Ноотропні засоби

Ноотропні засоби - це лікарські препарати, які стимулюють вищу інтегративну діяльність мозку, покращують мислення, пам`ять, здатність до навчання. На відміну від інших психотропних засобів вони не проявляють психостимулювального або психоседативного ефектів, не підвищують фізичну працездатність, не впливають на емоційну сферу. Свій позитивний вплив ноотропи проявляють лише при тривалому застосуванні (2-5 місяців).

Класифікація препаратів

1 Похідні піролідону:

• пірацетам;

• етифацетам.

2 Похідні ГАМК:

• аміналон (гамалон);

• натрію оксибутират;

• фенібут;

• пантогам;

• пікамілон.

3 Нейропептиди та їх аналоги:

• синактен-депо;

• тироліберин;

• мелатонін.

4 Цереброваскулярні засоби:

• серміон (ніцерголін);

• вінпоцетин (кавінтон);

• вінкапан (девінкан);

• стугерон (цинаризин);

• пентоксифілін (трентал);

• ксантинолу нікотинат (компламін).

5 Похідні піридоксину:

• піридитол (енцефабол).

6 Антиоксиданти:

• кислота нікотинова;

• токоферол;

• мексидол;

• іонол;

• берлітіон.

7 Препарати інших груп:

• калію оротат;

• актовегін;

• церебролізин;

• солкосерил;

• рослинні засоби (настойка женьшеня, ехінацеї, лимонника);

• танакан;

• мемоплант;

• амінокислоти (гліцин, глютамінова кислота).

Механізм дії

У механізмі дії ноотропних засобів найважливіше місце належить зміні біоенергетичних процесів у нервових клітинах. Під впливом ноотропів у мозковій тканині посилюється синтез АТФ, білків і РНК; покращується утилізація глюкози; підвищується активність аденілатциклази, фосфоліпази А₂, фосфокіназ А₁ і А₂; зростає обмін фосфатидилхоліну і фосфатидилетаноламіну; зменшується кортикальний викид проліну. Під впливом ноотропів відбуваються також стійкі перебудови ліпідно-білкових компонентів мембран нейронів. На медіаторному рівні посилюються ГАМК-ергічні та глютаматергічні процеси, активуються адренергічні та дофамінергічні механізми, зростає вміст ацетилхоліну та серотоніну.

Фармакологічні ефекти

Препарати покращують пам`ять і розумову діяльність, полегшують навчання, підвищують стійкість мозку до гіпоксії та дії токсичних речовин, покращують мовні функції, зменшують запаморочення, головний біль, сонливість, апатію.

Показання до застосування

Ноотропні засоби знайшли широке застосування при патологічних станах, що зумовлені та супроводжуються порушенням судинного тонусу та процесів обміну в ЦНС:

• інсульті (період реабілітації);

• розумовій відсталості у дітей;

• травмах черепа;

• епілепсії;

• старечому слабоумстві;

• атеросклерозі;

• гіпертонічній хворобі;

• алкоголізмі;

• наркоманії;

• неврозах;

• ішемії мозку.

Основним представником препаратів цієї групи є пірацетам (ноотропіл). За хімічною будовою препарат є похідним ГАМК. Вищеназвана характеристика препаратів цієї групи цілком стосується і пірацетаму. Протипоказаний цей лікарський засіб при вагітності, гострій недостатності нирок.

Аміналон також є похідним ГАМК. Препарат покращує кровопостачання мозку, проявляє протисудомну та гіпоглікемічну (при підвищеному рівні глюкози в крові) дії; знижує артеріальний тиск (при артеріальній гіпертензії), частоту скорочень серця. Протипоказанням до застосування аміналону є індивідуальна підвищена чутливість до препарату.

Вінпоцетин (кавінтон) - похідний алкалоїду барвінка малого. Він розширює церебральні судини, покращує кровопостачання і оксигенацію мозку, засвоєння глюкози, знижує агрегацію тромбоцитів, підвищує рівень цАМФ. Протипоказання до застосування: вагітність, період лактації, тяжка ішемічна хвороба серця, аритмії.

Ніцерголін (серміон) - препарат із групи -адрено-блокаторів. Знижує тонус судин, покращує мозковий кровообіг, активує процеси обміну, підвищує постачання кисню і глюкози до тканин мозку, знижує артеріальний тиск у хворих на гіпертонію.