Технічні дефекти у виданні

№№ з/п	Назва технологічного дефекту	Сторінки	Причина дефекту
1	Перекоси окремих рядків
2	Перекоси окремих сторінок
3	Збільшені проміжки між словами
4	Зменшені проміжки між словами
5	Коридори
6	Неперекритий абзацний відступ
7	Більше 4-х переносів підряд
8	Наявність «висячих» рядків
9	Наявність переносів з непарної сторінки на парну
10	Інші дефекти
	

5. Розрахунок обсягу видання

Продукцією поліграфічних підприємств є друковані видання, типи і характеристика яких визначають проектування і організацію виробництва. Одним з показників видання є його обсяг. В додрукарських процесах обліковими одиницями обсягу с фізичний друкарський аркуш, умовний фізичний друкарський аркуш та умовний аркуш складання. У видавничій справі використовують також такі одиниці обсягу видання, як обліково-видавничий аркуш та авторський аркуш.

Фізичним друкарським аркушем називають одиницю вимірювання обсягу видання, яка відповідає відбитку, віддрукованому на одній стороні паперового аркушу будь-якого стандартного формату.

Умовним фізичним друкарським аркушем називають одиницю вимірювання обсягу видання, яка відповідає друкарському відбитку на одній стороні паперового аркушу формату 6090 см.

Для перерахунку фізичних друкарських аркушів в умовні фізичні друкарські аркуші, використовують коефіцієнт приведення , який визначають за формулою

(1)

де А і В — відповідно довжина і ширина друкарською аркушу, см.

Обсяг видання в фізичних друкарських аркушах розраховують за формулою

(2)

де  — кількість сторінок у виданні; Д — доля видання або кількість сторінок, яку містить один фізичний друкарський аркуш будь-якого формату.

Обсяг видання в умовних фізичних друкарських аркушах розраховують за формулою

(3)

Для складальних цехів і дільниць звітним показником виконання робіт служить обсяг видання в умовних аркушах складання.

Умовним аркушем складання називають одиницю вимірювання обсягу видання, яка відповідає друкарському аркушу формату 6090/16 із сторінкою складання форматом 69 1/4 кв., складеного шрифтом кеглем 10 п. Для основних гарнітур шрифтів обсяг такого друкарського аркуша складає біля 40 тис. знаків.

Для розрахунку обсягу видання використовують коефіцієнт ємності шрифту , значення якого залежить від формату сторінки складання, кеглю, ємності шрифту (подаються в додатках 2—5, а також в [3, с. 10—16]) і обсяг видання в умовних аркушах складання визначають за формулою

(4)

Обліково-видавничим аркушем називають одиницю вимірювання обсягу видання, який містить або 40 тисяч знаків тексту або 3000 cм² ілюстраційного матеріалу або 700 рядків віршованого тексту. Авторський аркуш визначають аналогічно обліково-видавничому, з тією різницею, що в обсяг включають лише текстову та ілюстраційну частину видання, яка виконувалась безпосередньо автором.

Для розрахунку кількості обліково-видавничих аркушів у виданні визначають  — ємність рядка (середню кількість знаків шрифту певного гарнітурокегля, яку містить рядок певного формату), а також  — ємність сторінки складання (кількість знаків шрифту певного гарнітурокегля, яку містить сторінка складання) [8, 9].

Ємність сторінки складання визначають за формулою

(5)

де  — кількість рядків тексту, складених шрифтом певного кегля, які містить сторінка складання.

(6)

де  — висота сторінки складання, кв. (формат сторінки складання визначають у відповідності з форматом видання і варіантом його оформлення наведеними у додатку 6 або у [10, с.86-103]); І — інтерліньяж, п. (ця величина може включати кегель шрифту та розмір шпон, якщо складання виконують розбиттям рядків шпонами); ent — математична функція, яка обчислює значення цілої частини числа без дробової частини та заокруглення.

Якщо окрема сторінка складання містить ілюстрацію, яка заверстана врозріз, то ємність сторінки зменшується на величину ємності площі, яку займає ілюстрація з проміжками, за допомогою яких відбивають ілюстрацію від тексту

(7)

де  — ємність площі, яку займає ілюстрація з проміжками, зн.;  — висота ілюстрації, кв.

Для економії площі сторінки складання ілюстрацію заверстують в оборку, якщо її ширина є меншою половини ширини сторінки складання. Тоді ємність сторінки складання розраховують наступним чином

(8)

де  — ширина ілюстрації, кв.,  — ширина сторінки складання, кв. (відповідає формату рядка складання).

Ємність текстової частини видання  — це кількість знаків шрифту певного гарнітурокегля, яку містить видання, зн.:

(9)

де  — кількість сторінок видання, складених шрифтом певного гарнітурокегля;  — частина видання, яку займає текст певного гарнітурокегля, % (див. табл. 4).

Необхідно зазначити, що текстова частина видання містить, як правило, єдині параметри для основного тексту та декілька параметрів для додаткових текстів, тобто .

Якщо видання містить таблиці, тоді ємність видання повинна включати і ємність таблиць

(10)

де  — кількість сторінок видання, які містять таблиці;  — коефіцієнт текстового заповнення таблиці ( );  — частина видання, яку займають таблиці, % (див. табл. 4).

Аналогічно розраховують ємність формул із врахуванням коефіцієнта текстового заповнення формули

(11)

де  — кількість сторінок видання, які містять формули;  — коефіцієнт текстового заповнення формули ( );  — частина видання, яку займають формули, % (див. табл. 4).

Повна ємність видання включає значення ємності по всіх гарнітурокеглях шрифтів, які містить видання

(12)

Обсяг видання в обліково-видавничих аркушах розраховують по наступній формулі

(13)

де  — площа видання, яку займають ілюстрації, см²;  — кількість рядків віршованого тексту, яку містить видання.

(14)

де  — кількість сторінок видання, які містять віршований текст;  — див. формулу (6).

Таблиця 4