13.5. Ферментні препарати з протипухлинною активністю.

Результати експериментальних досліджень показали, що в деяких клітинах пухлин не синтезується амінокислота L-аспарагін, що бере участь у синтезі ДНК і РНК. Це положення стало основою для пошуку засобів, що здатні руйнувати цей фермент і штучно обмежувати надходження його до клітин пухлини, що й призводить до їх загибелі. Такі властивості має фермент L-аспарагіназа.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення фермент досить тривалий час циркулює у крові: період його напіввиведення становить 8-30 год. У крові L-аспарагіназа виявляється навіть через кілька днів після відміни.

ФАРМАКОДИНАМІКА. Фермент розщеплює L-аспарагін до аспарагінової кислоти і амонію. Таким чином утворюється дефіцит амінокислоти, це гальмує синтез нуклеїнових кислот, а отже, і розмноження клітин.

Показання: гострий лімфобластний лейкоз, лімфосаркома.

Протипоказання: вагітність, тяжкі захворювання печінки, нирок, підшлункової залози, центральної нервової системи, виражена лейко- і тромбоцитопенія.

Побічна дія: токсичний вплив на нирки, печінку, підшлункову залозу, центральну нервову систему, диспепсичні явища.

13.6. Гормональні препарати та їх антагоністи.

Гормональні препарати та їх синтетичні аналоги займають важливе місце у фармакотерапії у випадках гормонозалежних злоякісних новоутворень — раку передміхурової залози, яєчка, яєчників, матки, молочної залози. Глюкокортикоїди в поєднанні з цитостатиками призначають при деяких гемобластозах та інших пухлинних захворюваннях. Вибір гормонів залежить від стадії пухлинного процесу, віку і стану хворого.

ФАРМАКОДИНАМІКА. Механізм протипухлинної дії гормональних препаратів полягає в їх здатності змінювати гормональне співвідношення в організмі. Вони також мають специфічний вплив на пухлинні клітини.

У комплексному лікуванні при онкологічних захворюваннях широко застосовують такі препарати, як депостат, медротестрону пропіонат, пролотестон, фосфестрол, хлодитан, тамоксифен.

Депостат призначають у випадках гіпертрофії передміхурової залози і прогресуючої карциноми ендометрія (виявляє подовжений гестагенний вплив).

Медротестрону пропіонат показаний хворим на рак молочної залози, навіть у випадках тривалого процесу з метастазами. Має також високу анаболічну активність. У разі тривалого лікування може викликати гіперкальціємію (гіперкальціурію), гепатит (з жовтяницею).

Пролотестон за фармакологічною дією, показаннями і протипоказаннями подібний до медротестрону пропіонату, але має триваліший ефект.

Фосфестрол. Протипухлинну активність має, перебуваючи в пухлинній тканині, де під впливом кислої фосфатази (активність цього ферменту в пухлинній тканині підвищена) розщеплюється з вивільненням діетилстильбестролу, який діє цитостатично. В онкологічній практиці застосовується для лікування хворих на рак передміхурової залози. Інколи може викликати диспепсичні явища під час погіршення загального стану. Можливі геморагії, явища фемінізації.

Хлодитан є інгібітором функції кори надниркових залоз, вибірково стримуючи секрецію кортикостероїдів. Може викликати деструктивні зміни нормальної і пухлинної тканини цих залоз. Має кумулятивні властивості, виявляючи лікувальний ефект через 2 — 3 місяці після початку лікування. Ефект поступово зростає після відміни препарату. Застосовується у випадках неоперабельних пухлин кори надниркових залоз з клінікою хвороби Іценка —Кушінга.

Тамоксифен застосовують у випадках раку молочної залози (період менопаузи), пухлин гіпофіза, метастазів у шкіру і підшкірну основу. Протипухлинна дія ґрунтується на його антиестрогенних властивостях. Складаючи конкуренцію естрогенам на рівні рецепторів клітини, він гальмує поділ естрогензалежних клітин. При тривалому застосуванні інколи виникає тромбоз, тромбофлебіт, можливі зміни сітківки. Тамоксифен протипоказаний вагітним.