
- •Диференціальні рівняння
- •5. Диференціальні рівняння першого і другого порядків
- •5.1. Загальні поняття
- •5.2. Інтеґровні типи диференціальних рівнянь першого порядку
- •5.2.1. Рівняння з відокремленими змінними
- •5.2.2. Рівняння з відокремлюваними змінними
- •5.2.3. Однорідні диференціальні рівняння (відносно змінних)
- •5.2.4. Лінійні рівняння
- •5.2.5. Рівняння Бернуллі
- •5.3. Диференціальні рівняння другого порядку, які припускають зниження порядку
- •5.3.1. Рівняння вигляду .
- •5.3.2. Диференціальні рівняння другого порядку, які не містять явно шуканої функції.
- •5.3.3. Диференціальні рівняння другого порядку, які не містять явно незалежної змінної.
- •6. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку
- •6.1. Загальні поняття
- •6.2. Лінійна залежність і незалежність функцій і розв"язків лінійних диференціальних рівнянь
- •6.3. Структура загального розв"язку лінійного однорідного диференціального рівняння
- •6.4. Лінійні однорідні диференціальні рівняння з сталими дійсними коефіцієнтами
- •6.4.1. Характеристичне рівняння
- •6.4.2. Корені характеристичного рівняння – дійсні і різні
- •6.4.3. Корені характеристичного рівняння – дійсні рівні
- •6.4.4. Корені характеристичного рівняння – комплексні
- •6.5. Лінійні неоднорідні рівняння
- •6.5.1. Структура загального розв"язку
- •6.5.2. Метод варіації довільних сталих Лаґранжа1
- •6.5.3. Метод невизначених коефіцієнтів
- •6.5.4. Принцип суперпозиції
- •7. Нормальні системи диференціальних рівнянь
- •7.1. Загальні поняття
- •7.2. Метод виключення для інтеґрування нормальної системи диференціальних рівнянь першого порядку
- •8. Поняття про наближені методи інтеґрування диференціальних рівнянь
- •8.1. Метод послідовних наближень
- •8.2. Метод ейлера1
- •5. Диференціальні рівняння першого і другого порядків 312
6.2. Лінійна залежність і незалежність функцій і розв"язків лінійних диференціальних рівнянь
значення3.
Дві функції
називаються
лінійно
залежними на
відрізку
,
якщо існують числа
,
не рівні
нулю одночасно (
),
такі, що
для будь-якого
справджується тотожність
.
( 6 )
Якщо
ж тотожність є
справедливою тільки
при
,
ці функції
називаю-ться
лінійно
незалежними.
Теорема 2.
Дві функції
лінійно
залежні на
відрізку
тоді і тільки тоді,
якщо їх відношення тотожно
дорівнює сталій на цьому відрізку,
тобто якщо для будь-якого
.
( 7 )
■1. Нехай функції
лінійно
залежні на
відрізку
,
так що
тотожність
(6) є вірною
для
.
Якщо, наприклад,
,
то з (6) маємо
,
відношення функцій тотожно дорівнює сталій.
Нехай тепер
на . Тоді
,
і функції лінійно залежні за означенням лінійної залежності.■
Приклад 2. Функції
для
лінійно
незалежні на всій
числовій осі
,
оскільки їх відношення не є
тотожно сталим.
Означення 4.
n функцій
називаються
лінійно
залежними на відрізку
,
якщо існують n
чисел
,
не рівних
нулю одночасно (
)
і таких, що
для довільного
справедлива тотожність
.
( 8 )
Якщо
ж тотожність є справедливою
тільки у
випадку
,
то функції називаються
лінійно
незалежними на
.
Приклад 3. Функції
лінійно
незалежні на
,
бо многочлен відносно
x
тотожно
дорівнює нулю
тільки
тоді, якщо
всі його коефіцєнти
дорівнюють
нулю, тобто
якщо если
.
В теорії і практиці лінійних диференціальних рівнянь важливе значення має наступний визначник.
Означення 5.
Визначником Вронського1,
або вронскіаном n
функцій
називається наступний
визначник n-го
порядку:
( 9 )
Приклад 4. Вронскіан функцій (див. приклад 2) дорівнює
.
Вронскіан є зручним інструментом для встановлення лінійної залежності будь-якої системи функцій і, що є для нас особливо важливим, - лінійної незалежності розв"язків лінійних однорідних диференціальних рівнянь.
Теорема 3. Якщо функції
лінійно
залежні на відрізку
,
то їх вронскіан
тотожно дорівнює нулю на
,
.
■Нехай, задля
простоти, дві
функції
лінейно залежні
на відрізку
.
За означенням лінійної
залежності існують такі два числа
,
що
і тотожно
на . Продиференціюємо цю тотожність і утворимо таку систему лінійних алгебричних рівнянь відносно :
Для
будь-якого
система має нетривіальний
(ненульовий) розв"язок,
а тому її головний визначник
тотожно дорівнює нулю на відрізку
,
.■
Для випадку тільки двох (але не більше) функцій теорему мо-жна довести ще простіше. Дійсно, відношення цих лінійно залежних функцій тотожно дорівнює сталій на . Нехай, наприклад,
Тоді
,
і вронскіан
функцій дорівнює
.
Теорема 4. Якщо функції
є лінійно незалежними розв"язками лінійного однорідного диференціального рівняння n-го порядку з коефіцієнтами, неперервними на деякому відрізку, то вронскіан цих розв"язків не перетворюється в нуль в жодній точці відрізка.
■Доведення теореми
проведемо від супротивного.
Для простоти розглянемо
випадок двох лінійно
незалежних розв"язків
лінійного
однорідного рівняння
(3) другого порядку
з неперервними
на відрізку
коефіці-єнтами
.
Припустимо, що
вронскіан цих
розв"язків дорівнює
нулю в деякій точці
відрізка, тобто
,
.
Виберемо
два не рівних
одночасно нулю числа
так, щоб пара (
)
була розв"язком наступної
системи лінійних алгебричних рівнянь:
( 10 )
Такий
вибір
можливий, оскільки
головним визначником системи (10) є
рівне нулю число
.
Утворимо тепер функцію
.
Вона є розв"язком рівняння (3), що задовольняє нульові початкові умови, а саме умови (10). Отже, на підставі прикладу 1 такий розв"язок тотожно дорівнює нулю, тобто
причому числа не дорівнюють нулю одночасно. Але це значить, що, всупереч умові, функції є лінійно залежними.
Ми дістали протиріччя, яке доводить теорему.■
Приклад 5. Функції
(див. приклад
2) є для всіх
розв"язками лінійного однорідного
диференціального
рівняння
,
оскільки для будь-якого x
і аналогічно
.
Ці
розв"язки лінійно незалежні, а їх
вронскіан
(див. приклад 4) не дорівнює нулю в жодній
точці.