Обволікаючі засоби.
- •1.11.3. Пом'якшувальні засоби.
- •1.11.4. В'яжучі засоби.
- •1.11.5. Засоби для місцевої анестезії.
- •1.12. Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів.
- •1.12.1. Складні ефіри ядрд-амінобензойної кислоти.
- •1.12.2. Заміщені аміди ацетаніліду.
- •1.12.3. Подразнювальні засоби.
- •1.13. Засоби, що впливають на еферентну іннервацію (переважно на периферичні медіаторні системи).
- •1.2.1. Засоби, що впливають на функцію холінергічних нервів. 1.2.1. Засоби, що впливають на функцію холінергічних нервів. 1.2.1.1. Холіноміметичні засоби прямої дії.
- •1.2.1.4. Антихолінергічні засоби.
- •1.2.1.4.2. Н-холіноблокуючі засоби гангліоблокуючі засоби.
- •1.2.2. Засоби, що впливають на адренергічну іннервацію.
- •1.2.2.1. Адреноміметичні засоби.
- •1.2.2.1.1. Адреноміметичні засоби прямої дії.
- •1.2.2.1.2. Адреноміметичні засоби непрямої дії.
- •1.2.2.2. Антиадренергічні засоби.
- •1.2.2.2.1. Симпатолїтичні засоби.
- •1.2.2.2.2. Адреноблокуючі засоби.
- •1.3. Засоби, що впливають на функцію центральної нервової системи.
- •1.3.1. Засоби, що пригнічують функцію центральної нервової системи.
- •1.3.1.2. Снодійні засоби.
- •1.3.1.2.1. Барбітурати і споріднені з ними сполуки.
- •1.3.1.2.2. Похідні бензодіазепіну.
- •1.3.1.2.3. Снодійні аліфатичного ряду.
- •1.3.1.2.4. Ноотропні засоби.
- •1.3.1.2.5. Снодійні засоби різних хімічних груп.
- •1.3.1.3. Спирт етиловий.
- •1.3.1.4. Протисудомні засоби.
- •1.3.1.5. Анальгетичні засоби.
- •1.3.1.5.1. Наркотичні анальгетики.
- •1.3.1.5.2. Ненаркотичні анальгетики.
- •1.3.1.6. Психотропні лікарські засоби.
- •1.3.1.6.1. Невролептичні засоби.
- •1.3.1.6.2. Транквілізатори.
- •1.3.1.6.3. Седативні засоби.
- •1.3.2. Засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи.
- •1.3.2.1. Психотропні засоби збуджувальної дії.
- •2.1. Стимулятори дихання.
- •2.2. Протикашльові засоби.
- •2.3. Відхаркувальні засоби.
- •2.4. Засоби, що застосовують у випадках бронхіальної обструкції.
- •2.4.1. Бронхорозширювальні засоби
- •2.4.2.Протиалергічні, десенсибілізуючі засоби.
- •2.5. Засоби, що застосовують при набряку легень.
- •3.1. Кардіотонічні засоби
- •3.1.1. Серцеві глікозиди.
- •3.1.2. Неглікозидні (нестероїдні) кардіотонічні засоби.
- •3.2. Антигіпертензивні засоби.
- •3.2.1. Невротропні засоби.
- •3.2.2. Периферичні судинорозширювальні засоби.
- •3.2.3. Антагоністи кальцію.
- •3.2.4. Засоби, що впливають на водно-сольовий обмін.
- •3.2.5. Засоби, що впливають на ренін-анпотензинову систему
- •3.2.6. Комбіновані антигіпертензивні засоби.
- •3.3. Гіпертензивні засоби.
- •3.3.1 Засоби, що стимулюють судиноруховий центр.
- •3.3.2. Засоби, що тонізують центральну нервову і серцево-судинну системи.
- •3.3.3. Засоби периферичної судинозвужувальної та кардіотонічної дії.
- •3.4. Гіполіпідемічні засоби.
- •3.4.1. Ангіопротектори непрямої дії.
- •3.4.2 Ангіопротектори прямої дії.
- •3.5 Протиаритмічні засоби.
- •3.5.1. Мембраностабілізатори.
- •3.5.3. Блокатори калієвих каналів.
- •3.5.4. Блокатори кальцієвих каналів.
- •3.6. Засоби, що застосовують для лікування хворих на ішемічну хворобу серця (антиангінальні засоби).
- •3.6.1. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні й поліпшують його кровопостачання.
- •3.6.2. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні.
- •3.6.3. Засоби, які підвищують транспорт кисню до міокарда.
- •3.6.4. Засоби, що підвищують стійкість міокарда до гіпоксії.
- •3.6.5. Засоби, що призначають хворим на інфаркт міокарда.
- •3.7. Засоби, що регулюють кровообіг головного мозку.
- •4.1. Сечогінні засоби.
- •4.1.1. Засоби, що діють на рівні клітин ниркових канальців.
- •4.1.2. Осмотичні сечогінні засоби.
- •4.1.3. Засоби, що підвищують кровообіг нирок.
- •4.1.4. Лікарські рослини.
- •4.1.5. Принципи комбінованого застосування сечогінних засобів.
- •4.2. Урикозуричні засоби.
- •5.1. Засоби, що стимулюють скоротливу здатність матки.
- •5.2. Засоби для припинення маткової кровотечі.
- •5.3. Засоби, що знижують тонус і скоротливу здатність матки.
- •6.1. Засоби, що впливають на апетит.
- •6.2. Засоби, що впливають на функцію слинних залоз.
- •6.3. Засоби, що регулюють секреторну функцію шлунка.
- •6.4. Засоби, що впливають на рухову активність (моторику) шлунка.
- •6.5. Жовчогінні засоби.
- •6.6. Гепатопротектори.
- •6.7. Засоби, які впливають на екскреторну функцію підшлункової залози.
- •6.8. Засоби, що впливають на рухову функцію кишок.
- •6.8.1. Засоби, що підвищують рухову функцію кишок.
- •6.8.2. Засоби, що пригнічують рухову функцію кишок.
- •6.9. Розчини для парентерального харчування.
- •7.1. Засоби, що впливають на кровотворення.
- •7.2. Засоби, що впливають на згортання крові.
- •7.3. Плазмозамінні рідини.
- •8. 1. Препарати жиророзчинних вітамінів.
- •8.2. Препарати водорозчинних вітамінів.
- •8.3. Полівітамінні препарати.
- •8.4. Види вітамінної терапії.
- •10.1. Гормони гіпоталамуса і гіпофіза та їх препарати.
- •10.2. Препарати гормонів щитоподібної залози. Антитироїдні засоби.
- •10.3. Препарати гормонів прищитоподібних залоз.
- •10.4. Препарати гормонів підшлункової залози. Препарати інсуліну.
- •10.4.1. Синтетичні протидіабетичні препарати.
- •10.5. Препарати гормонів кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори.
- •12.2. Протимікробні хіміотерапевтичні засоби. 12.2. Протимікробні хіміотерапевтичні 12.2.1. Антибіотики.
- •12.2.2. Сульфаніламідні препарати.
- •12.2.3. Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури.
- •12.2.4. Протисифілітичні засоби.
- •12.2.5. Протитуберкульозні засоби.
- •12.2.6. Противірусні засоби.
- •12.2.7. Протилепрозні засоби.
- •12.2.8. Протипротозойні засоби.
- •12.2.9. Протимікозні засоби.
- •12.2.10. Протигельмінтні засоби.
- •13.1. Алкілювальні засоби.
- •13.2. Антиметаболіти.
- •13.3. Протипухлинні антибіотики.
- •13.4. Протипухлинні засоби рослинного походження.
- •13.5. Ферментні препарати з протипухлинною активністю.
- •13.6. Гормональні препарати та їх антагоністи.
- •13.7. Препарати різних хімічних груп, інтерферони, інтерлейкіни.
- •15.1. Кислоти, луги.
- •15.2. Препарати лужних і лужноземельних металів.
- •17.1. Методи активної детоксикації організму.
- •17.2. Симптоматичні засоби, що застосовують у випадках гострих інтоксикацій.
- •3.1. Поняття про лікарську речовину, засіб, форму, препарат, сировину.
- •3.2. Рецепт.
- •3.3. Аптека.
- •3.4. Фармакопея.
- •3.5. Лікарська форма.
6.9. Розчини для парентерального харчування.
Парентеральне харчування є необхідним компонентом лікування у випадках, коли неможливо здійснювати його природним шляхом, особливо у випадках білкового та енергетичного дефіциту виснажених хворих.
Для парентерального харчування можна застосовувати сироватку і плазму крові людини, як енергетичний матеріал - глюкозу і жирові емульсії. Використовують гідролізати і суміші амінокислот — амінокислот препарати. Вітчизняні препарати гідролізованого білка містять амінокислоти й мінеральні солі. До їх складу входять 10 незамінних амінокислот (треонін, лейцин, ізолейцин, фенілаланін, лізин, аргінін, гістидин, метіонін, триптофан) і 7 замінних (кислоти аспарагінова і глутамінова, серин, гліцин, пролін, аланін, тирозин). Кількісні співвідношення амінокислот у різних препаратах коливаються у значних межах.
Наприклад, поліамін містить 13 L-амінокислот, з яких 8 є замінними, і D-сорбіт.
Фармакодинаміка. Амінокислотні препарати мають пластичну властивість. Вони залучаються до процесів біосинтезу білків, стимулюють анаболізм. На цих властивостях грунтується активізація фізіологічних функцій різних органів. Мають також гемодинамічні та дезінтоксикаційні властивості.
Показання: дефіцит білка при захворюваннях травної системи, які супроводжуються порушенням транспортної (всмоктувальної) функції, опікова й променева хвороби, інтоксикація у післяопераційний період тощо. Амінокислотні препарати потрібно застосовувати у поєднанні з глюкозою, вітамінами, гормонами.
Вводять внутрішньовенно повільно крапельно, починаючи з 20 крапель на 1 хв. Якщо хворий добре переносить введення, кількість крапель можна збільшувати до 40-60 на 1 хв. Швидше введення є недоцільним, оскільки амінокислоти не встигають засвоїтися і виводяться нирками. Препарати можна вводити під шкіру, в шлунок чи тонку кишку за допомогою зонда (також краплями). Добова доза становить 1,5-2 л.
Побічна дія: нудота, блювання, тахікардія, порушення дихання, відчуття спраги - у разі підвищеної чутливості хворого чи швидкого введення препарату (після припинення введення побічні реакції зникають без лікування).
Протипоказання: гостре порушення гемодинаміки, масивна втрата крові, шок, декомпенсація функції серця, недостатність печінки, нирок, збудження хворого.
До препаратів амінокислот без електролітів належать вамін 14 і вамін 18, а також інтрафузин. Є препарати з електролітами (аміноплазмаль, нефра-мін, аміностерил, інфезол), з глюкозою (вамін глюкоза), з вітамінами (амі-носол).
Для парентерального харчування як біоенергетичний засіб використовують жирову емульсію - ліпофундин - 10 чи 20 % емульсія соєвої олії і 7,5 чи 15 г соєвих фосфатидів.
Показання: опіки, тяжкі інфекційні захворювання, післяопераційний період.
Вводять внутрішньовенно крапельно, спочатку по 15-20 крапель на 1 хв, потім, якщо хворий добре переносить препарат, через 10-15 хв кількість крапель протягом ЗО хв поступово збільшують до 60 на 1 хв. Вводять близько 500 мл на добу.
Протипоказання: шок, інфаркт міокарда, крововилив у мозок, гілерліпідемія, атеросклероз, захворювання печінки, нефротичний синдром.
Засоби, що впливають на функцію травної системи.
Назва.Форми випуску, середні терапевтичні дози, способи застосування.
Засоби, що впливають на апетит.
Збір для збудження. Збір — трава полину (8 ч.), трава деревію (2 ч.) — для виготовлення
настою з розрахунку 1 ст. ложка на склянку окропу.
Species amare По 1 ст. ложці за ЗО хв до їди
Фепранон Драже по 0,025 г.
Phepranonum Усередину по 1 драже 2-3 рази на день за ЗО хв до їди
Пентагастрин В ампулах по 2 мл 0,025 % розчину.
Pentagastrinum Підшкірно з розрахунку 6 мкг на 1 кг маси тіла
Гістаміну дигідрохлорид В ампулах по 1 мл 0,1 % розчину.
Histamini Підшкірно по 10 мкг на 1 кг маси тіла
dihydrochloridum Засоби замісної терапії
Кислота хлороводнева У флаконах по ЗО і 100 мл. розбавлена Усередину по 10-15 крап, в 1/2 склянки води під час їди
Acidum hydrochloricum
dilutum .
Пепсин Порошок.
Pepsinum Усередину по 0,2-0,5 г або під час їди (часто разом з кислотою хлороводневою розбавленою)
Сік шлунковий У флаконах по 100 мл.
Усередину по 1-2 ст. ложці під час або після їди
Succus gastricus naturalis
Ранітидин Таблетки по 0,15 г і 0,3 г.
Ranitidinum Усередину по 0,15 г 2-3 рази на добу
Фамотидин Таблетки по 0,02 г і 0,04 г.
Famotidinum Усередину по 0,02-0,04 г 1 раз на добу
Омепразол Таблетки і капсули по 0,02 г.
Omeprazolum Усередину по 0,02 г 1 раз на добу
Антацидні засоби
Натрію гідрогенкарбонат Порошок.
Natrii hydrogencarbonas Усередину по 0,5-1 г на прийом
Магнію оксид Порошок.
Magnesii oxydum Усередину по 0,25-1 г па прийом; при отруєнні кислотами і як легкий
проносний засіб — по 3-5 г на прийом
Альмагель У флаконах по 170 мл.
Almagel Усередину по 1-2 ч. ложки за ЗО хв до їди, увечері перед сном
Блювотні та противоблювотні засоби
Апоморфіну гідрохлорид Порошок; в ампулах по 1 мл 1 % розчину.
Apomorphini Підшкірно по 0,2-0,5 мл 1 % розчину
hydrochloridum
Етаперазин Таблетки, покриті оболонкою, по 0,1 г.
Aethaperazinum Усередину по 1/2-2 табл. 3-4 рази на день -^
Таблетки «Аерон» Таблетки, покриті оболонкою.
Tabulettae «Aeronum» Усередину по 1-2 табл. за 30-60 хв до відправлення транспорту, потім ще одну таблетку через 6 год
Метоклопрамід Таблетки по 0,01 г; в ампулах по 2 мл 0,5 % розчину.
Metoclopramidum Усередину по 1-2 табл. 2-3 рази на день до їди; внутрішпьом'язово або внутрішньовенно 2-6 мл на добу
Жовчогінні засоби, гепатопротектори
Таблетки «Алохол» Таблетки, покриті оболонкою.
Tabulettae «Allocholum» Усередину по 2 табл. 3 рази на день після їди
Таблетки «Холензим» Таблетки, покриті оболонкою.
Tabulettae Усередину по 1 табл. 1-3 рази на день
«Cholenzymum»
Холосас У флаконах по 300 мл.
Cholosasum Усередину по 1 ч. ложці 2-3 рази на день
Холагол У флаконах по 10 мл.
Cholagolum Усередину по 5 крап. 3 рази на день за ЗО хв до їди; під час нападів жовчної кольки — по 20 крап, на прийом
Магнію сульфат Порошок; драже по 0,035 г.
Magnesii sulfas Усередину по 1 ст. ложці 20-25 % розчину, по 1-2 драже на день після їди; для дуоденального зондування у дванадцятипалу кишку по 50 мл 30-33 % розчину
Фламін Таблетки по 0,05 г.
Flaminum Усередину по 1 табл. 3 рази на день за ЗО хв до їди
Есенціале В ампулах по 5 мл.
Essentiale Внутрішньовенно по 5 мл
Проносні засоби
Магнію сульфат Порошок.
Magnesii sulfas Усередину по 10-30 г натще або за ЗО хв до їди
Олія рицинова У флаконах по ЗО і 50 мл; капсули по 1 г.
Oleum Ricini Усередину по 15-20 г
Екстракт крушини сухий Таблетки, покриті оболонкою, по 0,2 г.
Extractum Frangulae Усередину по 1-2 табл. перед сном
siccum
Таблетки екстракту сени Таблетки по 0,3 г. Усередину по 1-2 табл. перед сном
Tabulettae extracti
Sennae siccum
Фенолфталеїн Таблетки по 0,1 г.
Phenolphthaleinum Усередину по 1-2 табл. на прийом
Ізафенін Таблетки по 0,01 г.
Isapheninum Усередину по 1/2-1 табл. 1-2 рази на день
Протипроносні засоби
Лопераміду гідрохлорид Капсули і таблетки по 0,002 г; розчин для приймання всередину 0,02 %
Loperamidi по 100 мл.
hydrochloridum Усередину 2 капсули або таблетки, а потім по 1 табл. після кожного акту дефекації. Максимальна добова доза — 8 капсул
Засоби, що застосовують при порушенні екскреторної функції підшлункової залози
Панкреатин Таблетки по 0,25 і 0,5 г.
Pancreatinum Усередину по 1 табл. 3 рази на день
Панзинорм форте Таблетки, вкриті оболонкою.
Panzynorm forte Усередину по 1 табл. 3 рази на день під час їди
Фестал Драже в упаковці по 60 і 100 шт.
Festal Усередину по 1-3 драже під час чи після їди
Контрикал У флаконах по 10 000, ЗО 000, 50 000 ОД.
Contrykal Внутрішньовенно крапельно по 10 000-50 000 ОД на добу; у черевну порожнину по 10 000-20 000 ОД
Розчини для парентерального харчування
Поліамін У флаконах по 100, 200 і 400 мл.
Polyaminum Внутрішньовенно крапельно
Ліпофундин У флаконах по 100 і 500 мл.
Lipofundinum Внутрішньовенно крапельно
Класифікація. Серед засобів, що впливають на систему крові, розрізняють такі:
І. Засоби, що впливають на кровотворення.
1. Стимулятори еритропоезу.
2. Стимулятори лейкопоезу.
II. Засоби, що впливають на згортання крові.
1. Засоби, що підвищують згортання крові(коагулянти).
2. Засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти).
а) антикоагулянти прямої дії;
б) антикоагулянти непрямої дії.
НІ. Засоби, що впливають на фібриноліз.
1. Фібринолітичні засоби.
2. Засоби, що пригнічують фібриноліз.
IV. Засоби, що впливають на агрегацію тромбоцитів.